КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2026 року м. Київ № 320/42906/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України , Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними і нечинними приписів підзаконних нормативно-правових актів,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України , Міністерства внутрішніх справ України в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і нечинним припис пункту 20 Положення №340, що встановлює неповернення та недійсність посвідчення водія, отриманого вперше, після набрання законної сили рішенням про позбавлення права керування, - у частині запровадження такого наслідку без законодавчої підстави. Точні текстуальні межі оспорюваного припису мають бути остаточно визначені за офіційною редакцією до подання;
- визнати протиправним та нечинним пункт 12 розділу XII Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС України від 07.12.2009 №515 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 за №74/17369), у частині встановлення неповернення, остаточної недійсності й обов`язкової повторної підготовки для посвідчення, виданого вперше, після набрання законної сили рішенням про позбавлення права керування;
- визнати протиправним і нечинним припис пункту 1 розділу XIII Інструкції МВС №515, який визначає позбавлення права керування особи, що отримала перше посвідчення водія, підставою для його анулювання, - у частині несумісності з частинами першою та п`ятою статті 317-1 КУпАП. Остаточний текст вимоги потребує перевірки чинної редакції до подання.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2026 справа передана до розгляду судді Духневичу О.С.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, така була сформована у підсистемі "Електронний суд", однак доказів надіслання до електронного кабінету іншого учасника справи – Кабінету Міністрів України, копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем не надано.
При цьому суд зазначає, що Кабінет Міністрів України має електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" за кодом 0001944201.
Крім того, судом встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру. Однак, позивачем сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу у сумі 1 331,20 грн, про що свідчить квитанція про сплату №8285-2788-5697-8323 від 07.11.2026.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 гривні.
Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (3328,00 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 3 немайнові вимоги) - 3993,60 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, за подання до суду цього позову в електронній формі позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3194,88 грн (тобто 3993,60 грн. х 0,8).
Таким чином, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору у вигляді різниці між належною до сплати та сплаченою сумами судового збору, що складає 1863,68 грн та надати до суду докази сплати.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Київського окружного адміністративного суду на наступні реквізити:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п. 9 ч. 5 ст. ст. 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як передбачено нормами ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зазначена норма виражає зміст позовних вимог.
Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні факти, з настанням яких суб`єкти спору вступають між особою у правовідносини.
Аналіз норми п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов`язального характеру повинні бути пред`явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Суд зазначає, що у першій позовній вимозі позивач просить визнати протиправним і нечинним припис пункту 20 Положення №340, однак при цьому не визначає конкретного текстуального фрагмента зазначеного пункту, який є предметом оскарження, зазначаючи, що точні текстуальні межі оспорюваного припису мають бути остаточно визначені за офіційною редакцією до подання.
Аналогічне зауваження міститься і щодо третьої позовної вимоги, у якій позивач зазначає, що остаточний текст вимоги потребує перевірки чинної редакції нормативно-правового акта до подання.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог. При цьому зміст позовних вимог повинен бути сформульований чітко, однозначно та не допускати різного тлумачення щодо предмета судового розгляду.
Отже, позивач, звертаючись до суду з вимогами про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правових актів, повинен чітко визначити конкретні приписи таких актів, які він оскаржує, із зазначенням їх структурних частин та текстуального змісту відповідно до офіційної редакції нормативно-правового акта.
Натомість наведені формулювання свідчать про те, що позивачем остаточно не визначено зміст окремих позовних вимог, а відтак і конкретні межі предмета оскарження.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, а саме подання до суду письмової заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог та їх нормативно-правового регулювання щодо кожного з відповідачів у відповідності із вимогами ст. 5 та п. п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 44, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ про визнання протиправними і нечинними приписів підзаконних нормативно-правових актів, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання:
- доказів надіслання до електронного кабінету Кабінету Міністрів України копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- доказів сплати судового збору у розмірі 1863,68 грн.;
- письмової заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог та їх нормативно-правового регулювання щодо кожного з відповідачів у відповідності із вимогами ст. 5 та п. п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.
У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Духневич О.С.