ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 17246727

Озвучення тимчасово недоступне

04.05.2011Справа № 2024/2а-2110/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 травня 2011 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених законом, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007року по теперішній час приписів етапі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо ненарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визнати протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року 796-ХІІ та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року за № 1058-ІУ з 01 січня 2007 року, зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова усунути порушення, здійснити нарахування та виплати з урахуванням вже виплачених сум, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, основну та додаткову пенсію, у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року 796-ХІІ, а саме з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком і відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року за № 1058-ІУ з 01 січня 2007 року по 14 травня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є інвалідом 2-ї групи внаслідок аварії на ЧАЕС. Позивач вказав, що відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»йому належить виплачуватися пенсія, розмір якої для інвалідів 2-ї групи не повинен бути менший восьми мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивач вказав, що відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону йому повинна виплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч діючому законодавству України здійснює виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають вимогам ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відмовляється в добровільному порядку нарахувати йому пенсію на належному рівні.

В письмових запереченнях представник відповідача просить суд залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1, зазначаючи, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі ч. Харкова, є інвалідом 2 групи віднесений до категорії І та отримує пенсію згідно Закону України "'Про статус та соціальний замісі громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ). За матеріалами пенсійної справи позивачу обчислено державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Статтею 67 цього Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. На підставі зазначених статей Управління при виплаті пенсій позивачу керувалось рядом Постанов КМУ, а саме:

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" з 01.01.2002 року встановлено, шо виходячи із розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок: а) пенсій, призначених відповідно до частини четвер і оі ектт і. 54 Закону № 796-ХІІ: б) додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 мінімальний розмір пенсії з 01.09.2001 року, збільшується на 12%.

Постановою від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і 01.01.2006 року передбачено збільшення розмірів пенсії, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у1986 році по інвалідності - у 3,5 рази.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Українп"(пункт 28 розділ II) внесено зміни до Закону № 796-ХІІ, а саме: статтю 50: "Особам, віднесеним до категорії 1. інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю - 20% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Частини З і 4 статті 54 замінено текстом: "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону № 796-ХІІ. Частиною 4 зазначеної постанови з 22.05.2008 року передбачено: - щомісячна додаткова пенсія інвалідам II групи у розмірі 20% від розміру прожитковою мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів II групи у розмірі - 965.00 грн.

Управління з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяло на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», отже за вказаний період дії Управління щодо виплати пенсії згідно ч. 4 ст, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були законними.

Окрім того відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Таким чином, управління вважає, що основна та додаткова пенсія позивачу призначена згідно діючого законодавства.

Ухвалою суду від 21 березня 2011 року строки звернення до адміністративного суду було поновлено.

У зв’язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 –2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст.128 КАС України суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та отримує пенсію як інвалід 2-ї групи, має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Нарахування та виплата пенсії позивачу провадиться в розмірі і порядку, викладеному у вищезазначених запереченнях відповідача.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату йому пенсії відповідно до вимог Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач листом № 401/к-10/31 від 04 червня 2010 року відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Статтею ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесених до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо котрих установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірах інвалідам ІІ групи –у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст. 67 зазначеного Закону максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було призупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а саме - деякі частини ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року положення п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визнано неконституційним. До вказаної статті Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” також зміни не внесені.

Згідно п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначеної норми зупинено на 2007 рік.

Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, виключно законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

Статтею 76 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2007 року, а саме: 400 гривень –з 01 січня по 31 березня 2007 року; 420 гривень –з 01 квітня по 30 червня 2007 року; 440 гривень –з 01 липня по 30 вересня 2007 року; 460 гривень –з 01 жовтня 2007 р. Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат, законів України про Державний бюджет України, якими визначалися мінімальні розміри заробітних плат, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі „Про соціальні гарантії громадян” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України №10 від 22. 05. 2008 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І пунктів 61,62,63,64, розділу ІІ пункту 3 розділу ІІІ, та положень статті 67, розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-УІ , вказані положення визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення судом, оскільки зменшують розміри виплат, обмежують права та свободи і мають місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України.

При цьому Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема. громадян, які отримують пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови передбачено: щомісячна додаткова пенсія інвалідам II групи виплачується у розмірі 20% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» з 1 липня 2008 р. встановлено доплату окремим категоріям, зокрема, розмір пенсії для осіб, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.07.2008 р. встановлено мінімальний розмір пенсій для інвалідів II групи - 1090 грн.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 вересня 2009 року у справі № 1-27/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян“ визнано неконституційним пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян“ від 28 травня 2008 року № 530 ( 530-2008-п ).

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",” а не Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 7 ст. 54 вищезгаданого Закону №796 - ХII, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.

Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Право позивача на отримання пенсії відповідно до вимог ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі. Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

За таких обставин суд визнає протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та приходить до висновку про необхідність зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо мінімального розміру - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком , виходячи їз розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 14 травня 2010 року пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 94, 159, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених законом –задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Харкова в частині нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 14 травня 2010 року пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду 2-ї групи, відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням вимог ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 14 травня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Судові витрати винести за рахунок держави.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя В.В. Вікторов