ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141482418

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

13 листопада 2026 року

м. Київ

справа №320/7667/23

адміністративне провадження №К/990/51549/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву судді Ханової Р.Ф. про самовідвід від участі у розгляді справи №320/7667/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2026 у справі №320/7667/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа - Державна податкова служба України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Хохуляк В.В. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

13.11.2026 суддя Ханова Р.Ф. подала заяву про самовідвід від участі у розгляді цієї справи, у якій зазначила, що ОСОБА_1 , яка є позивачкою у цій справі, обіймає посаду помічника судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів секретаріату Касаційного адміністративного суду на час виконання суддею Хановою Р.Ф. повноважень судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді та перебуває з нею у службових відносинах.

У зв`язку з відпусткою судді Бившевої Л.І., яка входить до складу колегії суддів для розгляду справи №320/7667/23, протоколом повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2026 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Хохуляк В.В. (суддя-доповідач), Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого самовідводу, колегія суддів виходить із такого.

За правилами частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодекс.

Частиною першою статті 40 КАС України визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Згідно п. 1.1 Бангалорських принципів діяльності судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Одночасно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

За змістом п. 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, п.п.27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 104 - 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 зазначено таке.

Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Оцінюючи наведені у заяві про самовідвід обставини, колегія суддів дійшла висновку, що наявність безпосередніх службових відносин ОСОБА_1 , яка є позивачем у цій справі з суддею Хановою Р.Ф. можуть викликати в стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду цієї справи.

При цьому колегія суддів зазначає, що наведені обставини самі собою не свідчать про особисту заінтересованість судді в результаті розгляду справи або її фактичну упередженість. Водночас необхідність забезпечення не лише безсторонності судового розгляду, а й довіри до суду з погляду стороннього спостерігача є достатньою підставою для усунення таких сумнівів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Ханової Р.Ф. про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву судді Ханової Р.Ф. про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Ханову Р.Ф. від розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2026 у справі №320/7667/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Передати матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2026 у справі №320/7667/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для заміни членів колегії суддів для розгляду цієї справи в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова

В.П. Юрченко

Судді Верховного Суду