ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 16534968

Озвучення тимчасово недоступне

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.

Справа № 10/689/07

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Мирошниченка С.В.,

суддів

Барицької Т.Л.,

Євсікова О.О.,

розглянувши

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2011 р. (головуючий суддя: Чернота Л.Ф., судді: Діброва Г.І., Шевкова Т.А.)

у справі

№ 10/689/07 Господарського суду Запорізької області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро",

третя особа

Приватне підприємство "Агротон",

про

стягнення заборгованості в розмірі 676.067,52 грн.,

за участю представників

позивача

не з'явились;

відповідача

Слятіна Д.О.;

третьої особи

не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 р. у справі №10/698/07 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.10.2010 р. у справі № 10/689/07 рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2010 р. у справі № 10/689/07 постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.10.2010 р. у справі № 10/689/07 скасовано, а справу № 10/689/07 направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2011 р. у справі № 10/689/07 рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права.

Зокрема, скаржник стверджує, що апеляційний суд у повній мірі не взяв до уваги вказівок, які містилися у постанові Вищого господарського суду України від 21.12.2010 р., і не перевірив усіх обставин справи, чим порушив норми ч. 2 ст. 101 та ст. 111-12 ГПК України; в основу своєї постанови поклав рішення суду № 21/74/08-16/324/08, яке не набрало законної сили, чим порушив, ч. 5 ст. 85 ГПК України, зробив висновки щодо недійсності договору купівлі-продажу № 2 від 06.02.2006 р., які суперечать рішенню у справі № 16/49д/09-28/193/10.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили наступне.

Між ПП "Агротон" та ТОВ "Агро Дніпро" 21.01.2005 р. був укладений договір фінансового лізингу № А0120, відповідно п. 1.1 якого ПП "Агротон" зобов’язувалося придбати у постачальника та передати в оплатне користування та володіння ТОВ "Агро Дніпро" рухоме майно, визначене специфікацією, а ТОВ "Агро Дніпро" - прийняти таке майно, використовувати згідно умов договору та сплачувати встановлені договором платежі.

В подальшому між ВАТ "Банк БІГ "Енергія" в особі Запорізької територіальної філії та ПП "Агротон" укладені договори факторингу валютних цінностей № 05/FLT-02-04-05 від 24.04.2005 р.; № 05/FLT-19-04-05 від 27.04.2005 р.; № 05/FLT-49-07-05 від 07.07.2005 р.; № 05/FLT-14-02-06 від 08.02.2006 р., за умовами яких ВАТ "Банк "БІГ Енергія" передає у розпорядження ПП "Агротон" грошові кошти, а останній відступає позивачу право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів, що виникли згідно договору фінансового лізингу №А0120 від 21.01.2005 р. та додаткових угод до нього № № 1, 2, 3.

Також між ПП "Агротон" та ТОВ "Агро Дніпро" були укладені додаткові угоди № 1 від 26.04.2005 р., № 2 від 18.06.2005 р., № 3 від 29.01.2006 р.

Так, за додатковою угодою № 1 від 26.04.2005 р. сторонами збільшено суму договору на 408.604,75грн., продовжено термін його дії до 26.04.2010 р. та змінено об’єкт лізингу.

За додатковою угодою № 2 від 18.06.2005 р. сторонами збільшено суму договору на 2.374.205,00 грн., продовжено термін його дії до 18.06.2010 р. та змінено об’єкт лізингу.

За додатковою угодою № 3 від 29.01.2005 р. сторонами збільшено суму договору на 2.199.611,80 грн., змінено об’єкт лізингу та порядок оплати першого лізингового платежу.

Предметом спору у даній справі є неналежне виконання ТОВ "Агро Дніпро" взятих на себе за договором фінансового лізингу № А0120 від 21.01.2005 р. та додаткових угод до нього № 1, 2, 3 зобов'язань з оплати лізингових платежів, право вимоги на стягнення яких перейшло до ВАТ "Банк "БІГ Енергія" в особі Запорізької територіальної філії відповідно до договорів факторингу.

В силу ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України позивачем були направлені відповідачу повідомлення від 04.04.2005 р., від 22.06.2007 р., від 25.07.2007 р., від 22.08.2007 р. від 25.10.2007 р., що підтверджується поштовими повідомленнями.

При цьому ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України та пункти 4.3 договорів факторингу № 05/FLT-02-04-05 від 24.04.2005 р.; № 05/FLT-19-04-05 від 27.04.2005 р.; № 05/FLT-49-07-05 від 07.07.2005 р.; № 05/FLT-14-02-06 від 08.02.2006 р. визначають зміст такого повідомлення. Однак судовими інстанціями відповідність вищевказаних повідомлень цим вимогам не перевірена.

Апеляційний суд також встановив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.12.2008 р. у справі № 16/346д/08 визнано недійсним договір купівлі-продажу № 2 від 06.02.2006 р., укладений між Приватним підприємцем Папучею О.В. та ТОВ “Агро Дніпро”, предметом якого є купівля-продаж техніки, яка передана ТОВ "Агро Дніпро" в лізинг від ПП "Агротон"; рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.09.2009 р. у справі №21/74/08-16/324/08 визнано недійсним додаткову угоду № 3 від 29.01.2006 р. до договору фінансового лізингу №А0120 від 21.01.2005 р. та визнано недійсним договір факторингу №05/FLT-14-02-06 від 08.02.2006 р.

Згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 р. у справі № 12/244/08 за позовом ВАТ Банку «БІГ Енергія»до ПП «Агротон» (т. 3 а. с. 135-144) звернуто стягнення на майно (9 колісних тракторів МТЗ-821 та 2 зернозбиральних комбайна САSЕ АР 2388) на загальну суму 1.664.451,13 грн. Вказане майно є предметом лізингу за договором фінансового лізингу № А0120 від 21.01.2005 р. та додаткових угод № 1 від 26.04.2005 р. та № 2 від 18.06.2005 р.

У зв'язку з цим апеляційний суд зробив висновок, що за даною справою вимоги позивача є фактично задоволеними.

Проте апеляційний суд залишив поза увагою, що у рішенні від 14.12.2009 р. у справі № 12/244/08 зазначено, що звернення стягнення здійснюється за період з 01.01.2008 р. по 01.12.2009 р. на суму 1.664.451,13 грн. Загальний розмір вимог за договором фінансового лізингу разом з додатковими угодами № 1- № 3 складає 3.665.420,60 грн. (без урахування винагороди за користування технікою у розмірі 19,5% річних, яку відповідач повинен сплачувати щомісячно згідно з умовами договору лізингу). Сума позовних вимог, задоволених судом першої інстанції у справі № 10/689/07, рішення якого оскаржується, - 676.067,52 грн. ( з урахування нарахованої винагороди за користування технікою), а також у рішенні зазначено період за який стягнута заборгованість (стор. 1): з червня 2007 по грудень 2007 року.

Таким чином, апеляційний господарський суд належним чином не проаналізував рішення у справі № 12/244/08 та позовні вимоги у справі № 10/689/07, а відтак дійшов передчасного висновку, що за даною справою вимоги позивача є фактично задоволеними.

Крім того, суди попередніх інстанцій належним чином не встановили обставин та підстав щодо виникнення у ПП "Агротон" права (з урахуванням пов'язаних справ про визнання угод недійними) збільшувати розмір договору лізингу (шляхом укладення додаткових угод до договору лізингу) після передачі грошових вимог за ним позивачеві та, відповідно, укладати наступні договори факторингу. А отже, не надано правової оцінки таким обставинам з урахуванням вимог ст. ст. 512, 514 та Глави 73 ЦК України.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів не може встановити вищевказаних обставин.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, всебічно, повно і об'єктивно встановити всі обставин справи в їх сукупності, перевірити доводи сторін, а також вищевказані судові рішення у пов'язаних справах, зокрема на предмет набрання ними законної сили, та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2011 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 р. у справі № 10/698/07 скасувати.

Справу направити до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Головуючий суддя

С.В. Мирошниченко

судді

Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков