Справа № 331/4564/26
Провадження № 2/331/3645/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
16.11.2026
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 червня 2025 року між ОСОБА_2 та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № 230423637 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого 250 000,00 грн.). Строк дії полісу з 28.06.2025 по 27.06.2026.
У відповідності до умов вказаного Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.
14 липня 2025 року о 13 год. 00 хв. по вул. Діагональній, біля будинку № 4, в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та CKC CGHR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ). В результаті ДТП дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
29 вересня 2025 року Заводським районним судом м. Запоріжжя була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 332/3795/25, відповідно до якої встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння Відповідач відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Крім того, керуючи вище вказаним транспортним засобом, при зміні напрямку руху Відповідач не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом CKC CGHR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку, після чого Відповідач здійснив самовільний рух та здійснив зіткнення з світлофорним об`єктом. Своїми діями Відповідач порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дана Постанова набрала законної сили 10.10.2025.
1 4 жовтня 2025 року до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» від власника транспортного засобу CKC CGHR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 , надійшла заява про виплату страхового відшкодування.
Позивач визнав вищевказану дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , страховим випадком. На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 230423637 від 27.06.2025 (надалі поліс № 230423637) та на підставі Звіту № 63-D/17/94 про визнання вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 22.09.2025, ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 59 699 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 82 копійки.
ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виконало своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 230423637 в повному обсязі.
За приписами абзацу в) підпункту 1 пункту 1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі № 332/3795/25 від 29.09.2025 підтверджується, що Відповідач відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за що був притягнутий до відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору, а саме: Позивачем 23 лютого 2026 року було надіслано на адресу місця проживання Відповідача, зазначену в Постанові Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі № 332/3795/25 від 29.09.2025, вимогу вих. № 3052 від 23.02.2026 про відшкодування шкоди у порядку регресу, у якій Позивач просив Відповідача сплатити в порядку регресу суму у розмірі 59 699,82 грн. В даній вимозі Відповідач попереджався, що у разі невиконання вище вказаних вимог у строк до 31 березня 2026 року Позивач буде змушений звернутися з позовною заявою до Суду за захистом своїх законних інтересів.
Позивач просить стягнути в порядку регресу з Відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (п/р № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 20080515) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 59 699 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 82 копійки. Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (п/р № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 20080515) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок. Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (п/р № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 20080515) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 28.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, просить справу розглянути без їх участі, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки з повідомленням, до суду повернулися конверти не врученими.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
За приписами абзацу в) підпункту 1 пункту 1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Судом встановлено, що 27 червня 2025 року між ОСОБА_2 та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № 230423637 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого 250 000,00 грн.). Строк дії полісу з 28.06.2025 по 27.06.2026 року.
29 вересня 2025 року Заводським районним судом м. Запоріжжя була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 332/3795/25, відповідно до якої встановлено, що 14 липня 2025 року о 13 год. 00 хв. по вул. Діагональній, біля будинку № 4, в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та CKC CGHR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Центру спеціального призначення Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_3 ). В результаті ДТП дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння Відповідач відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Крім того, керуючи вище вказаним транспортним засобом, при зміні напрямку руху Відповідач не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом CKC CGHR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку, після чого Відповідач здійснив самовільний рух та здійснив зіткнення з світлофорним об`єктом. Своїми діями Відповідач порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дана Постанова набрала законної сили 10.10.2025.
14 жовтня 2025 року до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» від власника транспортного засобу CKC CGHR-ПС, державний номерний знак НОМЕР_2 , надійшла заява про виплату страхового відшкодування (копії заяви про виплату страхового відшкодування № 73/7/4-5246-2025 від 14.10.2025 та Виписки з ЄДР від 22.05.2025 ).
На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 230423637 від 27.06.2025 та на підставі Звіту № 63-D/17/94 про визнання вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 22.09.2025, ремонтної калькуляції № 4331-01-50 від 14.07.2025, страхового акту № 4331/01/50/1 від 15.10.2025 та платіжної інструкції № 20949 від 15.10.2025 ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 59 699 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 82 копійки, що підтверджується страховим актом № 4331/01/50/1 від 15.10.2025 та платіжною інструкцією № 20949 від 15.10.2025 на суму 59 699,82 грн.
Отже, ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виконало своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 230423637 в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування аргументів та доказів позивача.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доводяться наявними у справі доказами, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відшкодував завдану шкоду, у зв`язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_1 , суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 59 699 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 82 копійки.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 3 ст. 137 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 13 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України , розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 у справі №379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.
Згідно ч.ч. 1 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Судом встановлено, що представником позивача не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат із зазначенням очікуваних витрат на правову допомогу. Не було подано відповідних документів та заяви і до моменту завершення розгляду цивільної справи. Про намір стягнути витрати на оплату правової допомоги адвоката з наступним поданням документів на підтвердження їх розміру в судових дебатах представник позивача не заявляв.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити з огляду на їх недоведення, оскільки не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач сплатив при зверненні до суду судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок. який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які документально підтверджені.
Керуючись ст. ст. 12 , 76-78 , 133,141, 246 , 258 ЦПК України , ст.ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, суд, -
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) задовольнити частково.
Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (п/р № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 20080515) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 59 699 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (п/р № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 20080515) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2026 року.
Суддя Н.В.Фісун