ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 2179620

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 11-782-2007 р. Головуючий

1-ї інстанції

Категорія:

ст. 121 ч. 1 УК Олефір

М.В.

України Доповідач

апеляційного суду

Маркова

Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого:

Погорелова Г.М. суддів: Салтовська І.Б., Маркової Т.О. за участю прокурора: Буц

Г.А. захисника: ОСОБА_2. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.

Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1., захисника

ОСОБА_2. на вирок Баштанського

районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Баштанка, Миколаївської області, раніше судимого: 1) 04.09.2003

року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст. 309 ч. 1, 75,76 КК

України на 1 рік обмеження волі, 2) 26.08.2003 року тим же судом за ст.185 ч.3,

69,71 КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі, звільнився 28.09.2004 року

по відбуттю покарання; засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років

позбавлення волі.

З

засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3. стягнуто у відшкодування моральной' шкоди в сумі

1450 грн.

За

вироком суду ОСОБА_1. визнано

винним та засуджено за те, що 25 травня 2007 року близько 01-20 годин, під

«грибком» у сквері, який розташований у центрі м. Баштанка по вул. Баштанської

республіки, між ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та

ОСОБА_3. виникла сварка в ході якої засуджений з особистих неприязних

стосунків, лезом ножа., що вмонтовано в щіпці для нігтів, навмисно наніс

ОСОБА_3 один удар в область лівого стегна, чим заподіяв йому тяжкі тілесні

ушкодження у виді ножового поранення верхньої третини лівого стегна з

пошкодженнями підколінної вени, що супроводжувались кровотечею та геморагічним

шоком.

В апеляціях:

· засуджений

ОСОБА_1., посилаючись на стан здоровья,

знаходження на утриманні 4 річного сина та вагітної дружини, похилий вік

батьків, позитивну характеристику, часткове відшкодування моральної шкоди,

просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене судом покарання. Також вказує

на те, що він не думав причиняти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а тільки

для того щоб припинити сварку наніс один удар ножем в ногу.

· захисник

ОСОБА_2. просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1. на ст.128

КК України та призначити покарання , з урахуванням всіх пом'якшуючих покарання

обставин, мотивуючи це тим, що у ОСОБА_1. не булу умислу на спричинення тяжкого

тілесного ушкодження потерпілому. Крім того, вказує на те, що засуджений лише

хотів налякати ОСОБА_3. та його друзів, щоб уникнути бійки, а тому вважає, що в

діях ОСОБА_1. є

необережне спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Заслухавши

доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2., які підтримали свої апеляції, думку прокурора про

залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи

апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких

підстав.

Висновки

суду про доведеність винності ОСОБА_1. в

інкримінованому йому злочині відповідають фактичним обставинам справи і

підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку

доказами і є обґрунтованими.

В

судовому засіданні засуджений вину визнав частково і пояснив, що він дійсно

25.05.2007 року в нічний час у сквері ненавмисно наніс удар ножем в ногу

потерпілому ОСОБА_3

Разом з

тим, допитані в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3., свідок ОСОБА_4 пояснила, що засуджений разом із

ОСОБА_5., увечері 24.05.2007 року в барі розпивали спиртні напої. Потім в

сквері ОСОБА_1. та ОСОБА_5. пристали до незнайомого хлопця, якого ОСОБА_1.

вдарив ногою в груди, той почав втікати, а ОСОБА_5. побіг за ним, але не

здогнав. ОСОБА_3. жартуючи

запитав, чому так повільно бігає. Після цього ОСОБА_1. запропонував ОСОБА_5

підрізати ОСОБА_3., але той не погодився. Тоді ОСОБА_1. відійшов разом із ОСОБА_3. в сторону, де

правою рукою наніс один удар в пах. Коли потерпілого вели до машини, щоб

відвезти до лікарні, то ОСОБА_1. став погрожувати, що той не звертався до

міліції.

Свідок ОСОБА_5.

також пояснив, що ОСОБА_1. біля стоянки таксі повідовив його, що підрізав

ОСОБА_3.

Мотивуючи висновки

про винність ОСОБА_1 у вчинені

інкримінованого йому злочину, суд обгрунтованно послався на показання

потерпілого

ОСОБА_3. та вказаних свідків, які дали детальні показання про обставини

вчинення цього злочину і не є суперечливими.

Ці

показання потерпілого і свідків знаходяться у повній відповідності з іншими

доказами, які дослідив суд в судовому засіданні, а саме висновками судово-медичної

експертизи № 133/44 від 05.06.2007 року, згідно яких у ОСОБА_3. виявлені тяжкі

тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення верхньої треті лівого стегна з

пошкодженням підколінної вени, що супроводжувалось кротечею та геморагічним

шоком.

Як встановив

суд, саме ОСОБА_1. був ініціатором сварки з потерпілим, пропонував ОСОБА_5

підрізати ОСОБА_3., а потім відвів його в сторону і наніс удар ножем.

Хоча

умисел засудженого був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, а

фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження, то ці дії ОСОБА_1. суд

обгрунтованно розцінив як умисні, що спростовує доводи апеляцій про необережне

спричинення потерпілому цих тілесних ушкоджень.

Таким

чином, суд всебічно та повно дослідив обставини справи і прийшов до

обгрунтованого висновку про винність засудженого ОСОБА_1. в інкримінованому йому злочині та правильно кваліфікував

його дії за ст. 121 ч. 1 КК України.

При

призначенні ОСОБА_1. покарання,

суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував як характер і тяжкість

вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують особу засудженого, інші

обставини, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції.

Крім

того, суд призначив ОСОБА_1 покарання в мінімальних межах санкції ст. 121 ч.1

КК України, в зв'язку з чим судова колегія не вбачає підстав для його

подальшого пом'якшення, про що йдеться в апеляції.

Враховуючи

наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції

засудженого ОСОБА_1. та

захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення. Вирок Баштанського районного суду

Миколаївської області від 31 серпня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без

змін.