Справа № 712/6004/13-а
Провадження 2а/712/250/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2013 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м.Черкаси у складі
Головуючого-судді Марцішевської О.М.,
При секретарі Снігурській Т.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Стойко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до секретаря Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення про звільнення з посади радника міського голови, поновлення на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, посилаючись на те, що 21.09.2011р. був прийнятий на службу в органах місцевого самоврядування на посаді радника міського голови Департаменту забезпечення діяльності, з 01.10.2011р. переведений на посаду радника міського голови відділу патронатної служби виконавчого комітету Черкаської міської ради. Рішенням Черкаської міської ради від 24.04.2013 року № 3-1669 були достроково припинені повноваження Черкаського міського голови ОСОБА_4 На підставі даного рішення секретарем Черкаської міської ради було видане розпорядження міського голови № 213-р/к/ від 20.05.2013р. про звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України. Вказує, що його звільнення здійснене з порушенням вимог законодавства щодо порядку та підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування, чим порушені його права та законні інтереси. У виконавчому комітеті Черкаської міської ради не відбулось змін в організації праці чи скорочення штату, позивач не був попереджений про своє звільнення за 2 місяці. Крім того, розпорядження про його звільнення безпідставно постановлене від імені міського голови. Просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження про звільнення з посади радника міського голови, поновити його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили суд позов задоволити.
Представник відповідача Стойко А.Ю. позов не визнав, заперечував проти порушення законодавства про звільненні позивача з посади радника міського голови патронатної служби виконавчого комітету Черкаської міської ради з підстав зміни керівника - дострокового припинення повноважень міського голови, що передбачене ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», також вказував на дотриманні при звільненні процедури звільнення, згідно Методичних рекомендацій Головного управління Державної служби України щодо особливостей звільнення посадових осіб із органів місцевого самоврядування та Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою КМУ № 851 від 19.05.1999р. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_1 працював на посаді радника міського голови відділу патронатної служби виконавчого комітету Черкаської міської ради з 01.10.2011р. Рішенням Черкаської міської ради від 24.04.2013 року № 3-1669 були достроково припинені повноваження Черкаського міського голови. На підставі даного рішення секретарем Черкаської міської ради було видане розпорядження № 213-р/к/ від 20.05.2013р. про звільнення позивача з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України., без попередження позивача про звільнення.
У силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Інститут патронатної служби законодавчо був введений в практику державного будівництва України з прийняттям Закону України «Про державну службу», яким було передбачено, що патронатними службовцями є помічники, радники, яких мають право самостійно добирати та приймати на посади Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України та глави місцевих державних адміністрацій. Порядок перебування на державній службі таких осіб був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 851 «Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій».
Відповідно до ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» міський голова має право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).
Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.
Згідно з Методичними рекомендаціями Головного управління Державної служби України № 42/621 від 06.02.2002р. щодо особливостей звільнення посадових осіб із органів місцевого самоврядування, посадові особи патронатної служби (помічники, радники) можуть бути звільнені у разі зміни голови районної, районної у місті, обласної ради, Київського міського голови, голови Севастопольської міської ради, міських голів міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення. Про наступне вивільнення посадових осіб патронатної служби можна не попереджати, але їм надаються пільги і компенсації, передбачені статтею 44 КЗпП України. У їх трудовій книжці робиться запис з посиланням на пункт 1 статті 40 КЗпП України.
Будучи прийнятий на роботу міським головою ОСОБА_4 без проведення конкурсу, позивач як службовець патронатної служби виконував дорадчі функції, визначені у посадовій інструкції, затвердженій даною посадовою особою, при якій утворена патронатна служба. Характерною особливістю посад патронатної служби, є те, що зміна керівників чи складу органів може бути підставою для припинення службовцями патронатної служби служби на займаній посаді.
Суд приходить до висновку, що дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_4 на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.04.2013р., згідно з ч.5 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» могло бути підставою для звільнення з роботи позивача як службовця патронатної служби міського голови, оскільки по суті є зміною керівника органу місцевого самоврядування, що узгоджується з ч.5 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади, очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 проведене з дотриманням процедури, визначеної у методичних рекомендаціях Головного управління Державної служби України № 42/621 від 06.02.2002р., а саме з посиланням на п.1 ст.40 КЗпП України, без обов'язковості попередження про наступне звільнення.
Суд відхиляє доводи позову про те, що встановлення Головного управління Державної служби України даної процедури припинення служби працівника патронатної служби не ґрунтується на законі.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з питання державної політики щодо служби в органах місцевого самоврядування, консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні. Отже, надаючи методичні рекомендації щодо вищевказаного порядку звільнення працівників патронатної служби державний орган - Головне управління Державної служби України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Крім того, згідно з п.2 Перехідних та прикінцевих положень Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно з ст.15 Закону «Про державну службу» та прийнятої на підставі даної статті постанови КМУ № 851 від 19.05.1999р. «Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій» передбачена аналогічна процедура звільнення державних службовців патронатної служби у разі зміни керівника або складу державного органу - з посиланням на пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Про наступне звільнення працівник не попереджається.
В цій частині Закон «Про державну службу» не суперечить законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування, отже доводи позову про те, що дані норми не стосуються служби в органах місцевого самоврядування, не ґрунтуються на з п.2 Перехідних та прикінцевих положень Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Стосовно доводів позивача про те, що процедура звільнення працівника патронатної служби не відповідає порядку звільнення за КЗпП України, суд виходить з того, що під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм, що не визнані неконституційними, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше або є спеціальною нормою щодо даного питання. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», дані норми також є спеціальними та делегують центральному органу виконавчої влади з питань державної служби визначення порядку проходження та звільнення з даної служби.
Що стосується посилання на те, що секретарем міської ради видане розпорядження міського голови про звільнення позивача, це узгоджується з ч.2 ст.42, ч.3 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування», якими передбачено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень, повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як ухвалення рішення про звільнення позивача є правом відповідача, передбаченим у законодавстві, зокрема, у ч.5 ст.20 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», тому реалізація цього права в порядку, визначеному уповноваженим за законом органом не може розцінюватися як порушення права позивача.
При зверненні до суду з адміністративним позовом даної категорії позивач був звільнений від сплати судового збору, тому на підставі ст.94 КАС України оплату судового збору слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.40 КЗпП України, Законів України "Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування», керуючись ст.ст.86, 94, 160-163, 171 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до секретаря Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування розпорядження № 213-р/к/ від 20 травня 2013 року про звільнення з посади радника міського голови відділу патронатної служби, поновлення на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення.
Головуючий