Справа № 1218/2-а-864/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року. Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді — Іванової О.М.
при секретарі — Борисенко Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Новоайдар адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко Олексія Олександровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко Олексія Олександровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 травня 2011 року інспектором ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко О.О. щодо нього винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП України, через перевищення швидкості. Відповідно до резолютивної частини постанови на нього накладено штраф у розмірі 255 грн.
Позивач вважає дане рішення про накладення адміністративного стягнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки правопорушення він не скоював, так як рухався у населеному пункті з дозволеною швидкістю із дотриманням Правил дорожнього руху України. Також пояснив, що 14.05.2011 року його зупинив співробітник ДПС, який потребував надання посвідчення водія, талон до нього, технічний паспорт автомобіля та страховий поліс. На запитання стосовно причини зупинки і перевірки документів інспектор йому повідомив, що він перевищив дозволену швидкість у населеному пункті. Незважаючи на пояснення і заперечення позивача стосовно того, що він не вчиняв дій, які б порушували Правила дорожнього руху України і рухався відповідно до цих правил, інспектор склав Протокол в справі про адміністративне порушення від 14.05.2011 року серія ВВІ № 311012, в якому зазначив, що позивач їхав зі швидкістю 91 км/год., перевищив дозволену швидкість на 31 км., при обмежені 60км/год. Одразу після цього інспектор виніс Постанову в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Позивач не погодився, оскільки був зупинений інспектором на в'їзді в населений пункт Мостки, про що зробив запис у Протоколі та Постанові. До населеного пункту залишалось 300-400м і він рухався зі швидкістю 78 км/год., збавляючи швидкість для в'їзду в населений пункт.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Іскра-1 № 18744, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі швидкість належала саме автомобілю позивача. Фактично співробітник ДАІ, що склав протокол, продемонстрував тільки швидкість та час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою позивача та показами приладу може означати, що виміряна швидкість належить будь-якому автомобілю, який рухався у кількох сотнях метрів попереду автомобіля позивача. З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, на думку позивача, вимірювач «Іскра-1» не може бути використаний як належний доказ по справі, а винесення постанови без достатніх доказів суперечить п.1.6 Розпорядженню МВС України від 21.05.2009 № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису». Також додав, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фіксації, оскільки він знаходився у руці співробітника ДАІ, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Відповідно до ст.14-1 КУпАП для застосування засобів фото- і кінозйомки, відеозапису необхідно, щоб фіксація велася саме засобами; фото-, кіно- або відеозапису, які працюють у автоматичному режимі. Крім того ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Таких документів позивачеві співробітником ДАІ надано не було.
У зв'язку з вище викладеним, позивач просить суд визнати дії інспектора ДПС Сватовського взводу ДПС старший лейтенант Єнченко Олексія Олександровича – неправомірними, а постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2011 року серії ВВІ № 050264 про накладення на адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 гривень визнати протиправною та скасувати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, поросив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, заперечень проти позовних вимог суду не надав.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у відношенні позивача відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 311012 від 14.05.2011, на підставі якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2011 року серії ВЕ1 № 050264, згідно якої інспектором ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко О.О. на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., в протоколі про адміністративне правопорушення позивач зробив напис, що з фактом правопорушення він не згоден, що підтвердив особистим підписом.
Судовим розглядом встановлено, що позивач, наближаючись до населеного пункту зменшував швидкість, щоб, перетнувши межу населеного пункту, його швидкість відповідала встановленому швидкісному режиму руху в населеному пункті. Відповідач зупинив позивача, повідомивши про те, що відповідно до показань приладу для вимірювання швидкості «Іскра 1», який знаходився в руках у інспектора, останній рухався зі швидкістю 91 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Позивач не погодився з висновком інспектора, оскільки його зупинили при в’їзді до населеного пункту, а не в населеному пункті, та прилад для вимірювання швидкості працював не в автоматичному режимі, а знаходився в руках у відповідача.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до с. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідач по справі, який є суб`єктом владних повноважень, у судове засідання не з`явився, заперечень проти позовних вимог не надав, тобто повідомлені позивачем обставини справи, щодо його невинності у скоєнні адміністративного правопорушення 14.05.2011 року суд вважає правдивими, оскільки відповідачем не доведено зворотне.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач 14.05.2011 року неправомірно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, оскільки пристрій для вимірювання швидкості руху автомобіля позивача «Іскра 1», який використовував відповідач, був не зафіксований, а отже працював не в автоматичному режимі, що суперечить положенням ч. 1 ст. 14-1 КУпАП, та не відповідає державному стандарту метрологічного нагляду. Задовольняючи позовні вимоги суд також приймає до уваги той факт, що оскільки пристрій для вимірювання швидкості руху автомобіля «Іскра 1» не має функції фото- і кінозйомки та відеозапису, його показання, відповідно до положень ст.251 КУпАП, не можуть прийматись у якості належного доказу, так як за його показаннями неможливо довести, що вимірювана швидкість належить саме автомобілю позивача, а не іншим учасникам дорожнього руху.
Дослідження наявних у справі письмових доказів дає суду підстави зробити висновок про невинність позивача в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Керуючись ст. ст. 14-1, 251 КпАП України, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 71, 86, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до інспектора ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко Олексія Олександровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення— задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко Олексія Олександровича неправомірними.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2011 року серії ВЕ1 № 050264 у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку винесено суб`єктом владних повноважень — інспектором ДПС Сватівського взводу ДПС в Луганській області Євченко Олексієм Олександровичем.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Іванова