ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 23555637

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2012 р. Справа № 18/2890/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - Степанов О.Л.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", м. Кременчук (вх. №603П/2-5) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.12.11 у справі № 18/2890/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", м. Кременчук

до ОСОБА_2, м. Кременчук

про визнання договору купівлі-продажу простих іменних акцій укладеним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк", м. Кременчук звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2, м. Кременчук в якій просив суд визнати договір купівлі-продажу простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в кількості 3032500 шт., належних громадянину України ОСОБА_2 за ціною 30 325,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" укладеним; зобов'язати громадянина України ОСОБА_2, здійснити усі дії, необхідні для набуття Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" права власності на належні ОСОБА_2 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в кількості 30 325 00 шт.

Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Босий В.П.) від 22.12.2011 р. по справі № 18/2890/11 відмовлено в позові щодо виконання договору купівлі-продажу простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в кількості 3 032 500 шт. належних громадянину України ОСОБА_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, за ціною 30 325,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" - укладеним та в зобов'язанні громадянина України ОСОБА_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, здійснити усі дії, необхідні для набуття Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" права власності на належні ОСОБА_2 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в кількості 3 032 500 шт.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема позивач вказує на те, що суд безпідставно проігнорував його доводи стосовно того, що право вимоги відповідача на викуп позивачем акцій виникло на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Автокразбанк" від 09.08.2011 р., а не на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Автокразбанк" від 31.03.2011 р., як про це вказує відповідач.

При цьому, згідно з рішенням наглядової ради товариства № 42 від 06.07.2011 р. було прийнято рішення про затвердження ринкової ціни акцій товариства на рівні 0,01 грн. за 1 акцію. Підставами для прийняття такого рішення стали відомості про те, що з 30.06.2011 р. по 05.07.2011 р. на фондовій біржі «Перспектива» відбулися торги акціями ПАТ "Автокразбанк", в результаті яких була сформована ціна за 1 акцію емітента в розмірі 0,01 грн. Позивач зазначає, що дана обставина відповідачем не заперечується.

За таких обставин, позивач вважає, що ціна на 1 акцію при їх викупі позивачем у відповідача повинна становити 0,01 грн. і зазначені обставини є підставами для задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ "Автокразбанк" в кількості 3032500 штук укладеним між позивачем та відповідачем за ціною 30325,00 грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи, що право на обов'язковий викуп акцій він набув саме на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Автокразбанк" від 31.03.2011 р. На період проведення зборів ринкова ціна за одну акцію ПАТ "Автокразбанк" становила 0,07 грн. за 1 акцію.

Відповідач вважає, що метою проведення зборів акціонерів ПАТ "Автокразбанк" від 09.08.2011 р., рішеннями яких позивач обґрунтовує позовні вимоги, було зменшення ціни обов'язкового викупу акцій, оскільки саме перед цим були проведені фіктивні торги акцій ПАТ "Автокразбанк" за ціною 0,01 грн. за 1 акцію, що є грубим порушенням прав та інтересів відповідача.

Відповідач зазначає, що сторони не досягли згоди про ціну на акцію, що є підставами для відмови в задоволенні позову.

Крім того, відповідач вказує, що рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 р. по справі № 18/3521/11 були задоволені його позовні вимоги до ПАТ "Автокразбанк", та зобов'язано останнього здійснити обов'язковий викуп акцій у відповідача у кількості 30332500 штук, за ціною 0,07 коп. за акцію на загальну суму 212275 гривень.

В судовому засіданні відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 є акціонером Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» (ПАТ "АКБ Банк", далі - Банк) , якому належать прості іменні акції у кількості 3032500 штук.

31.03.2011 року відбулися загальні збори акціонерів ПАТ "Автокразбанк", на засіданні яких одним із пунктів порядку денного розглядалося питання щодо збільшення розміру статутного капіталу банку. Загальними зборами акціонерів ПАТ "Автокразбанк" було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу із визначенням акціонерної ринкової вартості акцій. ОСОБА_2 був присутній на зборах та голосував проти зміни розміру статутного капіталу Банку.

06 квітня 2011 року позивач подав на адресу відповідача вимогу про викуп ПАТ "Автокразбанк" належних позивачу простих іменних акцій.

Відповідач зазначає, що до теперішнього часу відповідач не здійснив обов'язковий викуп акцій за ціною 0,07 грн., відповіді на вимогу не надав.

В обґрунтування вартості акцій в розмір 0,07 грн. за 1 штуку відповідач вказував на те, що акції ПАТ "Автокразбанк" перебувають в обігу на фондовій біржі "Перспектива" м.Дніпропетровськ, та згідно з інформацією про результати торгів акціями ПАТ "Автокразбанк" на фондовій біржі "Перспектива" всього з початку 2011 року і до 24 лютого 2011 року з акціями Банку було укладено 26 договорів купівлі-продажу по ціні 0,07 грн. за одну акцію.

На думку відповідача, визначення ціни на акцію в такий спосіб відповідає вимогам ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства".

Обставини щодо невиконання ПАТ "Автокразбанк" зобов'язань щодо викупу акцій за ціною 0,07 грн. за 1 штуку стали підставами для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом до ПАТ "Автокразбанк" в межах справи № 18/3521/11 в якому ОСОБА_2 просив суд зобов'язати ПАТ "Автокразбанк" здійснити обов'язковий викуп акцій у кількості 30332500 штук, за ціню 0,07 коп. за акцію на загальну суму 212275 гривень.

Вищезазначене також знайшло своє відображення в рішенні господарського суду від 12.01.2012 р. по справі № 18/3521/11.

З матеріалів справи також вбачається, що 09.08.2011 року відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", на засіданні яких одним із пунктів порядку денного розглядалося питання щодо збільшення розміру статутного капіталу банку.

Загальними зборами акціонерів ПАТ "АКБ Банк" було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу. Як вказує позивач на цих зборах був присутній відповідач - ОСОБА_2 та голосував проти зміни розміру статутного капіталу банку.

Також на зазначених зборах було розглянуто питання про відміну рішення загальних зборів акціонерів банку від 31.03.2011 року стосовно збільшення статутного капіталу.

Матеріали справи також свідчать про те, що 05.09.2011 року ОСОБА_2 звернувся до банку з вимогою викупу належних йому 3032500 простих акцій.

13.09.2011 року банк повідомив відповідача про згоду на викуп акцій та направив для підписання примірник договору про обов'язковий викуп акцій за формою, затвердженою Спостережною Радою банку в лютому 2011 року.

У п. 1.1 Договору про обов'язковий викуп акцій вказано номінальну вартість акцій -0,10 грн. та ринкову вартість 0,01 грн.

Позивач вказує, що на його адресу, підписаний відповідачем договір не надходив.

Позивач зазначає, що зі змістом договору ОСОБА_2 був ознайомлений до моменту свого звернення до банку з вимогою про викуп.

Посилаючись на ст. ст. 207, 638, 639 Цивільного кодексу України, позивач вважає довір про обов'язків викуп акцій укладеним.

Я вказує позивач, 05.10.2011 року банк здійснив оплату вартості викупу акцій у сумі 30325,00 грн., з розрахунку 0,01 грн. за одну акцію , на адресу відповідача.

В обґрунтування ціни за 1 акцію в розмірі 0,01 грн. позивач вказує зокрема на те, що згідно з рішенням наглядової ради товариства № 42 від 06.07.2011 р. було прийнято рішення про затвердження ринкової ціни акцій товариства на рівні 0,01 грн. за 1 акцію. Підставами для прийняття такого рішення стали відомості про те, що з 30.06.2011 р. по 05.07.2011 р. на фондовій біржі «Перспектива»відбулися торги акціями ПАТ "Автокразбанк", в результаті яких була сформована ціна за 1 акцію емітента в розмірі 0,01 грн.

Також позивач вказує, що в порушення вимог ч. 3 ст.69 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до якої протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає, ОСОБА_2 не вчинив будь-яких дій, спрямованих на передачу права власності на належні йому акції Банку.

Позивач зазначає, що станом на 11.10.2011 року акції позивачу не повернуті, підстави для збереження (утримання) акцій у відповідача відсутні.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем не виконано перед ним обов'язку з повернення Банку акцій, що є порушенням відповідачем його зобов'язань відповідно до чинного законодавства України та умов договору.

На підставі викладеного позивач також просив суд зобов'язати відповідача здійснити усі дії, необхідні для набуття Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" права власності на належні ОСОБА_2 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в кількості 3032500 шт.

Відповідач проти позову заперечує, вважаючи що метою проведення зборів акціонерів ПАТ "Автокразбанк" від 09.08.2011 р. було зменшення ціни обов'язкового викупу акцій, оскільки саме перед цим були проведені фіктивні торги акцій ПАТ "Автокразбанк" за ціною 0,01 грн. за 1 акцію, що є порушенням прав та інтересів відповідача.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову крім іншого виходив з того, що сторонами не було досягнуто згоди щодо однієї з істотних умов договору купівлі - продажу акцій - ціни викупу акцій, тому твердження позивача про те, що договір купівлі-продажу простих іменних акцій є укладеним, є безпідставним.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка. Крім того, відповідне рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін також з інших підстав та мотивів, не зазначених у цьому рішенні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зокрема, поза увагою суду залишився факт невідповідності заявлених позивачем вимог передбаченим Законом способам захисту цивільних прав та інтересів.

Зокрема, згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, Законом не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання договору укладеним відповідно, підстав для його задоволення немає.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п. 1-3 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 643 ЦК України передбачено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Згідно з ч. 2 ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі (ч.1 ст. ст.69 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до п. 10 роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.08.2010р. № 7 "Про порядок застосування розділу Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій" та ч. 3 ст. 69 вказаного Закону, ціна викупу акцій, яка є обов'язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору , який укладається між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив, що сторонами не було досягнуто згоди щодо однієї з істотних умов договору купівлі - продажу акцій - ціни викупу акцій.

Матеріали справи не містять доказів підписання ОСОБА_2 договору обов'язкового викупу акцій на запропонованих позивачем умовах, в т.ч. в частині визначення ціни за 1 акцію в розмірі 0,01 грн., на чому наполягає позивач.

Зазначене спростовує твердження позивача про те, що договір купівлі-продажу простих іменних акцій є укладеним, а, зазначені обставини правомірно були визнані господарським судом підставами для відмови в задоволенні позову.

Вказане спростовує доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що зазначена в договорі ціна на акції визначена в відповідності до вимог чинного Законодавства України, оскільки за відсутності доказів укладання між сторонами договору в передбачений законом спосіб, та в контексті вимог ст. ст. 15-16 ЦК України, вимоги позивача про визнання договору укладеним в будь-якому випадку задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції визнає вимоги, викладені в апеляційній скарзі позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають матеріалам справи, так і вимогам чинного Законодавства України, в зв'язку з чим, прийняте по даній справі рішення про відмову в позові підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", м.Кременчук залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.12.11 у справі №18/2890/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.04.2012 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.