Справа № 643/25135/26
Провадження № 1-кс/643/8701/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2026 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221170002858, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню № 12026221170002858 від 07.11.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2026 до Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 06.11.2026 приблизно о 12:30 невідома особа за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно викрала золоті прикраси, що належали останній, чим спричинила матеріальну шкоду.
Так, 06.11.2026 у період часу з 15:10 до 15:49 слідчим СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 було проведено огляд місця події квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
-грошові кошти у розмірі 6 000 грн., номінали купюр по 500 грн. у кількості 12 штук, серія та номер ( МА8690494; КБ6678093; КГ6741452; КЄ6510231; КЄ2293067; МВ0359327; КИ0837118; ЛЕ7636296; КЕ7558508; ЕС3204614;НЄ9038151; ЄТ2382515).
-змив на ватній паличці з коробки синього кольору;
-1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з скляної поверхні серванту у кімнаті № 1.
Вищезазначене майно вилучено в ході огляду місця події та опечатано в присутності понятих.
Зазначене вилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному проваджені. Вилучені під час огляду, речі мають істотне значення по кримінальному провадженню для встановлення істини по кримінальному провадженню та необхідні для проведення судових експертиз, інших процесуальних дій. У разі повернення речових доказів вони можуть будуть знищенні, зіпсовані та пошкодженні
Власник вилучено майна, а саме грошових коштів, є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий зазначає, що вилучене в ході огляду місця події речі може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому буде використані у кримінальному проваджені в якості речових доказів, повернення яких на теперішній час може привести до втрати речових доказів, з метою забезпечення збереження речового доказу, позбавлення можливості його знищення або переховування, просить накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явились, подавши заяви, в яких просили клопотання розглянути за їх відсутності, клопотання підтримали, просили задоволити.
Власник майна про судове засідання повідомлявся, в судове засідання не з`явився, клопотань та заперечень до слідчого судді не надходило.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов`язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Нормою ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Встановлено, що зазначене у клопотанні майно вилучене в ході проведення огляду місця події 06.11.2026.
У протоколі огляду місця події від 06.11.2026 зазначено, що вилучено:
-грошові кошти у розмірі 6 000 грн., номінали купюр по 500 грн. у кількості 12 штук, серія та номер ( МА8690494; КБ6678093; КГ6741452; КЄ6510231; КЄ2293067; МВ0359327; КИ0837118; ЛЕ7636296; КЕ7558508; ЕС3204614;НЄ9038151; ЄТ2382515);
-змив на ватній паличці з коробки синього кольору;
-1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з скляної поверхні серванту у кімнаті № 1.
У подальшому постановою старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 від 09.11.2026 вилучені речі, а саме:
-грошові кошти у розмірі 6 000 грн., номінали купюр по 500 грн. у кількості 12 штук, серія та номер ( МА8690494; КБ6678093; КГ6741452; КЄ6510231; КЄ2293067; МВ0359327; КИ0837118; ЛЕ7636296; КЕ7558508; ЕС3204614;НЄ9038151; ЄТ2382515).
-змив на ватній паличці з коробки синього кольору;
-1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з скляної поверхні серванту у кімнаті № 1 - визнано речовим доказом.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дане клопотання надійшло направлено до суду поштою 09.11.2026, тобто на наступний робочий день, тому строк для подачі клопотання дотримано.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Нормою ст. 2 КПК України врегламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. У постанові про визнання майна речовим доказом зазначено, що вилучені речі є речовими доказами, тобто предметами вчинення кримінального правопорушення, що збергіають на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час підставність клопотання про арешт майна не спростовано, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 06.11.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-грошові кошти у розмірі 6 000 грн., номінали купюр по 500 грн. у кількості 12 штук, серія та номер (МА8690494; КБ6678093; КГ6741452; КЄ6510231; КЄ2293067; МВ0359327; КИ0837118; ЛЕ7636296; КЕ7558508; ЕС3204614; НЄ9038151; ЄТ2382515), власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-змив на ватній паличці з коробки синього кольору;
-1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з скляної поверхні серванту у кімнаті № 1.
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали – в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1