ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 32403812

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа№ 910/10255/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача: Собко О.В.

від відповідача: Громніцький Ю.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2013 року

у справі № 910/10255/13 (головуючий суддя: Васильченко Т.В. судді:Марченко О.В. Босий В.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

про визнання недійсним рішення №3 від 26.04.2013р.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про зобов'язання направити суму у розмірі 30% чистого прибутку Товариства за 2012 рік до Державного бюджету України.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення Відповідача №3 від 26.04.2013 р.

21.06.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подало зустрічну позовну заяву, в якій просила суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» направити суму у розмірі 30% чистого прибутку Товариства за 2012 рік до Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі №910/10255/13 в задоволенні первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі №910/10255/13 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що на відповідача за зустрічним позовом не поширюється дія ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у справі №910/6506/13, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.63.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що абз.1 п. 2.1 та п. 2.2 рішення № 3 від 26.04.2013, що прийняте НАК «Нафтогаз України» як єдиним акціонером позивача, суперечать ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та ст. ст. 30, 33 Закону України «Про акціонерні товариства», а тому підлягає визнанню недійсним.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що 26.04.2013 р. Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як єдиним акціонером Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», що володіє 100 % акцій у його статутному капіталі, було прийнято рішення № 3.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Згідно ч. 2 ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально. Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства.

Вказані норми кореспондують відповідні пункти Статуту ПАТ «Укргазвидобування».

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

При цьому, відповідно до п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери).

Таким чином, право на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів (в тому числі і прийнятого акціонером одноособово, оскільки його рішення - є рішенням загальних зборів товариства) мають лише акціонери, права та охоронювані законом інтереси було порушено.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач за первісним позовом не є акціонером, що має право на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства, оскільки рішення загальних зборів акціонерного товариства є актом самого товариства і не може бути ним оскаржене, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічної позовної заяви, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

26.04.2013 р. Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як єдиним акціонером Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», було прийнято рішення №3 від 26.04.2013 р.

В рішенні №3 від 26.04.2013 р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вирішило:

1. Затвердити річний звіт і баланс Товариства за 2012 рік.

2. Затвердити такий розподіл чистого прибутку Товариства за 2012 рік:

2.1 На виплату дивідендів направити суму у розмірі 30% чистого прибутку Товариства за 2012 рік;

Решту чистого прибутку Товариства за 2012 рік (70%) направити на розвиток виробництва;

2.2. Виплату дивідендів провести відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Датою складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, визначити 01.05.13.

Відповідно до ч. 5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21109.2006 р. N185-V господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

Згідно з абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах (абз.5 ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в силу норм чинного законодавства України, господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.

Матеріалами справи підтверджується, що корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме НАК «Нафтогаз України», а не державі, оскільки НАК «Нафтогаз України» передала до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування» майно, яке набуте позивачем за зустрічним позовом у власність внаслідок його створення.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено ту обставину, що оскільки у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», то ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, та не є господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а відтак на ПАТ «Укргазвидобування» не поширюється дія абз.1, абз.4, абз.5 ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та відповідно у ПАТ «Укргазвидобування» відсутній обов'язок приймати рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів та сплачувати такі дивіденди до Державного бюджету України.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «Укргазвидобування» не є юридичною особою публічного права оскільки зазначене товариство створено рішенням Позивача за зустрічним позовом від 25.12.2012 р., а не розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

При цьому Київський апеляційний господарський суд відзначає, що на ПАТ «Укргазвидобування» не розповсюджується дія абз. 3, абз. 6 ч. 5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», з огляду на наступне.

Згідно з абз.3 ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абз.6 ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

В силу ст.1 Закону України ««Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України вправі передати до статутного капіталу підприємств лише ті корпоративні права, які належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення установчих зборів відповідача за зустрічним позовом від 25.12.2012 р. його одноосібним засновником є Позивач за зустрічним позовом, відповідно і власником акцій ПАТ «Укргазвидобування» є НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п. 4.1. Статуту відповідача за зустрічним позовом його одноосібним акціонером є позивач за зустрічним позовом.

Таким чином, у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження передавати до статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» акції ПАТ «Укргазвидобування», оскільки зазначені акції державі ніколи не належали і до статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» як окремий вид майна державою не передавалися, та належать останньому, як самостійному суб'єкту господарювання, який створив акціонерне товариство.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акції ПАТ «Укргазвидобування» не передавалися та не знаходяться у статутному капіталі НАК «Нафтогаз України».

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дія абз.3, абз.6 ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» не поширюється на ПАТ «Укргазвидобування», оскільки акції ПАТ «Укргазвидобування», являючись майном НАК «Нафтогаз України», не перебувають у статутному капіталі НАК «Нафтогаз України», а відтак у НАК «Нафтогаз України», як єдиного акціонера Відповідача за зустрічним позовом, відсутній обов'язок приймати рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів та у ПАТ «Укргазвидобування» відсутній обов'язок сплачувати такі дивіденди до Державного бюджету України.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення НАК «Нафтогаз України» №3 від 26.04.2013 р. не відповідає ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», оскільки зазначена норма не поширює свою дію на ПАТ «Укргазвидобування».

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд неприймає як належене твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що на відповідача за зустрічним позовом не поширюється дія ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Правильним є також висновок суду першої інстанції про те, що Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів №702 від 12.05.2007 р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 р. N 416) не розповсюджує свою дію на ПАТ «Укргазвидобування», оскільки зазначений порядок суперечить ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Крім цього, зазначений порядок не визначає ПАТ «Укргазвидобування» як суб'єкта, який повинен сплачувати дивіденди до Державного бюджету України та подавати звітність відповідно до цього Порядку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що абзац перший пункту 2.1 і пункт 2.2 рішення №3 від 26.04.2013 року Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суперечать ч.5 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», у зв'язку з чим зазначене рішення не підлягає виконанню ПАТ «Укргазвидобування» та відповідно у ПАТ «Укргазвидобування» відсутній обов'язок направляти суму у розмірі 30% чистого прибутку Товариства за 2012 рік до Державного бюджету України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені як первісного так і зустрічного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянтів щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі №910/10255/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі №910/10255/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10255/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.