Справа №22ц-0590/10419/12 Головуючий в 1 інстанції Федько С.П.
Категорія 5 Доповідач: Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Березкіної О.В.
при секретарі Щербюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна шляхом виселення, вселення у вбудоване нежитлове приміщення
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 02 липня 2012 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 02 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна шляхом виселення, вселення у вбудоване нежитлове приміщення задоволено.
Рішенням суду витребувано від ОСОБА_2 нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення під літерою «А-V», загальною площею 209, 40 кв. м з вітриною «а» та ганком «а-1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, шляхом виселення ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: 84646, АДРЕСА_1, із вбудованого нежитлового приміщення під літерою «А-V» загальною площею 209, 40 кв. м з вітриною «а» та ганком «а-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_4.
Також вирішено вселити шляхом забезпечення безперешкодного входження і перебування ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, у вбудоване нежитлове приміщення під літерою «А-V» загальною площею 209, 40 кв. м з вітриною «а» та ганком «а-1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4.
Додатковим рішення цього ж суду від 7 вересня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.
З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначив, що позивач не здійснив державну реєстрацію договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі, що був укладений 20 жовтня 2005 року між Горлівським представництвом Фонду державного майна України та позивачем. В судовому засіданні позивач не надав доказів того, що відповідач займає приміщення та відмовляється його звільнити. Апелянт також вважає, що то даний спір не повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач є фізичною особою - підприємцем, а тому спір мав розглядати господарський суд.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала та просила скаргу задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав їх безпідставним та просив відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як зазначено в ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У відповідності зі ст.41 Конституції України право власності передбачає можливість власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у здійсненні .
За приписами ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 947 від 20 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі № 8970, за позивачем зареєстровано право власності на вбудоване нежитлове приміщення під літерою «А-V», загальною площею 209,40 кв. м з вітриною «а» та ганком «а-1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4. Договір зареєстрований у виконкомі Горлівської міської ради за № 1057 від 27 жовтня 2005 року і в електронному реєстрі прав власників на рухоме майно 16 листопада 2005 року. Останнє підтверджено наявним у справі договором купівлі-продажу та витягом з Державного реєстру правочинів (а.с. 8 -10, 11).
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд правильно встановив і виходив з того, що позивач є власником нерухомого майна, а відповідно до ст. 41 Конституції України і ч.1 ст.321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні, а згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Оскільки судом встановлено, що на час розгляду справи в спірному нежитловому приміщенні відповідачка ОСОБА_2 займається господарською діяльністю та на вимогу ОСОБА_1 відмовляється його звільнити, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що порушене право власника майна підлягає захисту в судовому порядку, витребуванням від ОСОБА_2 нерухомого майна - вбудованого нежитлового приміщення шляхом виселення відповідачки з займаного приміщення та вселенням ОСОБА_1 у вбудоване нежитлове приміщення шляхом забезпечення безперешкодного входження і перебування позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм належну оцінку і обґрунтовано задовольнив заявлений позов.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясував всі обставини справи.
Судом першої інстанції спір розглянуто правильно, в межах заявлених вимог, ухвалене рішення не призвело до порушень прав та інтересів сторін.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права є безпідставними.
Твердження апелянта про відсутність державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі, суперечить встановленим обставинам справи і наявним у справі доказам (а.с. 8 -10, 11).
Доводи апелянта стосовно ненадання доказів займання приміщення відповідачкою спростовуються апеляційною скаргою, в якій вона просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Помилковим є також твердження апелянта про те, що даний спір повинен розглядатися в господарському суді з тих підстав, що відповідачка є фізичною особою - підприємцем, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, як фізична особа. Відповідно ж до ч.1 ст.15 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому скаргу відповідачки слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 02 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Судді: