Справа № 347/2510/26
Провадження № 2/347/1711/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,
в с т а н о в и л а :
06.10.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що у липні 2026 року він звернувся з заявою до Центру надання адміністративних послуг Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про видачу Витягу з Державного реєстру речових прав.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивачу стало відомо, що на його житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладено обтяження на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 935248 від 06.03.2006 Косівською державною виконавчою службою реєстраційний номер обтяження 2944791 від 07.03.2006 р.
Позивач зазначає, що обтяження у вигляді арешту майна, яке належить йому на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Таким чином, існує необхідність скасувати арешт об`єкту нерухомого майна, оскільки жодних відомостей у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень щодо даного виконавчого провадження немає.
Позивач через наявне обтяження на нерухоме майно не має можливості реалізувати свої права щодо нерухомого майна в інший спосіб, крім судового захисту.
За змістом п.1, п.4 ч.4, п.2 ч.6 ст.19, п.1 ч.1, ч.2 ст.274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, справи незначної складності та інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).
Відповідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).
Ухвалою судді від 09.10.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Відповідач не надсилав до суду будь-яких клопотань. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією його паспорта (а.с.7).
Відповідно до копії витягу з реєстру Косівської територіальної громади зазначається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 22.03.1991 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Згідно з копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією МСЕК Серія АВ 0463275 від 10.06.2025 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи підгрупи Б (а.с.9).
На підставі витягу з Державного реєстру речових прав №487101859 від 23.07.2026 підтверджується те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 2623684401:01:002:1473, площею 0,25 га (а.с.10).
Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського МБТІ № 5897134 від 17.12.2004 ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину / 1683 11.11.2004 / Косівська державна нотаріальна приватна 1/1 контора (а.с.11).
Беручи до уваги копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 490090519 від 14.08.2026 вбачається, що на земельну ділянку кадастровий номер: 2623684401:01:002:1473, площею 0,25 га, власником якої є ОСОБА_1 , згідно з постановою про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№ 935248, виданої 06.03.2006 Косівською державною виконавчою службою накладено заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 2944791, 07.03.2006 12:25:16. Також, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 146,8 кв.м, житловою площею 52,8 кв.м, власником якого є ОСОБА_1 , на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА№ 935248, 06.03.2006 Косівської державної виконавчої служби накладено заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 2944791, 07.03.2006 12:25:16. Підставою обтяження є Виконавчий лист 1-210 виданий 31.10.2008 року Снятинським районним судом (а.с.12-14).
03.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання копій архівних документів до Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву, за результатами розгляду якої надано відповідь № 643/01-14 від 03.08.2026 року про те, що термін зберігання документів про накладення заборони, а саме, нарядів індексом: 02-17 «Розпорядження по накладанню та зняттю заборони/арештів відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна» три роки (ст. 214 згідно «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших державних підприємств та організацій із зазначенням строків документів», затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 року за №578/5 і зареєстрованого в Мінюсті 17.04.2012 р. за № 571/20884).
Отже, копії документів, запитуваних ОСОБА_1 , до їхнього архіву не передавалися, оскільки вони були вилучені та знищені Косівською районною державною нотаріальною конторою згідно з Актом № про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 02.07.2012р., справа індекс 02-17, крайні дати якого: 27.01.1998р. – 21.12.2007р. - 13 томів, погодженого протоколом №7 засідання ЕК Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 16.07.2012p.
Косівська районна державна нотаріальна контора Івано-Франківської області ліквідована згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 12.10.2016 року з № 2965/5.
Таким чином, за наявності у особи усіх необхідних, визначених законодавством документів, вона має право звернутися до будь-якого діючого нотаріуса на території України для вчинення нотаріальної дії - зняття заборони та проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав в результаті її зняття.
У разі відсутності необхідних документів, стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація припинення обтяження може проводитися на підставі судового рішення (а.с.15).
08.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо надання інформації та копії документів стосовно арешту майна пов`язаних із постановою АА № 935248 від 06.03.2006 року та заявою № 2194809 від 18 липня 2005 року до Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на підставі якої йому надано відповідь №28678/20.8-24/01 від 08.09.2026 року про те, що неможливо надати інформацію та копії постанов щодо обтяжень нерухомого майна пов`язаних із постановою АА № 935248 від 06.03.2006 року та заявою № 2194809 від 18 липня 2005 року стосовно ОСОБА_1 які відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, заявником яких є Косівська державна виконавча служба - оскільки згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділу, електронного архіву) відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Для уточнення інформації рекомендовано звернутись в Івано-Франківський обласний державний нотаріальний архів.
У разі відсутності необхідних документів, стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація припинення обтяження може проводитися на підставі судового рішення (а.с.16).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 22.09.2026 р. Снятинським районним судом Івано-Франківської області було направлено копію вироку від 15.10.2008 р. по справі № 1-210/2008 відносно ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України та повідомлено, що видати копію виконавчого листа не представляється можливим, так як виконавчий лист направлено для примусового стягнення штрафу в сумі 510 грн., а матеріали даної справи були знищенні, у зв`язку із закінченням строків зберігання справ даної категорії (а.с.17).
Згідно з копією вироку по справі № 1-210/2008 від 15.10.2008 р. вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п`ятсот десять) гривень. Вирок вступив в законну силу 31.10.2008 р. (а.с.18).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
На даний час наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо обтяження у вигляді арешту та заборони на відчуження майна позивача порушує його права як власника та з метою поновлення прав позивача виникла необхідність у скасуванні арешту майна, власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який накладено на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА№ 935248, 06.03.2006 Косівської державної виконавчої служби, реєстраційний номер обтяження: 2944791, 07.03.2006 12:25:16. Підставою обтяження є Виконавчий лист 1-210 виданий 31.10.2008 року Снятинським районним судом.
Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження в Косівському відділі державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України як і в інших відділах відсутні будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 .
Зважаючи на вище наведене, внаслідок наявності обтяження у формі арешту, ОСОБА_1 позбавлений змоги в повному обсязі користуватися і розпоряджатися належним йому майном та на власний розсуд, реалізовувати свої права як власника та враховуючи неможливість зняття арешту в позасудовому порядку, оскільки документи про накладення заборони знищено за строком давності, суддя приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню з огляду на нижче наведене.
Пунктом 1ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно дост. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами 1, 2ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника.
Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини.
Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках, не передбачених переліком, визначеним ч. 4 цієї статті, арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способом захисту цивільного права є припинення дії, яка порушує права відповідно до статті 16 ЦК України.
За встановлених в даній справі обставин, чинність оскаржуваного арешту майна позивача є невиправданим втручанням у право особи на володіння своїм майном.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба чи є підстави для подальшого арешту вищезазначеного майна. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для чинності оскаржуваного арешту нерухомого майна судом не встановлено.
На час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі реалізувати право на володіння, користування та розпорядження майном, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Підстав для продовження дії обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача може бути захищене у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
У Постанові Верховного суду від 22.12.2021 року у справі № 645/6694/15-ц висловлено правову позицію, згідно якої наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21).
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Підставою подання позову у справі є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ч. 1 ст. 317 ЦК України.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
На підставі ст.ст.15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суддя
у х в а л и л а :
Позов ОСОБА_1 до Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна задовольнити повністю.
Зняти арешт, накладений на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до постанови про арешт серії АА № 935248 від 06.03.2006 р., винесеної державним виконавцем Косівської державної виконавчої служби, реєстраційний номер обтяження 2944791 від 07.03.2006 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 13.11.2026 року.
Суддя: Д.С. Драч