Справа № 309/4468/26
Провадження № 3/309/1142/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Ткач О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 359899 від 05.11.2026 року, 05 листопада 2026 року близько 12 год. 20 хв. в ході реалізації оперативної інформації від ПОРв Прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у складі офіцерів прикордонного оперативного-розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) та військовослужбовця віпс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого прикордонного району на околиці н.п. Хуст (територія Хустської міської територіальної громади Хустського району Закарпатської області ) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр. України ОСОБА_1 , який спільно з іншим гр. України здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
У матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 , у якій він, будучи повідомленим про розгляд справи в Хустському районному суді Закарпатської області, просить розглянути справу без його участі.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України вчинене групою осіб.
Так, відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «;Про оперативно-розшукову діяльність».
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право втому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим» постановою установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим та затверджено перелік міст і районів, в межах територій яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони, в тому числі до переліку яких у Закарпатській області увійшли місто Ужгород, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.
Також Постановою КМУ №304 визначено межі прикордонної смуги в межах прилеглих до кордону територій селищних та сільських Рад народних депутатів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 359899 від 05.11.2026, ЗхРУ № 359899 від 05.11.2026, протоколом про адміністративне затримання від 05.11.2026, протоколом про адміністративне затримання від 05.11.2026, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05.11.2026 року, довідкою щодо затримання 2-ох громадян України, схемою затримання на напрямку 207 прикордонного знаку, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази, у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, яке виразилося у перетині Державного кордону України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через Державний кордон України, вчинене групою осіб.
При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , не був позбавлений можливості викласти у протоколі або у окремій заяві свої заперечення щодо викладених у протоколі фактів, із зазначенням причин його знаходження 05.11.2026 року о 12-20 годин на напрямку 173 прикордонного знаку у межах контрольованого прикордонного району, однак таких заперечень ОСОБА_3 у протоколі не відобразив.
Таким чином судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у справі на підтвердження доведення винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджуються даними, які містяться в протоколі про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 05.11.2026 року, іншими доданими до протоколу документами, зокрема рапортом старшого офіцера прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д. АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 прикордонного вагону ОСОБА_4 , схемою затримання гр. України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 , ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991 та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останнім не надано.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 , незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів.
Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_1 , під час його затримання був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку прикордонного наряду. Між тим, суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , оскаржував незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, у передбачений Законом спосіб.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини ОСОБА_1 , з метою недопущення вчинення аналогічних правопорушень, вважаю, що відносно порушника слід обрати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя-
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Ткач О. О.