КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 листопада 2026 року 320/49345/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області ретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
07.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від адвоката Михайлова О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі №320/49345/25 та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 відмовлено у задоволені заяви представника позивача про відвід судді Жукової Є.О. в адміністративній справі №320/49345/25.
09.11.2026 (зареєстровано 11.11.2026) через підсистему "Електронний суд" від адвоката Михайлова О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.
Зі змісту поданої заяви про відвід судді слідує, що фактично викладені в ній твердження зводяться до незгоди позивача із тривалим розглядом адміністративної справи №320/49345/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі № 320/49345/25 та відповідно до статті 40 КАС України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2026, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ознайомившись із заявою представника позивача про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8, 11 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши доводи представника позивача про відвід судді, суд дійшов висновку, що докази, які б свідчили про наявність обставин, визначених статтями 36, 37 КАС України, відсутні.
Зі змісту поданої заяви про відвід судді вбачається, що фактично наведені представником позивача доводи зводяться до незгоди з тривалістю розгляду адміністративної справи, прийнятими суддею процесуальними рішеннями, а також із порядком здійснення судового розгляду та невчиненням, на думку заявника, окремих процесуальних дій.
Зокрема, представник позивача посилається на те, що, незважаючи на відкриття провадження у цій справі 04.11.2025, судом раніше розглянуто інші адміністративні справи, провадження в яких було відкрито пізніше. При цьому заявник одночасно висловлює розуміння об`єктивних причин надмірного навантаження на суддів Київського окружного адміністративного суду, однак вважає, що тривалість розгляду саме цієї справи у сукупності з іншими наведеними обставинами свідчить про упередженість судді.
Оцінюючи такі доводи, суд зазначає, що сама по собі тривалість розгляду справи, так само як і факт розгляду судом інших адміністративних справ, провадження в яких відкрито пізніше, не свідчить про упередженість судді або наявність у нього особистої заінтересованості в результатах розгляду конкретної справи. Розгляд справ здійснюється з урахуванням їх категорії, складності, процесуальних особливостей, обсягу матеріалів, процесуальної поведінки учасників справи та інших обставин, які впливають на організацію судового провадження.
При цьому саме по собі порівняння дат відкриття та завершення розгляду різних адміністративних справ не дає підстав для висновку про вибіркове або упереджене ставлення судді до учасників конкретної справи, оскільки не свідчить про тотожність таких справ за предметом спору, підставами позову, складом учасників, обсягом доказів та іншими істотними процесуальними характеристиками.
Крім того, посилання представника позивача на те, що ухвалою про відкриття провадження від 04.11.2025 суд визначив пріоритет швидкого вирішення справи та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, однак станом на час подання заяви справа не розглянута, також не свідчить про упередженість судді.
Визначення судом форми позовного провадження та порядку розгляду справи є реалізацією наданих йому процесуальним законом повноважень. Водночас незгода учасника справи з обраною судом формою судового провадження, тривалістю розгляду або послідовністю вчинення процесуальних дій не може ототожнюватися з упередженістю судді. Питання дотримання процесуальних строків та правильності застосування відповідних положень КАС України підлягають оцінці у передбаченому законом процесуальному порядку, однак самі по собі не утворюють підстав для відводу судді.
Щодо наведених у заяві доводів стосовно правового статусу позивача як військовозобов`язаного, дійсності виданого йому тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, правових наслідків рішення військово-лікарської комісії від 10.11.2022, відмінності між зняттям та виключенням з військового обліку, а також посилань на судові рішення в інших адміністративних справах, суд зазначає таке.
Наведені аргументи фактично стосуються правових підстав позову, тлумачення та застосування норм законодавства, а також оцінки доказів, наданих на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі питання належать до предмета розгляду адміністративної справи та мають вирішуватися судом під час розгляду справи по суті.
Саме по собі те, що заявник вважає певні обставини очевидними, а відповідні норми законодавства такими, що підлягають застосуванню на користь позивача, не означає, що суддя зобов`язаний погодитися з відповідним правовим обґрунтуванням до завершення розгляду справи. Так само посилання на правові висновки, викладені в судових рішеннях в інших справах, не свідчить про упередженість судді лише з огляду на можливість іншої правової оцінки відповідних обставин.
Щодо посилань представника позивача на невжиття судом заходів процесуального примусу стосовно відповідача у зв`язку з невиконанням ухвал суду, суд зазначає, що застосування заходів процесуального примусу є процесуальним питанням, яке вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи, характеру процесуального порушення та положень КАС України.
Сама лише незгода сторони з такими процесуальними рішеннями, за відсутності будь-яких інших об`єктивних даних, що свідчили б про упередженість чи небезсторонність суддів, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Верховний Суд в ухвалах (зокрема від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/8426/14, від 06 жовтня 2022 року у справі № 640/17351/19, від 24 січня 2023 року у справі № 826/9693/13-а, від 11 липня 2023 року у справі № 200/5179/22, від 13 травня 2024 року у справі № 215/2945/23 та від 23 липня 2024 року у справі № 990/217/24) неодноразово зазначав, що суб`єктивна незгода сторони з діями судді (ів) не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у його (їх) неупередженості.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 01.05.2025 у справі № 320/28579/24.
Отже, наведені у заяві обставини, навіть у їх сукупності, фактично відображають незгоду представника позивача з перебігом судового розгляду, його тривалістю та окремими процесуальними рішеннями судді, однак не містять об`єктивних даних, які б свідчили про наявність обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Жукової Є.О. у справі № 320/49345/25 або її необ`єктивність під час розгляду цієї справи у своїй заяві представник позивача не довів, а суд під час розгляду заяви таких обставин не встановив.
З огляду на наведене слід відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Жукової Є.О. від участі у розгляді справи № 320/49345/25.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Олександра Миколайовича про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. від участі у розгляді справи № 320/49345/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
Суддя Духневич О.С.