13.11.2026 Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/15341/26
Провадження № 2-о/644/337/26
УХВАЛА
13 листопада 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Ритов Я.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на території РФ,
встановив:
12.11.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мелехово Курської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території РФ у м. Курськ.
Вивчивши матеріали заяви приходжу до наступного висновку.
Відповідно до змісту пункту 21 частини першої статті 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що у згаданих справах від сплати судового збору звільняються заявники не у всіх без виключення випадках, обумовлених збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а лише у тому разі, коли такі обставини призвели до чітко визначених законодавцем наслідків, а саме: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт, тимчасова окупація тощо), яка потягла дію-наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 28.02.2024 року по справі №759/17678/22, тощо.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав вважати заявника звільненим від сплати судового збору згідно п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 складає 3028 грн.
На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 665,60 грн. (3328х0,2 = 665,60 грн).
Тому, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн. або надати документи, які підтверджують звільнення заявника від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати докази його сплати.
Крім того, з вимог заявника вбачається, що останній просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мелехово Курської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території РФ у м. Курськ.
Згідно п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із поданої до суду заяви та доданих до неї документів, заявник просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мелехово Курської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території РФ у м. Курськ.
Відповідно до довідки про смерть № С-04228, виданої 04.07.2026 року компетентним органом Російської Федерації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Мелехово Курської області, померла о 10 год. 34 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті Російська Федерація, Курська область, м. Курськ.
23.12.2022 р. набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року».
Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії вказаної Конвенції та Протоколу 1997 р. до неї, вчиненого від імені України 28.03.1997 р., та вихід України зі вказаної Конвенції та Протоколу.
Враховуючи викладене, дія Конвенції від 22.01.1993 р. та Протоколу від 28.03.1997 р. зупинена, починаючи з 27.12.2022 щодо будь-яких документів виданих, посвідчених лише у двох країнах (Російська Федерація та Республіка Білорусь), незалежно від дати їх видачі та посвідчення.
З дати зупинення дії Конвенції від 22.01.1993 р., тобто з 27.12.2022 р., у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем.
З дати зупинення дії Мінської конвенції не здійснюється співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами Російської Федерації та Республіки Білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції відповідно до Протоколу до неї.
Враховуючи, що з 27.12.2022 р., у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем, заявнику необхідно надати суду довідку про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Мелехово Курської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Курськ Російської Федерації, з відміткою апостиль.
Крім того, заявником зазначено, що встановлення факту смерті матері йому необхідно, у тому числі для здійснення своїм спадкових справ, проте доказів звернення до нотаріуса суду не надав (відмову нотаріуса у прийнятті документів тощо), і що підлягає уточненню.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву - залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.М. Ритов