ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2011 р.
Справа № 8/92/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лашина В.В.
Судді Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
за участю представників учасників процесу:
від ПАТ КБ „Інвестбанк”: ОСОБА_1 –довіреність б/н від 04.05.2011 р.
від КП МАМ: ОСОБА_2 –довіреність № 104 від 27.01.2010 р.
від ТОВ „МАН Індастріз”: не з’явився
від ТОВ „Авіакомпанія „Таврія”: не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області про перегляд рішення за нововиявленими обставинаими
від 24.10.2011 р.
по справі № 8/92/10
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк”
до відповідача: Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт „Миколаїв”
треті особи:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю „МАН Індастріз”,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Таврія”
про стягнення коштів у сумі 28 818 грн. 55 коп.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 р. Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Інвестбанк»(далі –ПАТ КБ «Інвестбанк») відмовлено у задоволені позову до Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв»(в подальшому –КП «МАМ») про стягнення заборгованості в сумі 28 818,55 грн. Причиною відмови стала постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. по справі № 5016/102/2011 (1/10), якою договір застави, що був підставою стягнення боргу по цій справі, визнано недійсним.
23 вересня 2011 року ПАТ КБ «Інвестбанк»звернулося до господарського суду із заявою за вих. № 1880 від 19.09.2011 р. про перегляд зазначеного рішення від 07.07.2011 р. за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи її тим, що постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. по справі № 5016/102/2011 (1/10) скасовано та залишено в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2011 р., яким у задоволені позову ТОВ «МАН Індастріз»до ПАТ КБ «Інвестбанк»про визнання договору застави недійсним було відмовлено. Отже, як зазначає заявник, договір застави є дійсним, а відтак відпали підстави, що зумовили прийняття рішення про відмову у задоволені позову по цій справі.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2011 р. (суддя Семенчук Н.О.) рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ПАТ КБ «Інвестбанк»в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки до заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами додано платіжне доручення про перерахування держмита, що містило відповідні написи про зарахування грошових коштів до Держбюджету. Крім цього, ПАТ КБ «Інвестбанк»звернувся до ГУДКУ у Миколаївської області, але підтверджуюча відповідь про зарахування держмита до бюджету надійшла лише 24.10.2011 р., тобто в день винесення оскарженої ухвали, що позбавило заявника надати відповідні докази.
В уточненнях до апеляційної скарги скаржник просить ухвалу суду від 24.10.2011 р. скасувати, заяву банківської установи про перегляд судового рішення від 07.07.2011 р. за нововиявленими обставинами задовольнити, прийняте 07.07.2011 р. господарським судом рішення скасувати.
В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «МАН Індастріз»просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 24.10.2011 р. без змін.
Представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, хоча учасники процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали та перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що в порушення ст. 33 ГПК України ПАТ КБ «Інвестбанк»не надано доказів, що підтверджують сплату держмита, і це може вважатися підставою для винесення ухвали про залишення без змін судового акта, про перегляд якого подано заяву.
Однак ці висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає зробленими помилково.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Пунктом 4 частини другою зазначеної норми права передбачені підстави такого перегляду, серед яких вказується випадок скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
Згідно до ч. 5 ст. 113 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення ПАТ КБ «Інвестбанк»до суду із відповідною заявою) до заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита, а згідно до частини 6 цієї статті заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі відсутності доказів сплати держмита у порядку і розмірі, встановлених законодавством.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 46 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення ПАТ КБ «Інвестбанк»до суду із відповідною заявою), держмито сплачується в розмірі, визначеному Декретом Кабінету Міністрів від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито»і у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15.
Пунктом 14 Розділу ІІІ згаданої Інструкції від 22.04.93 № 15 встановлено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
При цьому, згідно з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 15 Інформаційного листа від 29.09.2009 р. № 01-08/530, навіть якщо судом встановлено факт недоплати суми державного мита у процесі розгляду прийнятої заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви ПАТ КБ «Інвестбанк» за вих. № 1880 від 19.09.2011 р. про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 р. доданий оригінал платіжного доручення № 394 від 19.09.2011 р. про сплату держмита, на зворотному боці якого містяться підписи голови правління і головного бухгалтеру банку, що посвідчують перерахування держмита у повному обсязі до Держбюджету.
Отже, висновок місцевого господарського суду про ненадання доказів сплати держмита є невірним.
Крім цього, на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.09.2011 р., отриманої ПАТ КБ «Інвестбанк»04.10.2011 р., останній подав до ГУДКУ в Миколаївській області запит на отримання відомостей про зарахування сплаченого ним держмита до Держбюджету.
З наданих апелянтом документів вбачається отримання відповіді лише 24.10.2011 р. у вечірній час, тобто після проведення судового засідання, на якому винесено оскаржувану ухвалу. Довідкою ГУДКУ у Миколаївській області від 14.10.2011 р. за № 06.1-04/4/1398-7810 підтверджено одержання на рахунок Держбюджету коштів за платіжним дорученням № 394 від 19.09.2011 р. в сумі 144,10 грн. в якості оплати держмита.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.
Частиною 7 цієї статті визначено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
З цих положень законодавства вбачається, що необхідні процесуальні дії з перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється саме тим судом, що його постановив.
Між тим, суд першої інстанції не вчинив необхідних процесуальних дій, фактично не здійснював перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 р. по суті, а також не вирішив у резолютивній частині питання задоволення чи відмови у задоволенні заяви ПАТ КБ «Інвестбанк»про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції (п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк»задовольнити, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.10.2011 р. по справі № 8/92/10 –скасувати.
Справу передати господарському суду Миколаївської області на новий розгляд.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повна постанова складена 25.11.2011 р.