УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2026 р. с-ще Тиврів 145/1560/26
1-кс/145/439/2026
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 ,
дізнавача ОСОБА_5 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 23.09.2026 про закриття кримінального провадження №12026025080000039 від 12.08.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2026 ОСОБА_3 звернувся до Тиврівського районного суду Вінницької області зі скаргою на постанову дізнавача СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 23.09.2026 про закриття кримінального провадження № 12026025080000039 від 12.08.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Скарга мотивована тим, що сектором дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026025080000039 від 12.08.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. 23.09.2026 дізнавач сектору дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ОСОБА_5 винесла постанову про закриття кримінального провадження № 12026025080000039 від 12.08.2026, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Копію постанови від 23.09.2026 про закриття кримінального провадження № 12026025080000039 він отримав 28.09.2026 в приміщенні відділення поліції № 2. З цією постановою він не згоден, вважає, що вона є передчасною, а тому її слід скасувати. Так, дізнавач дійшла висновку, що в ході досудового розслідування не здобуто беззаперечних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. Однак, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_7 визнає факт привласнення нею документів, які їй не належать і ніколи не належали.
Відповідно до вимог ЖК України ордер видається громадянинові, а не сім`ї як трактує норми закону дізнавач. У цьому випадку ордер виписано і видано ОСОБА_3 , як працівнику залізниці, а не його дружині ОСОБА_6 . Дружина та дочка були вписані до ордера як члени сім`ї, що надавало їм право на вселення і користування житловою площею, але аж ніяк не самим документом, який їй не видавався. Дізнавач перевірила наявність спірних документів, однак огляд провела не в квартирі, за відсутності потерпілого, щоб підтвердити вільний доступ останнього до них. Такі дії дізнавача свідчать про його прихильність до однієї особи ( ОСОБА_6 ) і намагання прикрити вчинення нею кримінального проступку. ОСОБА_6 не має права утримувати в себе документи, що належать ОСОБА_3 . Якщо керуватися доводами дізнавача щодо того, що квартира не приватизована, а питання щодо розподілу майнових прав на неї та документів, пов`язаних із користуванням житловим приміщенням, між колишнім подружжям не вирішувалося - то дане питання можливо вирішувати після приватизації квартири. При цьому приватизація квартири можлива виключно у разі пред`явлення оригіналу ордеру, який безпідставно привласнила та утримує в себе ОСОБА_6 у власних особистих інтересах. ОСОБА_6 не має права звернутися до органу приватизації, оскільки таке право належить особі на яку виписаний ордер, а не членам її сім`ї. Указане свідчить, що у справі дізнавач дійшов висновку, який суперечить встановленим обставинам (навіть, враховуючи, що допитано лише двох осіб). Так не встановлено фактичну можливість ОСОБА_3 мати доступ та користуватися документами, а також не встановлено осіб, які можуть бути причетні до вказаного кримінального правопорушення (дочка).
Просив скасувати постанову від 23.09.2026 про закриття кримінального провадження № 12026025080000039 від 12.08.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України прийняту дізнавачем СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 .
Провадження за скаргою ОСОБА_3 відкрито 06.10.2026 та призначено слідчим суддею до розгляду у строки визначені ч. 2 ст. 306 КПК України на 09.10.2026, крім того витребувано матеріали кримінального провадження № 12026025080000039.
Суду 08.10.2026 надано матеріали кримінального провадження №12026025080000039 від 12.08.2026 для огляду у судовому засіданні.
За клопотанням дізнавача розгляд скарги відкладено на 30.10.2026.
За клопотанням представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 розгляд скарги відкладено на 13.11.2026.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 просили скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження як незаконну.
Дізнавач ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що вважає скаргу безпідставною та просила у її задоволенні відмовити. Вказала на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Слідчий суддя, вислухавши думку особи, яка звернулася зі скаргою та її представника, дослідивши матеріали скарги та надані на вимогу суду матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Суд установив, що в провадженні сектору дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебували матеріали кримінального провадження №12026025080000039 від 12.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
20.08.2026 ОСОБА_3 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12026025080000039 та допитано в якості потерпілого. Під час допиту ОСОБА_3 показав, що 16.09.2004 йому Жмеринською дистанцією цивільних споруд і водопостачання Південно-Західної залізниці видано ордер № 32 на житлову площу, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . До ордеру як члени сім`ї були вписані дружина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_8 . Останніх декілька років він перебуває в неприязних стосунках уже з колишньою дружиною ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_8 . Коли він вирішив скористатися своїм правом на приватизацію службової квартири, то виявив, що з житла зникли оригінал ордеру, технічний паспорт на квартиру, документація на газифікацію будинку. На його вимогу колишня дружина відмовилася повертати зазначені документи.
Під час допиту в якості свідка від 21.08.2026 ОСОБА_6 показала, що в 2023 році розлучилася з ОСОБА_3 , однак так і продовжили мешкати в одній квартирі. Відносини у них напружені, часто виникають конфлікти. Вона та їх донька ОСОБА_8 не мають жодного відношення до крадіжки документів, при цьому указані документи є їх спільною власністю. Документи продовжують зберігатися в квартирі, а саме ордер, який їм виданий як подружжю, технічний паспорт та документи по газифікації. Вона гадає, що ОСОБА_3 хоче приватизувати квартиру одноосібно, тому вважає, що їм потрібно дійти компромісу по спільній приватизації квартири.
Водночас у матеріалах кримінального провадження міститься пояснення ОСОБА_6 від 17.07.2026 у якому вона вказує, що ордер № 32 на квартиру знаходиться у неї та вона його пред`явить лише тоді, коли спірна квартира буде оформлятися на неї та ОСОБА_3 .
Постановою дізнавача від 24.08.2026 кримінальне провадження №12026025080000039 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
10.09.2026 прокурор скасував постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, оскільки її зміст не відповідає вимогам ст. 110 КПК, оскільки не містить аналізу отриманих у ході досудового розслідування обставин, які б спростовували покази потерпілого.
У подальшому 18.09.2026 дізнавач у приміщенні відділенні поліції провела огляд предметів, а саме документів про викрадення яких зазначав ОСОБА_3 та які надала ОСОБА_6 . До протоколу огляду предметів долучено ксерокопії документів, у тому числі копію ордеру на житлову площу № 32.
Постановою дізнавача від 23.09.2026 кримінальне провадження №12026025080000039 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як установив суд скарга подана у межах визначеного строку.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Статтею 284 КПК України визначені підстави до закриття кримінального провадження. Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За приписами ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування.
Постанова слідчого (дізнавача) про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних, в даному випадку слідчим.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження як обставин, зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи наявні, передбачені ст. 284 КПК України, підстави для його закриття.
Слідчий суддя не погоджується з постановою дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 23.09.2026 про закриття кримінального провадження.
Так, у судовому засіданні встановлено, що дізнавач під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження не вжила всіх необхідних заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, як це передбачено КПК України.
Зі змісту постанови встановлено, що під час досудового розслідування були проведені всі необхідні слідчі дії, передбачені нормами КПК України для встановлення істини у кримінальному провадженні, не вжито заходів для встановлення обставин, які прямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не досліджено та не надано правову оцінку всім зібраним доказам у провадженні з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Слідчий суддя установив, що в основу мотивувальної частини постанови про закриття кримінального провадження від 23.09.2026 дізнавач поклав покази ОСОБА_6 , особи, на яку вказує потерпілий як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Водночас такі покази не узгоджуються з іншими матеріалами справи та поясненнями, які ОСОБА_6 надавала першочергово. Протиріччя та суперечності під час досудового розслідування не усунуто, не допитано свідків на яких вказує заявник у скарзі, а саме ОСОБА_8 , його доньку, а також інших осіб, які зареєстровані в квартирі по АДРЕСА_2 , відповідно до долученої дізнавачем відомості про зареєстрованих в житловому приміщенні осіб, тобто не проведено необхідний комплекс слідчих (розшукових) дій, що вказує на неповноту дізнання.
Доводи скарги про передчасність рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованими.
Слідчий суддя дійшов висновку, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, винесена без всебічного, повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, які згідно з вимогами ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та надання їм належної правової оцінки, а зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Варто звернути увагу й на те, що слідчий суддя не вправі втручатись у процесуальну самостійність слідчого та зобов`язати провести ту чи іншу дію, так як хід, спрямованість досудового розслідування, забезпечення достатності і повноти розслідування покладається саме на слідчого (дізнавача).
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_3 потрібно задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, 305, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 23 вересня 2026 року про закриття кримінального провадження №12026025080000039 від 12 серпня 2026 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 23 вересня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12026025080000039 від 12 серпня 2026 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12026025080000039 від 12 серпня 2026 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України повернути до сектору дізнання ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1