В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 348/1958/26
Провадження № 1-кп/348/296/26
13 листопада 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст. 358 КК України,-
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також використання завідомо підробленого документа.
Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 у невстановленому місці та орієнтовно у серпні 2025 року натрапив на рекламу в невстановленому інтернет-ресурсі та в ході листування з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, дізнався про можливість виготовлення та придбання посвідчення водія за грошову винагороду в сумі 11000 гривень без відвідування сервісного центру МВС України та без складання передбачених законодавством іспитів для його отримання чи заміни.
У свою чергу ОСОБА_4 , достовірно знаючи порядок отримання, заміни та відновлення офіційного документа — посвідчення водія, зацікавившись вказаною пропозицією та маючи на меті отримання такого посвідчення для власного використання, замовив його через невстановлений інтернет - ресурс у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження. Зазначене посвідчення нібито надавало право на керування транспортними засобами категорій «В» та «С» і мало вигляд офіційного документа встановленого державного зразка. Для його виготовлення були використані відомості з офіційно виданого ОСОБА_4 посвідчення водія старого зразка, яке він залишив за місцем свого попереднього проживання в м. Сєверодонецьк Луганської області.
Під час листування невстановлена особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, запевнила ОСОБА_4 , що після отримання посвідчення у поштовому відділенні воно відображатиметься у мобільному застосунку «Дія» та є офіційним документом, виготовленим відповідно до державних стандартів.
При цьому ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з вищевказаною невстановленою особою, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що його анкетні дані, фотокартка, паспорт громадянина України та зразок підпису будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документа — посвідчення водія, а також усвідомлюючи можливість використання його персональних даних в інших цілях, надав зазначеній особі фотознімки паспорта громадянина України у формі ID-картки, власну фотокартку, зразок підпису та реквізити поштового відділення для подальшого виготовлення і отримання підробленого посвідчення водія.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух» особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії або типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, а також успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
У порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» та пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 умисно, шляхом домовленості з невстановленою особою за допомогою невстановленого інтернет-ресурсу, домовився про виготовлення за грошову винагороду в сумі 11 000 гривень підробленого посвідчення водія категорій «В» та «С», що надає право на керування транспортними засобами відповідних категорій.
Крім того, відповідно до пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії видається особі, яка пройшла медичний огляд у встановленому МОЗ України порядку, пройшла підготовку або перепідготовку відповідно до затверджених планів і програм та успішно склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС України.
Орієнтовно наприкінці серпня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи та проживаючи в м. Надвірна Івано-Франківської області, замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підроблене посвідчення водія, яке мало бути доставлене за допомогою сервісу поштової доставки «Нова пошта» до відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», розташованого в м. Стрий Львівської області. В подальшому ОСОБА_4 звернувся до своєї матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час тимчасово проживала в м. Стрий, з проханням отримати та оплатити його посилку, що надійшла до зазначеного відділення «Нової пошти», остання виконала його прохання. Після цього ОСОБА_4 прибув до м. Стрий та особисто отримав від матері зазначену посилку, у якій знаходилося підроблене посвідчення водія, надіслане невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження,
В подальшому, 22.04.2026 року близько 07 год. 45 хв. ОСОБА_4 , виїжджаючи з АЗС «БРСМ», що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Європейська, 15, за кермом транспортного засобу сірого кольору марки Skoda моделі Fabia, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , порушивши пункт «а» розділу 9.2. Правил Дорожнього руху, був зупинений працівниками СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України», після чого, на вимогу останніх, діючи умисно, усвідомлюючи те, що отримане ним у серпні 2025 року посвідчення водія на Новій Пошті, має ознаки підробки, пред`явив зазначене посвідчення на вимогу працівників поліції, як офіційний документ, який надає право останньому на керування транспортним засобом, і таким чином використав завідомо підроблений офіційний документ, який за способом виготовлення не відповідає встановленому зразку аналогічних бланків посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу,
Таким чином, у сукупності ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень при вищевикладених обставинах визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив, зазначив, що шкодує про свій вчинок, запевнив суд, що подібного більше не повторить. Він повністю усвідомлює неправомірність його дій, просить суворо не карати. Також заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною та не заперечує щодо розгляду справи, згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України. Зазначив, що правової допомоги адвоката він не потребує, відмовляється від послуг адвоката та буде захищати себе особисто.
Суд відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.3 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій, сторонами не оспорюються.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Так, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться: за ч.3 ст. 358 КК України до нетяжкого злочину, за ч.4 ст. 358 КК України до кримінального проступку.
Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при призначенні покарання, суд враховує також особу обвинуваченого, який є внутрішньо-переміщеною особою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні. Суд також не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.
Враховуючи викладене в сукупності, з метою досягнення виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі; за ч.4 ст. 358 України у виді обмеження волі.
При цьому остаточне покарання слід призначити за правилами ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, тому обвинуваченого слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням, та з метою організації органами виконання покарань належного контролю за його поведінкою, покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, та п.2,4 ч.3 ст. 76 КК України.
На думку суду таке покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і таким, що цілком відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого.
Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля — звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 не обиралася та підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Потерпілих у кримінальному провадженні немає.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2026 на речові докази, відповідно до положень ч.4 ст. 174 КПК України слід скасувати
Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню у дохід держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 5776,32 грн.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100,349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 3, 4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч.4 ст.358 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
В силу ч.1 п.п.1,2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/109-26/5793-ДД від 27.04.2026 у розмірі 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 32 коп.
Арешт на посвідчення водія з ознаками підробки, номер НОМЕР_2 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2026 - скасувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази: посвідчення водія з ознаками підробки, номер НОМЕР_2 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігається в в матеріалах кримінального провадження – знищити; оптичний носій із відеозаписами з боді камери працівників Надвірнянського РВП, а саме: 0000000_00000020260422073756_0038, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1