RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Постанова № 16003298

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Справа №2-а-2136/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 р. суддя Ленінського районного суду м. Харкова Терентьєв П.П., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 2-ї групи, відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи їз розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 1 листопада 2010 р., без зазначення кінцевої дати.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо котрих установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком

Згідно ст. 50 Закону N 796 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам 2 групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі-Закон №107-Y1) внесено зміни до статті 50, 54 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України № 107-У1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Згідно з ч.4 ст. 54 ст. 50 Закону України №796, зі змінами, внесеними Законом України № 107-УІ , у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році по другій групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України №10 від 22 05 2008 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І пунктів 61,62,63,64, розділу ІІ пункту 3 розділу ІІІ, та положень статті 67, розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-УІ вказані положення визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення судом, оскільки зменшують розміри виплат, обмежують права та свободи і мають місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови з 22.05.2008 р. передбачено: щомісячна додаткова пенсія інвалідам II групи у розмірі 20% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи у розмірі -965 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»для осіб, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.07.2008 р. встановлено мінімальний розмір пенсій для інвалідів II групи - 1090 грн.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 вересня 2009 року у справі № 1-27/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян“ визнано неконституційним пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян“ від 28 травня 2008 року № 530 ( 530-2008-п ).

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставіё в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів в часі, положення ст.ст. 50, 54 ч. 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»поновили свою дію з 22 травня 2008 року, то позивач, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інвалід 2-ї групи, має право на отримання основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи їз розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 1 листопада 2010 р., без зазначення кінцевої дати, оскільки порушення його права триває і на час розгляду справи.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідачем не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсії у зазначеному розмірі, як це передбачено ч.2 ст.71 КАС України .

За таких обставин суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи що відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Пенсійний фонд України та його установи звільнені від сплати судового збору, витрати по оплаті судового збору покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 8, 11, 71, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 2-ї групи, відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи їз розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 1 листопада 2010 р., без зазначення кінцевої дати,

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області виконати постанову суду негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі проголошення апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя