Справа № 127/42016/24
Провадження № 22-ц/801/2820/2026
Категорія: 55
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.
Доповідач:Матківська М. В.
УХВАЛА
13 листопада 2026 року
Справа № 127/42016/24
м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», за участю третьої особи Калинівського районного суду Вінницької області про оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року у цивільній справі № 127/42016/24.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору – відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання ухвали апеляційного суду позивач ОСОБА_1 подав заяву, у якій зокрема повторно просить звільнити його від сплати судового збору з подібних підстав, що і у вперше заявленому клопотанні. До заяви додано витяг з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого(перерахованого) податку та військового збору з аналогічними відомостями, що і довідка форми ОК-5, що додана до апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення її від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Звертаючись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 на підтвердження скрутного майнового стану долучив довідку Пенсійного фонду України за формою ОК-5. Повторно звертаючись із відповідним клопотанням, позивач додав витяг із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, утриманого (перерахованого) податку та військового збору, який містить аналогічні відомості.
Разом із тим інформація, наведена у зазначених документах, не дає змоги всебічно та об`єктивно оцінити майновий стан скаржника, оскільки не відображає його матеріального становища в повному обсязі та сама по собі не свідчить про відсутність у нього фінансової можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Водночас ОСОБА_1 не надав інших доказів, які у своїй сукупності могли б підтвердити його скрутний майновий стан та об`єктивну неспроможність сплатити судовий збір. Зокрема, такими доказами могли б бути довідка податкового органу про перелік відкритих розрахункових та інших рахунків, банківські довідки про залишки коштів на них, відомості щодо наявності або відсутності у власності нерухомого майна, транспортних засобів тощо.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору до задоволення не підлягає, а тому він має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до п. 1.2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до вимог п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні двох немайнових позовних вимог ОСОБА_1 . Позивач рішення суду оскаржує повністю.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду до сплати підлягає судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2906,88 грн. (1211,20 грн.*2 * 150%*0,8).
Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження) по справі ______ (номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
За наведених обставин, оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором, відповідно до ст. 357 ЦПК України до неї слід застосувати правила ст. 185 ЦПК України, залишивши апеляційну скаргу без руху.
Керуючись ч. 2 ст. 127 ЦПК України позивачу ОСОБА_1 слід продовжити строк для виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року.
ОСОБА_1 слід подати до апеляційного суду оригінал документа про сплату судового збору.
Керуючись ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги – відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року, в частині сплати судового збору, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
В іншому випадку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Матківська