П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 р.
м. Одеса
Справа № 420/22633/25
Категорія: 104020000
Головуючий у суді І інстанції: Марин П. П. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача
Семенюка Г.В.
суддів:
Федусика А.Г.
Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в якому, з урахуванням уточнень (а.с.26-31), просив визнати протиправним та скасувати рішення №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач пояснив, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 . Дане рішення обґрунтовано, зокрема тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №640/1859/22 визнані протиправними та скасовані п.п. 18, 19, 20 п. 2 розділу IV «Перехідних положень» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 № 63, у зв`язку з чим невиконання адвокатом вимог пункту 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням статті 65 Правил адвокатської етики, п. 5 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На думку позивача, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області дійшла правильного висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (невиконання рішень органів адвокатського самоврядування).
Однак, 08.07.2025 позивач отримав на електронну адресу лист разом з копією рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року, яким задоволено скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України; скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної Комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 (провадження №990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; матеріали дисциплінарної справи направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Позивач вважає указане рішення незаконним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, який передбачає обов`язкову наявність суб`єктивної сторони, вини та умислу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування фактичних обставин справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката можливо за наявності ознак складу дисциплінарного проступку. Відсутність складу дисциплінарного проступку є таким, що унеможливлює притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
На думку апелянта, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відповідно до свого рішення від 07.06.2025 скасувала рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25.11.2024 та ухвалила нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , а, отже, повинна була виконати вимоги статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та провести повторну перевірку відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку вчиненого адвокатом.
Крім того, у спірному рішенні не надано правового висновку щодо заявленого у скарзі строку вчинення адвокатом триваючого правопорушення у період з 2019 року по 2023 рік. ОСОБА_1 вважає, що цей факт суттєво впливає на строки притягнення до дисциплінарної відповідальності та на ступінь визначеності призначення дисциплінарного стягнення.
Апелянт вважає, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повинна була провести перевірку та встановити наявність або відсутність ознак дисциплінарного проступку щодо обсягу дій адвоката, терміну порушення, про що викласти це у своєму рішенні від 07.06.2025.
Також апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що перевірка доказів та інших наявних обставин перевіряються під час розгляду дисциплінарного провадження, а перевірка ознак дисциплінарного проступку до порушення дисциплінарної справи є несуттєвим порушенням.
Так, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено стадії дисциплінарного провадження. Перша стадія полягає у перевірці відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, а друга стадія – порушення дисциплінарної справи. Отже, законодавством передбачено особливу процедуру розгляду дисциплінарного провадження відносно адвоката, запровадивши перевірку відомостей викладеної у скарзі на наявність ознак дисциплінарного проступку.
Саме на стадії перевірки Кваліфікаційно-дисциплінарною Комісією адвокатури встановлюються наявність у зверненні ознак дисциплінарного проступку адвоката, інакше мета та завдання законодавства стосовно включення даного етапу дисциплінарного провадження втрачає свою правову природу застосування.
Апелянт наполягає на тому, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною Комісією адвокатури не встановлювалися ознаки дисциплінарного проступку. У спірному рішенні перелічені лише нормативно-правові акти, пов`язані з обов`язком адвоката стосовно проходження підвищення кваліфікації та, всупереч встановлених законом вимогам, не досліджувалась суб`єктивна та об`єктивна сторона заявленого дисциплінарного проступку, які б свідчили про явні ознаки їх порушення адвокатом.
Представниця Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної Комісії адвокатури, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві представниця указує, що визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у його діях наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарна Комісія адвокатури не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії Кваліфікаційно-дисциплінарна Комісія адвокатури з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
До того ж, сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) Кваліфікаційно-дисциплінарна Комісія адвокатури повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи остання зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 по справі 822/570/17.
До того ж, ухвалюючи нове рішення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна Комісія адвокатури не здійснює повторної перевірки скарги у порядку статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як окрему самостійну процесуальну дію, а реалізує свої апеляційні повноваження щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної Комісії адвокатури регіону та, у разі встановлення помилковості такого рішення, приймає нове рішення в межах тієї стадії дисциплінарного провадження, на якій перебувала справа.
10 листопада 2026 року, у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції, вислухавши доводи сторін та дослідивши докази, що наявні в матеріалах справи, вирішив, за згодою сторін, продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що, згідно свідоцтва № 2587 від 22 листопада 2013 року, виданого Радою адвокатів Одеської області, ОСОБА_1 є адвокатом.
28 серпня 2024 року за вх. № 705/0/7-24 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Кузьменка С. від 27 серпня 2024 року Вих. №874/0/02-2 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області 10 вересня 2024 року за вих. № 567/0/9-24 направила на адресу адвоката ОСОБА_1 копію скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України з пропозицією надати свої письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі та докази на їх спростування.
04 жовтня 2024 року за вх. № 903/0/7-24 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 .
Згідно з Довідкою члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Пришляк Т. О. від 22 листопада 2024 року за результатами перевірки скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України в особі директора ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 , зібрані матеріали дисциплінарного провадження не підтверджують обставин, зазначених у скарзі. В діях адвоката ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку відсутні.
У зв`язку з цим, запропоновано дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Кузьменка С.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області мотивуючи своє рішення указала, що Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 10 вересня 2024 року у справі №640/1859/22, якою визнані протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63, у зв`язку з цим комісія вважала, що невиконання адвокатом вимог пункту 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням статті 65 Правил адвокатської етики, п.5 ч.1 ст.21 та ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
06 січня 2025 року директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_3 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 02 січня 2025 року Вих. № 95/0/02-2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1
06 січня 2025 року вказана скарга була отримана Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та зареєстрована за Вх. №24891.
09 січня 2025 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1 на скаргу.
20 лютого 2025 року т. в. о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А. доручив заступнику голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупновій Л. В. провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_4 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №990/24 від 25 листопада 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1
02 червня 2025 року заступником голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_5 складено довідку.
07.06.2025 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № V1-037/2025, яким скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України задоволено. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Мотиви даного рішення полягають у тому, що в діях адвоката, які виразилися у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (рішення Ради адвокатів України від 21.09.2019 №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України та рішення Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями).
07.10.2025, за результатом розгляду дисциплінарної справи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області ухвалила рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись з рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 07.06.2025, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що факт скасування відповідачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок.
Суд першої інстанції указав, що спірне рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача як адвоката ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.
При цьому, суд першої інстанції, спираючись на висновки Верховного Суду, зауважив, що оскаржуване рішення №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката ОСОБА_1 у даній справі жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте в подальшому за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI, тут і далі – у редакції на час спірних правовідносин).
За змістом пунктів 1-2 частини першої статті 1 цього Закону, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регламентує розділ VI Закону № 5076-VI.
Так, відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
За правилом частини другої статті 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).
Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Приписами статті 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до частини другої цієї статті рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 цього Закону).
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
За правилами пункту 1 частини 4 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Частиною 5 статті 52 Закону № 5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина 7 статті 52 Закону № 5076-VI).
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення №120).
Пунктом 12 Положення №120 передбачено, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Відповідно до пункту 21 Положення №120 заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
За приписами пункту 26 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в ЄРАУ. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до положень пункту 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Аналізуючи викладені норми законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Нормативний зміст положень розділу VI «Дисциплінарна відповідальність адвоката» Закону №5076-VI (статті 33-42), яким кореспондують норми Положення №120, визначає процедуру, за якою відомості, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, підлягають обов`язковій перевірці з вирішенням питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката та подальшим її розглядом, за наявності для цього підстав, і ухваленням відповідного рішення.
Так, основними етапами проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є:
- реєстрація скарги;
- передача до дисциплінарної палати КДКА;
- призначення перевірки (Голова дисциплінарної палати доручає одному із членів палати провести перевірку викладених у заяві фактів);
- пояснення адвоката;
- збір інформації;
- результат перевірки, який полягає у тому, що складається довідка, яка разом із заявою та зібраними матеріалами передається на розгляд дисциплінарної палати.
У свою чергу, дисциплінарна палата приймає одне з двох рішень:
- про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката (перехід до наступної стадії);
- про відмову в порушенні дисциплінарної справи (якщо в діях адвоката немає ознак дисциплінарного проступку або вичерпано строк притягнення до відповідальності).
При цьому, як рішення про порушення дисциплінарної справи так і рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Отже, перейти до стадії «порушення дисциплінарної справи» можливо лише після проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та ухвалення відповідного рішення.
Спірним питанням у межах даної справи є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 07.06.2025 № V1-037/2025, яким скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України задоволено. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Перевіряючи це рішення на відповідність вимогам Закону № 5076-VI, колегія суддів вважає, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, приймаючи спірне рішення, надала неналежну оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №640/1859/22 визнано протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63.
Саме пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63 передбачав, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано норму, яка передбачала зобов`язання адвокатів підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
Саме цією постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 і керувалась Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати, приймаючи рішення від 25.11.2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 на підставі підготовленої довідки члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Пришляк Т. О. від 22 листопада 2024 року за результатами перевірки скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України в особі директора ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Водночас Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у спірному рішенні від 07.06.2025 не надала оцінку постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024.
Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури взагалі не встановлювалися ознаки дисциплінарного проступку у рішенні від 07.06.2025, а лише перелічені нормативно-правові акти, пов`язані з обов`язком адвоката проходити підвищення кваліфікації. Відповідач у спірному рішенні не досліджував суб`єктивну та об`єктивну сторони заявленого дисциплінарного проступку, які б свідчили про ознаки вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
У контексті спірного рішення від 07.06.2025, яким ухвалено рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури мала провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та надати оцінку постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, яка має вирішальне значення для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Слід також зазначити, що відповідач у спірному рішенні, яке датоване 07.06.2025, не дослідив строки притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 ураховуючи те, що останній звинувачений у не здійсненні підвищення професійної кваліфікації за 2019-2023 роки.
При цьому, Закон №5076-VI встановлює для дисциплінарного органу присічний строк в один рік для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з моменту вчинення дисциплінарного проступку.
Колегія суддів вважає, що саме на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката дисциплінарний орган має встановити чи не вичерпано строк притягнення адвоката до відповідальності.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що перевірка доказів та інших наявних обставин перевіряються комісією під час розгляду дисциплінарного провадження, а перевірка ознак дисциплінарного проступку до порушення дисциплінарної справи є не суттєвим порушенням.
Як було указано вище, статтею 37 Закону №5076-VI передбачено стадії дисциплінарного провадження. Перша стадія полягає у перевірці відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, а друга стадія – порушення дисциплінарної справи.
Тобто, законодавством передбачено особливу процедуру розгляду дисциплінарного провадження щодо адвоката, запровадивши перевірку відомостей викладеної у скарзі на наявність ознак дисциплінарного проступку.
Це, на думку суду апеляційної інстанції, пов`язано із збереженням авторитету адвокатури та гарантій адвоката надані йому законом щодо незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, такий підхід виключає можливості заходу впливу на адвоката. Процедура перевірки відомостей на ознаки вчинення дисциплінарного проступку адвокатом, включає певний перелік заходів КДКА, які орієнтовані на виключення безпідставного звернення заявника (скаржника) зі скаргою на дії адвоката.
Саме на стадії перевірки КДКА встановлюються наявність у звернені ознак дисциплінарного проступку адвоката, інакше мета та завдання законодавства стосовно включення даного етапу дисциплінарного провадження втрачає свою правову природу застосування.
При перевірці КДКА наділена певними правами та повноваженнями здійснювати заходи, зокрема: відібрання пояснень; опитування осіб, яким відомо обставини вчинення проступку; отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію тощо.
Законодавець, як і орган адвокатського самоврядування, у своїх правових актах зосереджує увагу саме на виконані першого етапу дисциплінарного провадження, з метою збереження гарантій адвоката.
Повертаючись до змісту спірного рішення від 07.06.2025, колегія суддів вважає, що відповідач лише формально описує нормативно-правові акти щодо обов`язку адвоката у підвищенні ним кваліфікації щорічно, але не пов`язує ці обставини з конкретними порушеннями щодо адвоката ОСОБА_1 , що свідчить про відсутній індивідуальний підхід до розгляду скарги на дії адвоката.
Гарантії адвокатської діяльності визначені статтею 23 Закону №5076-VI, де, зокрема, передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
Отже, порядок проведення дисциплінарного провадження щодо адвоката повинен бути дотриманий в повному обсязі. Це пояснюється захистом адвоката від свавілля та тиску.
Пунктом 6 Положення №120 визначено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
З цього можна зробити висновок, що норми Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність» та рішення адвокатського самоврядування стосовно процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності особливу увагу приділяють першій стадії дисциплінарного провадження, а саме: перевірці підстав на наявність ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку за фактами викладеними у скарзі.
Слід зазначити, що у справах щодо адвокатів КДКА не оцінює докази по суті під час перевірки. На стадії перевірки КДКА лише з`ясовую обставини та співвідносить їх із ознаками проступку.
Водночас, у межах даної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ухвалюючи спірне рішення, не з`ясувала ключову обставину, а саме: наявність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №640/1859/22, якою визнано протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63 та її пов`язаність з ознаками вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку за фактами викладеними у скарзі.
Є також помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката ОСОБА_1 у даній справі жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте в подальшому за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Такий висновок, на думку суду апеляційної інстанції, прямо суперечить вимогам частини 3 статті 39 Закону №5076-VI, де установлено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
Ураховуючи, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року є рішенням про порушення дисциплінарної справи, адвокат ОСОБА_1 , скориставшись правом, передбаченим частини 3 статті 39 Закону №5076-VI, оскаржив його в судовому порядку.
На думку суду апеляційної інстанції, якщо законодавець прямо надав можливість оскаржувати рішення про порушення дисциплінарної справи, висновок суду першої інстанції про те, що таке рішення не створює для позивача правових наслідків, є недоречним.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, «ефективний засіб» - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, наведені судом апеляційної інстанції обставини підтверджують порушення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури вимог статті 37 Закону № 5076-VI, яка регулює стадії дисциплінарного провадження щодо адвоката, оскільки відповідач, ухвалюючи рішення про порушення дисциплінарної справи, не провів перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Орловського О. В.
Отже, перевіривши оскаржуване рішення в межах заявлених позовних вимог та за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, колегія суддів установила підстави для визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року.
Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 2 статті 317 КАС України).
У зв`язку з цим, ураховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у неправильному тлумаченні закону, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, слід указати таке.
Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, колегія суддів вважає, що з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури слід стягнути суму судового збору 3028 грн на користь позивача, оскільки при поданні позову судовий збір складав 1211,20 грн, а при поданні апеляції судовий збір становив 1816,80 грн.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року – скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-037/2025 від 07 червня 2025 року.
Стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (код за ЄДРПОУ 26080214) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач
Г.В. Семенюк
Судді
А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький