Справа № 127/13599/22
Провадження №1-кп/145/27/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2026 р. с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2021 за №12021025080000141 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рахни-Польові Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2021 за №12021025080000141, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України .
Згідно з обвинувальним актом приблизно о 21 год. 08.08.2021 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 , з метою грубого порушення громадського порядку та безпричинного нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , повернулися до місцевого магазину по вул. Грушевського, 16 в с. Пирогів Тиврівської ОТГ Вінницької області на автомобілі «Аudi» чорного кольору, з якого вибігли та, бажаючи показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю накинулися на відпочиваючих, які сиділи за столом, та почали завдавати їм ударів. Так, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно наніс один удар ногою в обличчя ОСОБА_10 , внаслідок чого останній впав та втратив свідомість. Після цього, ОСОБА_7 безпричинно наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_8 , унаслідок чого в останнього пішла кров з носу та в гортань від чого він присів та почав прикриватися руками, а ОСОБА_7 продовжив наносити удари руками та ногами по тулубу та голові ОСОБА_8 ОСОБА_4 , який приїхав разом із ОСОБА_7 , підбіг до столу та безпричинно наніс удар рукою в область голови ОСОБА_11 та удар рукою в область голови ОСОБА_9 , які піднялися з-за столу та намагалися заспокоїти ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_4 , не реагуючи на зауваження оточуючих людей, підбіг до ОСОБА_7 , який наносив удари ОСОБА_8 , що перебував в лежачому положені, та спільно з ОСОБА_7 наніс кілька ударів ногами по тулубу ОСОБА_8 . У подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , почувши крики оточуючих людей про припинення бійки та виклик працівників поліції, повернулися до автомобіля «Аudi» чорного кольору та з місця події поїхали у невідомому напрямку.
Відповідно до висновків судово-медичного експерта № 1069/1070 від 03.12.2021 та № 31 від 18.02.2022 у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 18.10.2024 судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 зупинено до звільнення останнього з військової служби.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.09.2026 судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, поновлено.
16.10.2026 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , у якому він просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності, мотивуючи його закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотання про закриття кримінального провадження підтримали, просили його задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення заявленого клопотання, вважає, що кримінальне провадження може бути закрито та обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Представник потерпілого ОСОБА_6 повідомила, що при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за доцільне клопотання задоволити з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України , особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК ).
Процесуально правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України , подія вчинення якого мала місце 08 серпня 2021 року.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Згідно ч. 4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
У відповідності до п.п. 2-3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини .
Згідно з ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом не встановлено обставин, які вплинули на перебіг строків давності.
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною обставиною, а звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє останнього від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Аналогічна позиція наведена у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.11.2022 року за № 734/3220/17.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 06.12.2021 (справа № 521/8873/18) вказує, що слід звернути увагу на те, що імперативний обов`язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання. Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно до положень ст. 285 КПК роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що події, які ставляться у вину ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України вчинено 08.08.2021. Отже з моменту скоєння кримінального правопорушення минуло більше п`яти років. З того часу перебіг давності не зупинявся і не переривався, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, вимогою та довідкою про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" від 08.09.2026.
З урахуванням того, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, минуло п`ять років, суд, враховуючи позицію сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, встановлених ст. 49 КК України, а кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Разом з обвинувальним актом до суду подано позовну заяву потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Водночас у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1 ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, викладеними в постанові від 10.08.2021 у справі № 161/694/20.
Враховуючи викладене, цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, підлягає залишенню без розгляду. При цьому потерпілий вправі звернутись із відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до обвинувального акта витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів (DVD-R диску ТМ "MyMedia" із записом телефонного дзвінка потерпілого ОСОБА_8 за скороченим номером екстреного виклику поліції "102"; шорт білого кольору з малюнком, футболки чорного кольору, та капелюху білого кольору; медичної карти стаціонарного хворого № 2210 Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни від 10 серпня 2021 року, видану на ім`я ОСОБА_8 ; даних СКТ дослідження головного мозку (протокол, лазерний диск, плівку) № 2616 від 19 серпня 2021 року; даних СКТ дослідження головного мозку (протокол, лазерний диск, плівку) № 3184 від 10 серпня 2021 року; рентгенограми кісток черепа в прямій проекції № 2551 від 11 серпня 2021 року, шийного відділу хребта № 2552 від 11 серпня 2021 року, кісток черепа в бічній проекції № 4264 від 08 серпня 2021 року; кісток черепа в прямій проекції № 4264 від 08 серпня 2021 року на ім`я ОСОБА_8 ; медичної картки стаціонарного хворого № 2935 Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни) суд не вирішує, оскільки питання щодо вказаних речових доказів вирішено ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.10.2026 (справа № 145/306/25; провадження № 1-кп/145/56/2026) у виділеному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 12, 49, 296 КК України, ст. 284-286, 369-372, 395 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахни-Польові Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено 09 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021025080000141 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя ОСОБА_1