ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 33009611

Озвучення тимчасово недоступне

**ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ**

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

**08 серпня 2013 року **

**Справа № 18/1247/12 **

**Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:**

**головуючого**

Заріцької А.О.,

**суддів**

Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.

**розглянувши касаційні скарги**

 - відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" - арбітражного керуючого Мучінського Ігоря Дмитровича

**на постанову ** **та ухвалу**

Харківського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2013 року господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року

**у справі** **господарського суду**

№ 18/1247/12 Полтавської області

**за заявою** **до**

публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"

**про**

визнання банкрутом

**розпорядник майна**

Санжаревський І.А.,

**за участю представників: **

ПАТ "УкрСиббанк" Гончарова Ю.М.,

ПАТ "Тепловозоремонтний завод" Васильєва В.А.,

**В С Т А Н О В И В :**

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року (суддя Ореховська О.О.) визнано вимоги ПАТ "УкрСиббанк" (далі - ініціюючий кредитор) в розмірі 49 93 202, 21 грн. основного боргу, зобов'язано ініціюючого кредитора десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Тепловозоремонтний завод", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Санжаревського І.А., тощо.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2013 року (колегія суддів: Пуль О.А.- головуючий, Кравець Т.В., Хачатрян В.С.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року залишено без змін.

ПАТ "Тепловозоремонтний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить, ухвалу господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2013 року скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зокрема, п. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Арбітражний керуючий Мучінський І.Д. також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2013 року, в частині залишення без змін ухвали господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року, ухвалу місцевого господарського суду, в частині призначення Санжаревського І.А. розпорядником майна боржника скасувати, справу в цій частині передати до господарського суду Полтавської області.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зокрема, п. 2 абз. 1 ч. 3 ст. 31 Закону, п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ПАТ "Тепловозоремонтний завод" підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга арбітражного керуючого Мучінського І.Д. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 2 липня 2012 року за заявою ПАТ "УкрСиббанк" порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Санжаревського І.А.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 жовтня 2012 року від арбітражних керуючих Мучінського І.Д. та Севостьянова Є.В. надійшли заяви щодо участі у справі про банкрутство. При цьому господарський суд вказав, що ініціюючий кредитор запропонував для виконання функцій розпорядника майна ВАТ "Тепловозоремонтний завод" кандидатуру арбітражного керуючого Санжаревського І.А.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції на час порушення провадження у справі) арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Статтею 31 Закону передбачено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Вирішення питання про обрання та призначення кандидатури ліквідатора є компетенцією господарського суду. При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 43 ГПК України, повинен належним чином обґрунтувати призначення арбітражного керуючого.

Місцевий господарський суд надаючи перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Санжаревського І.А. щодо призначення розпорядником майна боржника встановив, що запропонована ініціюючим кредитором кандидатура відповідає вимогам Закону, ним подано відповідну заяву зі згодою на участь у справі, володіє спеціальними знаннями арбітражного управління, має досвід та показники роботи у попередніх справах, ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих та відсутність в провадженні інших справ про банкрутство на час обрання кандидатури розпорядника майна в даній справі.

В обґрунтування відхилення кандидатури для призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мучінського І.Д. господарським судом зазначено, що арбітражний керуючий Мучінський І.Д. проживає у місті Луганську, що свідчить про територіальну віддаленість його місця проживання від місцезнаходження боржника, що в свою чергу може спричинити зростання витрат на проведення процедури розпорядження майном.

Заява арбітражного керуючого Севостьянова Є.В. про призначення його розпорядником майна боржника господарським судом відхилена з підстав не надання ним до заяви належним чином засвідченої копії ліцензії на здійснення діяльності арбітражних керуючих.

Суд апеляційної інстанції визнав висновки суду належно мотивованими, погодився з ними, підстав для скасування ухвали в частині призначення розпорядника майна не знайшов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з висновками судів попередніх інстанцій погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах законодавства.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції належно не перевірялися обставини справи щодо підбору кандидатури арбітражного керуючого та призначення розпорядника мана боржника, взагалі не досліджувалось питання про неналежне повідомлення місцевим господарським судом арбітражних керуючих Мучінського І.Д. та Севостьянова Є.В. про час та дату судового засідання, на якому були розглянуті їхні кандидатури щодо призначення розпорядника майна ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, в частині призначення розпорядника майна, та постанова суду апеляційної інстанції, в частині залишення без змін ухвали щодо вирішення питання про призначення розпорядника майна, є такими, що винесені з порушенням ст. 43 ГПК України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції для нового розгляду питання про призначення розпорядника майна боржника.

При новому розгляді питання про призначення розпорядником майна судам слід врахувати наведене вище, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи, що стосуються питання підбору кандидатури та призначення розпорядника майна, та в залежності від встановленого і вимог чинного законодавства прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Щодо вимог представника боржника про припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тепловозоремонтний завод", колегія суддів Вищого господарського суду України підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає, оскільки судом апеляційної інстанції достатньо повно перевірені доводи апеляційної скарги боржника щодо незаконності порушення провадження у справі про банкрутство і зроблено належно обґрунтовані висновки про правомірність порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тепловозоремонтний завод", у якого наявні всі, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ознаки неплатоспроможності, необхідні для здійснення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

**П О С Т А Н О В И В :**

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" задовольнити частково.

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Мучінського Ігоря Дмитровича задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2013 року, в частині залишення без змін ухвали господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року, в частині призначення розпорядником майна боржника Санжаревського Ігоря Анатолійовича, у справі № 18/1247/12, скасувати.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року, в частині призначення розпорядником майна боржника Санжаревського Ігоря Анатолійовича у справі № 18/1247/12, скасувати.

В решті оскаржувані судові акти залишити без змін.

Справу передати до господарського суду Полтавської області для нового розгляду питання про призначення розпорядника майна.

**Головуючий **А. Заріцька

** Судді** О. Білошкап

** ** В. Поліщук