ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 14974894

Озвучення тимчасово недоступне

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р.

№ 16/175/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Об’єднання співвласників багатоквартирного

будинку “Промінь”

на постанову

від 27.01.2011 року Одеського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 16/175/10

господарського суду

Миколаївської області

за позовом

ОСББ “Промінь”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Орель”

про

звільнення нежилого приміщення

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

Капралов В.О. (довіреність від 20.01.2011р.);

Кудерська Н.І. (довіреність від 20.03.2011р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Фролов В.Д.) від 17.11.2010 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Лавренюк О.Т., судді –Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.,) від 27.01.2011 року, у справі № 16/175/10 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року у справі № 16/175/10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: приписів Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст.782, 1212 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.10.2010 року ОСББ “Промінь” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ “Орель” про зобов’язання відповідача звільнити нежиле приміщення площею 85,6 кв.м по вул. 40 років Перемоги у м. Первомайську Миколаївської області.

04.11.2010 року до Господарського суду першої інстанції надійшла заява № 38 від позивача про зміну та доповнення позовних вимог, відповідно до якої він просить розірвати договір оренди №1 від 01.01.2003 року індивідуально визначеного майна –нежилого приміщення площею 85,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Первомайськ, вул. 40 років Перемоги, укладеного між Комунальним підприємством “Первомайське житлово-комунальне об’єднання № 2” та ТОВ “Орель”; зобов’язати ТОВ “Орель” звільнити та повернути ОСББ “Промінь” вказане нежитлове приміщення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

01.01.2003 року між Комунальним підприємством “Первомайське житлово-комунальне об’єднання №2” та ТОВ “Орель” було укладено договір оренди №1 індивідуально визначеного майна, а саме нежилого приміщення площею 85,6 кв.м по вул. 40 років Перемоги, 3, у м. Первомайську Миколаївської області (далі по тексту –Договір), а на підставі умов цього договору його було продовжено строком до 01.01.2013 року.

25.02.2010 року на виконання рішення Первомайської міської ради Миколаївської області №16 “Про надання згоди на передачу житлового фонду комунальної власності м. Первомайська на баланс ОСББ “Промінь” з балансу Комунального підприємства “Первомайське житлово-комунальне об’єднання №2” на баланс ОСББ “Промінь” було передано багатоквартирний житловий будинок, розташований в м. Первомайськ по вул. 40 років Перемоги, 3, до складу якого входить і спірне приміщення площею 85,6 кв.м., яке згідно Договору перебувало у відповідача. Приймання-передача зазначеного багатоквартирного будинку була оформлена відповідним актом (а.с.57-60).

Касаційна інстанція погоджується з тим, що балансоутримувачем вказаного спірного нежилого приміщення є ОСББ “Промінь”, тобто є балансоутримувачем об’єкта комунальної власності, але не його власником.

Згідно статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до статті 24 цього Закону: балансоутримувач має право: 1) здійснювати функції тримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; 2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; 3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; 4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; 5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; 6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі; балансоутримувач зобов’язаний: 1) укладати договір з власним: м (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; 2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); 3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; 4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; 5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; 6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

З приписів наведених норм вбачається, що балансоутримувач має діяти у вказаних законом межах не перебільшуючи своїх повноважень.

Закон України “Про оренду державного та комунального майна” визначає в імперативному порядку, що суб’єктами оренди (сторонами в договорі оренди) є орендодавці та орендарі.

Відповідно до ст.5 цього Закону орендодавцями, тобто органами та організаціями, що передають майно в оренду, є: - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю; - органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; - підприємства –щодо окремого індивідуально-визначеного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців –також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна. Цей перелік є вичерпним.

Судами встановлено, що згідно довідки АБ № 264337 з Єдиного державного реєстру (а.с.67) ОСББ “Промінь” є “Некомерційною організацією, що обслуговує домашні господарства” і не є жодним з орендодавців, визначених цим Законом.

Закон України “Про оренду державного та комунального майна” унормовує процедуру укладення договору оренди, відповідно до якої фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди відповідному орендодавцеві; у разі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець у 5-денний термін після дати реєстрації заяви надсилає копії проекту договору та інших матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном і далі у порядку, визначеному ст.9 цього Закону.

Істотними умовами договору оренди згідно ч.1 ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” є: об’єкт оренди; термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов’язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта; відповідальність сторін; інше, які згідно частини 4 цієї статті є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Цим Законом встановлюються й певні обмеження щодо розміру орендної плати, а саме, згідно зі ст.19 цього Закону річна орендна плата за користування орендованим майном не може перевищувати 10% його вартості Однак, за ст.21 цього Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України, до яких належить, зокрема, можливість, встановлена ч.3 ст.762 ЦК України, щодо періодичного перегляду, зміни (індексації) розміру плати за користування майном. Обумовлене в наведених правових нормах відображено й параграфом 5 глави 30 розділу VІ Господарського кодексу України, зокрема, статтею 284. Проте такі зміни також повинні оформлятися додатковою угодою до договору оренди за згодою на це всіх його сторін.

Стаття 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” містить норму, згідно з якою одностороння відмова від договору оренди не допускається. Разом з тим Законом встановлено вичерпний перелік підстав припинення договору оренди. Такими підставами Закон визнає: закінчення строку, на який було укладено договір оренди; приватизацію об’єкта оренди орендарем (за участю орендаря), у разі переходу права власності на орендоване майно до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника; банкрутства орендаря; загибель об’єкта оренди. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду в разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Дійсно, стаття 782 Цивільного кодексу України надає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, на яку посилається позивач, проте це стосується сторін договору оренди речі, а не балансоутримувачів будинку, в якому знаходиться об’єкт комунального майна, який, в свою чергу, незважаючи на передачу будинку на баланс позивача, залишається у комунальній власності територіальної громади.

Норми ст.1212 ЦК України, стосуються лише набуття та збереження майна без достатньої правової підстави та не мають відношення до правовідносин, які виникли і продовжують діяти на підставі дійсних договорів, зокрема договорів оренди. Відповідно статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Отже, орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративно-управлінських актів; оренда передбачає передачу майна у користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим майном); таке користування є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах; оренда передбачає передачу майна у строкове (тимчасове) користування. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, цей договір припиняється.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Промінь” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року у справі № 16/175/10 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року у справі №16/175/10 –без змін.

Головуючий-суддя

К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос