19.11.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2790/2350/2012р. Головуючий у першій
інстанції Шкірай М.І.
Категорія 19 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Птіціної В.І., Лівінського С.В.,
при секретарі: Лашкевич Н.О.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування та договору купівлі-продажу домоволодіння,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у якому просила визнати недійсними Договір купівлі-продажу 43/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 від 20 січня 1998 року, посвідчений державним нотаріусом П'ятої Севастопольської державної нотаріальної контори Лоргіною Т.А., зареєстрований за № 2-136, Договір дарування 1/5 частки названого домоволодіння від 22 жовтня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований за № 6799, Договір дарування 43/100 часток спірного домоволодіння від 23 жовтня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований за № 6837, мотивуючи вимоги тим, що названі договори укладені із порушенням діючого законодавства.
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2012 року (з урахуванням ухвали від 20 серпня 2012 року про усунення описки) позов ОСОБА_5 задоволений у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог ОСОБА_5 без задоволення у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частинами 1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 09 липня 2007 року позивач ОСОБА_5 придбала 37/100 долів будинку АДРЕСА_1.
На момент придбання квартири АДРЕСА_1 за цією ж адресою з 2003 року перебували у власності відповідача ОСОБА_7, право власності на за відповідачем було зареєстровано у встановленому законом порядку.
Розпорядженням Управління майна міста Севастопольської міської державної адміністрації № 503/16 від 01 грудня 1997 року ОСОБА_6 було передано у приватну власність у порядку приватизації 43/100 долів домоволодіння квартири АДРЕСА_1 житловою площею 22 кв.м., про що було видано Свідоцтво про право власності на житло від 02 грудня 1997 року (а.с.16) та дане право власності на нерухомість зареєстровано у Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна 14 січня 1998 року за № 12721.
20 січня 1998 року ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу, нотаріального посвідченого за реєстровим № 2-1212, продав, а ОСОБА_8 купив 43/100 домоволодіння по АДРЕСА_1, після чого 23 жовтня 2003 року ОСОБА_8 на підставі Договору дарування, нотаріально посвідченого за реєстровим № 6837, передав у дар 43/10 домоволодіння по АДРЕСА_1, ОСОБА_7
Власник квартири № 3 у домоволодінні по вул.Г.Рубцова,3 в м.Севастополі, а саме 1/5 долі домоволодіння, на підставі Договору дарування від 22 листопада 1958 року, ОСОБА_11 на підставі Договору дарування, нотаріально посвідченого за реєстровим № 6799, подарувала належну їй квартиру № 3, що складає 1/5 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, ОСОБА_7
Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів № 7/301 від 25 квітня 1986 року квартири № 2 та № 3 розташовані в будинку АДРЕСА_1, що належать Управлінню житлового господарства, були визнані аварійними, що загрожують обвалом та є непридатними для проживання, а після відселення мешканців будинку АДРЕСА_1, він підлягає знесенню.
Оскільки мешканці будинку після отримання іншого житла всупереч вимогам закону розпорядились своєю власністю, то угоди по розпорядженню квартирами № 2 та № 3 підлягають визнанню недійсними. Однак, в матеріалах справи таке рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів № 7/301 від 25 квітня 1986 року відсутнє, а сама позивач у 2007 році отримала № 4 в будинку АДРЕСА_1 по договору купівлі-продажу між нею та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради.
Крім того, суд посилався на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 30 квітня 2008 року, яким було визнано незаконним та скасовано розпорядження Управління майна міста Севастопольської міської державної адміністрації № 503/16 від 01 грудня 1997 року про передачу у власність ОСОБА_6 квартири № 2, що складає 43/100 часток домоволодіння будинку АДРЕСА_1.
Однак, судова колегія вважає посилання суду на ці нормативні документи є помилковими, зробленими без урахування фактичних обставин по справі та вимог матеріального закону.
Позивач ОСОБА_5 являється власником квартири АДРЕСА_1 по Договору купівлі-продажу від 09 липня 2007 року, стороною в угодах по відчуженню квартири № 2 та № 3 у названому будинку не являлась, та вчинені угоди по відчуженню даних квартир на користь відповідача ОСОБА_7 у 2003 році інтересів та прав позивача не торкаються та не можуть торкатись.
Посилання суду на рішення суду від 30 квітня 2008 року, яким визнано незаконним розпорядження Управління майна міста Севастопольської міської державної адміністрації від 01 грудня 1997 року не може мати правового значення, оскільки на підставі цього розпорядження було видано свідоцтво про право власності на квартиру № 2 на ім'я ОСОБА_6, яке не скасовано та не визнано недійсним. Крім того згідно даного правовстановлюючого документу ОСОБА_6 розпорядився своєю власністю і на теперішній час власником цього майна є ОСОБА_7
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 щодо визнання угод по придбання у власність квартир № 2 та № 3 недійсними, суд першої інстанції не встановив підстав для визнання цих угод недійсними, не з'ясував кого введено в оману сторонами оспорюваних угод, оскільки позивач не була стороною в договорах, а Севастопольська міська Рада або Севастопольська міська державна адміністрація до участі в справі притягнута не була.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону, та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсними Договору купівлі-продажу 43/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 від 20 січня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Севастопольської державної нотаріальної контори Лоргіною Т.А., зареєстрований за № 2-136, Договору дарування 1/5 частки домоволодіння АДРЕСА_1 від 22 жовтня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований за № 6799, Договору дарування 43/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 від 23 жовтня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований за № 6837, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір 214 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судовий збір 107 грн. 30 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.І.Птіціна
С.В.Лівінський