ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 15773646

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 1218/2-а-810/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 року Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді-Добривечіра Л.Д.,

при секретарі- Московченко О.В.,

з участю: позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Новоайдар справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ України в Луганській області Скілкова Максима Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 17 квітня 2011 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Шевроле-Авео», державний номер НОМЕР_1, він рухався по вул.Відродження м.Луганськ. Десь о 14 годині 25 хвилин він був зупинений інспектором ДПС ВДАІ ОСОБА_2 На прохання назвати причину зупинки, співробітник ДПС ВДАІ відповів, що він перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі «Візир» швидкість 83 км/год. Він не погодився з тим, що швидкість, зафіксована на приладі, належить його автомобілю. Відносно нього відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову у справі про адміністративне правопорушення. В поясненнях, наданих у протоколі, він написав свою незгоду з ним і вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним з наступних підстав.

Правопорушення він не скоював, оскільки рухаючись по вул.Відродження м.Луганськ, яка вказана в протоколі та постанові, він рухався за іншим автомобілем і при цьому не перевищував встановленої правилами дорожнього руху швидкості, не здійснював обгонів або інших маневрів. Також, згідно з основних функцій та можливостей приладу «Візир», в яких вказані всі особливості прибору, заявлено те що, по перше, відбувається замірювання швидкості самої швидкої цілі; по друге, прилад має селекційний вибір заміру швидкості по напрямку руху транспорту де є вибір: напрямок в обидві сторони; по третє, відстань замірювання складає 400 метрів. Враховуючи це, інспектор не міг зробити висновки, що автомобіль яким він керував, перевищив швидкість, тому, що відстань від місця, де знаходився інспектор, та місця, де зафіксовано порушення, складає більше 400 метрів.

Прилад «Візир» через свої технічні вади припускає вимірювання швидкості одного автомобіля з фотографуванням іншого автомобіля, а тому вважати «фіксацію» доказом підстав немає. Також інспектором не надано було інформації про те, в якому режимі знаходився прилад, а оскільки на дорозі були інші автомобілі, які рухалися у різних напрямках, стверджувати, що саме автомобіль, яким керував він перевищив швидкість, не можна. Все вищевикладене може підтвердити його дружина, яка була разом з ним на той момент.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про одержання судової повістки про виклик у суд, відеозапис правопорушення суду не надав.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що у квітні 2011 року вона їхала у якості пасажира у автомобілі під керуванням ОСОБА_1. Вона сиділа на передньому сидінні і бачила, з якою швидкістю вони рухалися. У м.Луганську їх зупинив інспектор ДАІ і відносно її чоловіка було складено протокол про адміністративне правопорушення. Вона бачила, що спідометр показував швидкість, яка не перевищувала 60 км/год.

Заслухавши пояснення позивача та свідка, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою інспектора ДПС ОСОБА_2 від 17 квітня 2011 року за порушення ПДР на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Із зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 17 квітня 2011 року, керуючи автомобілем марки “Шевроле-Авео”, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Відродження в м.Луганськ рухався зі швидкістю 83 км/на год., перевищивши встановлену швидкість руху на 23 км/на год.

Як зазначено в ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов’язані з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні.

В судовому засіданні встановлено, що інспектор ДПС ОСОБА_2, постановляючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України, не з’ясував всі фактичні обставин справи та виніс постанову з порушенням вимог ст. 280 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач – інспектор ДПС ОСОБА_2, який є суб’єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджували б правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

За таких обставин твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення, заслуговують на увагу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1, інспектором ДПС ОСОБА_2 було порушено його права і вважає за необхідне скасувати вищезазначену постанову як протиправну.

Керуючись ст. ст. 10,11, 71, 94, 102, 159, 160, 163, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 9, 10, 11, 251, 280 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 — задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС ВДАІ ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн. неправомірними.

Скасувати постанову від 17.04.2011 року серія ВВ1 № 012487 у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС ВДАІ ОСОБА_2, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д.Добривечір