ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141480267

Озвучення тимчасово недоступне

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 листопада 2026 року Справа № 520/18504/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (бульв. Машинобудівників, буд. 37,м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84313, код ЄДРПОУ 44739726) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, Гетманенко Ольга Олегівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 744 від 21.05.2026 року про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , та відмову у передачі ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Лиманську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області (код ЄДРПОУ: 44739726) видати розпорядження, яким затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0781 га (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та передати вказану земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в оренду строком на 1 (один) рік.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що вона не погоджується з винесеним Розпорядженням Лиманської МВА № 744 від 21.05.2026, вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте з перевищенням повноважень та з порушенням норм Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, що з урахуванням виявлених недостовірних відомостей у технічній документації, відсутністю житлової будівлі в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1423056400:01:000:1127, 21.05.2026 за розпорядженням начальника Лиманської міської військової адміністрації № 744 Гетманенко А.А. відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , та у передачі їй в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 .

Представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких стороною позивача підтримано правову позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097465014230), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2017 (індексний номер витягу: 82557841, номер запису про право власності: 19461690).

Позивачем 16.10.2025 до відповідача через ЦНАП Лиманської міської ради подано заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розпорядженням начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 1347 від 12.11.2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

Після розробки нової технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки позивач повторно через ЦНАП Лиманської міської ради звернувся до відповідача із заявою з доданими документами, а саме: додаток до заяви про затвердження технічної документації; Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 04.12.2025; копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127); копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2017 (індексний номер 82557841); копію Договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.03.2017, реєстровий № 690, роздруківку скриншоту з мобільного застосунку «Дія» про відхилення заяви про надання компенсації (житлового сертифіката); копію паспорта громадянина України та РНОКПП (коду) заявника.

Представником позивача 25.03.2026 на адресу Лиманської МВА направлено адвокатський запит про стан розгляду вищевказаної заяви.

Розпорядженням начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 320 від 27.02.2026 позивачу відмовлено.

Представник Позивача звернувся з офіційним листом до розробника технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з вимогою усунути розбіжності у технічній документації, зазначених у розпорядженні начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 320 від 27.02.2026, що підтверджено листом-зверненням від 08.04.2026.

У відповідь на зазначене звернення, розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки надано позивачу «Протокол виправлення помилки» від 17.04.2026 та новий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2026.

Після усунення попередніх зауважень, 21.04.2026 позивач повторно через ЦНАП Лиманської міської ради звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки площею 0,0781 га (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127) за адресою: смт. Ямпіль, вул. Щастя, 58 разом з доданими до неї документами: додатком до заяви про затвердження технічної документації; технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); Протоколом виправлення помилки від 17.04.2026 № 11125369; копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127); копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2017 (індексний номер 82557841); копією Договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.03.2017, реєстровий № 690; роздруківкою скриншоту з мобільного застосунку «Дія» про відхилення заяви про надання компенсації (житлового сертифіката); копією паспорта громадянина України та РНОКПП (коду) заявника.

За результатом розгляду заяви позивача за вх.№1135 від 28.04.2026 заступником начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області винесено розпорядження № 744 від 21.05.2026 "Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , та відмову у передачі ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ".

Не погоджуючись з винесеним Розпорядженням Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 744 від 21.05.2026, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 118 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До заяви додається розроблена, відповідно до Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Така правова позиція сформована Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-358а13 та послідовно продовжується Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 08.09.2020 у справі №812/1450/17, від 18.03.2025 у справі № 300/461/22 та інших.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до пункту г частини 1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 123 Земельного кодексу України підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Аналогічні приписи також містяться і в частині восьмій статті 186 Земельного кодексу України, згідно з якою підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Частина десята статті 186 Земельного кодексу України встановлює, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина шістнадцята статті 123 Земельного кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 05.01.2024 у справі №736/1435/21 зазначив, що підставою для відмови у погодженні чи затвердженні документації із землеустрою може бути виключно невідповідність її вимогам законів, нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. При цьому рішення про відмову має містити вичерпний перелік конкретних недоліків документації, опис їх змісту та посилання на відповідні норми законодавства. Відсутність належного мотивування свідчить про невідповідність такого рішення вимогам закону.

Оцінюючи наведені у розпорядженні заступника начальна Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області винесено № 744 від 21.05.2026 підстави відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою в частині про знищення будинку та необхідності проведення земельних торгів, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі за текстом – Порядок №600).

Відповідно до п. 2-1 Порядку №600 подання особою, яка є власником знищеного об`єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом “а” пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.

Для отримання компенсації заявник подає до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі - Комісія), уповноваженої розглядати заяви на відповідній території, заяву.

До заяв про надання компенсації прирівнюються подані громадянами України до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), до набрання чинності Законом інформаційні повідомлення про знищення об`єктів нерухомого майна відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 3 статті 15 Закону.

Відповідно до п. 7 Порядку №600 подаючи заяву, отримувач компенсації бере на себе зобов`язання здійснювати заходи щодо мінімізації негативного впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище під час виконання будівельних робіт, перелік яких наведено у додатку 1.

Відповідно до п. 8 Порядку №600 заява про надання компенсації подається до Комісії за вибором заявника:

в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Відповідно до п.11 Порядку №600 заява про надання компенсації подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо та з урахуванням положень статті 4 Закону.

Відповідно до п. 13 Порядку №600 право власності отримувача компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону припиняється у зв`язку з його знищенням.

Отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна:

у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом надання грошових коштів для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку - після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до моменту проведення виплати компенсації;

у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом видачі житлового сертифіката - після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифіката.

Перевірка відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пошкодженого та знищеного майна).

З урахуванням наведеного припинення права власності пов`язується з фактом отримання та реалізації компенсації з подальшим обов`язковим внесенням запису про припинення права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, заява позивача стосовно будинку по АДРЕСА_2 відхилена, компенсація не виплачувалася, а житловий сертифікат не використовувався.

Своєю чергою, відомостей в Реєстру пошкодженого та знищеного майна та Державного реєстру речових прав щодо припинення права власності позивача на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять.

Крім того, стверджуючи про факт повного знищення житолового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач посилається на відеофайл з безпілотного апарату («VID-20260205-Щастя 58,58А.mp4»

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815 затверджено особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі за тестом – Постанова №815).

Відповідно до п.5 Постанови №815 дистанційному обстеженню підлягають об`єкти, які за попередньою інформацією, наявною в уповноваженого органу, є знищеними та розташовані на територіях, визначених пунктом 2 цих особливостей, у разі неможливості проведення на відповідних територіях інших видів обстеження.

Відповідно до п.6 Постанови №815 дистанційне обстеження проводиться комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (далі - комісія), з використанням одного або кількох видів продуктів дистанційного спостереження, які містять зображення об`єкта:

1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

2) відеоматеріали, отримані за допомогою відеокамер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

3) інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, які містять зображення об`єкта, зокрема:

матеріали і дані аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень, у межах об`єкта зйомки з унікальною назвою в оригінальному вигляді без застосування стиснення файлів;

оброблені оригінали матеріалів і даних аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень, у межах об`єкта зйомки з унікальною назвою.

Уповноважений орган забезпечує отримання комісією необхідних для проведення дистанційного обстеження продуктів дистанційного спостереження.

З метою підвищення точності, достовірності інтерпретації даних дистанційного обстеження та обґрунтованості висновків, отриманих за його результатами, уповноважений орган включає у разі потреби до складу комісії представників компетентних органів державної влади, зокрема СБУ (за згодою).

Відповідно до п.7 Постанови №815 у разі використання для цілей проведення дистанційного обстеження фотоматеріалів знімки об`єктів повинні мати такі характеристики:

1) технічні вимоги:

знімок повинен бути в кольоровому форматі з роздільною здатністю, що дає змогу візуально підтвердити факт знищення об`єкта;

зображення на знімку повинне бути чітким, без ознак цифрових спотворень, розмиття чи інших дефектів, що унеможливлюють ідентифікацію об`єкта або характер його пошкодження/руйнування;

зйомка повинна здійснюватися в умовах достатнього природного або штучного освітлення, яке забезпечує належну видимість деталей;

за технічної можливості файл знімку повинен містити вбудовані метадані (EXIF) з фіксацією дати і часу зйомки, координат глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, технічної інформації про пристрій зйомки;

2) набір знімків об`єкта повинен містити:

загальний вигляд земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт (з прилеглою територією - з метою підтвердження типу та розміщення об`єкта);

загальний ракурс (вигляд) об`єкта, який дає змогу оцінити ступінь пошкодження/руйнування, а також у разі потреби огляд об`єкта з різних ракурсів (фасад, боковий фасад (вид з протилежного (тильного) боку) та/або згори) - у кількості, достатній для встановлення факту знищення об`єкта;

3) вимоги до змісту зображення:

на знімку повинні бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції (елементи) об`єкта, зокрема руйнування/обвалення (втрата цілісності) несучих та огороджувальних конструкцій (зокрема стін, перекриття, даху), із забезпеченням контрастного зображення збережених і зруйнованих частин об`єкта (у разі його часткового руйнування);

знімок за можливості повинен містити ідентифікаційні ознаки об`єкта, зокрема таблички з адресою, номери будинків, вивіски, прилеглу територію, об`єкти-орієнтири.

Відповідно до п. 8 Постанови №815 у разі використання для цілей проведення дистанційного обстеження відеоматеріалів, які отримано, зокрема, із безпілотних повітряних суден, відеозапис повинен відповідати таким вимогам:

1) технічні вимоги:

роздільна здатність відео - не нижче 1920 Ч 1080 пікселів;

формат відеофайла - стандартний цифровий формат із мінімальною компресією (наприклад, MP4, MOV);

тривалість відео - достатня для забезпечення повного огляду пошкоджень/руйнувань об`єкта та прилеглої території;

безперервність відео - забороняється монтаж, склеювання або прискорення відео;

за технічної можливості відеофайл повинен містити вбудовані метадані (EXIF) з фіксацією дати і часу зйомки, координат глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, технічної інформації про пристрій зйомки;

2) вимоги до змісту відеофайла:

відеофайл повинен забезпечувати повний та чіткий візуальний огляд об`єкта, зокрема:

- огляд загального стану об`єкта з різних ракурсів (зокрема прилеглої території);

- деталізацію наявних ознак руйнувань (обвалення чи інші пошкодження) несучих та огороджувальних конструкцій;

- прив`язку до місцевості, зокрема до об`єктів-орієнтирів, фіксацію координат або елементів місцевості, об`єктів-орієнтирів, що дають змогу ідентифікувати місце зйомки.

Відповідно до п. 9 Постанови №815 у разі використання для проведення дистанційного обстеження інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі зображення об`єктів повинні відповідати таким характеристикам:

рекомендована геометрична проекція пікселя знімка - 50 сантиметрів/піксель, у разі використання зображень з іншими характеристиками проекцій пікселя якість знімка повинна давати змогу визначити чіткі ознаки руйнувань об`єктів;

наявність багатоспектральних даних, які забезпечують розрізнення предметів на основі відображальних властивостей різних матеріалів;

виконання у світлий час доби за умови низького хмарного покриття (менше 10 відсотків);

наявність відомостей відповідно до міжнародного стандарту UTC про дату, час зйомки з точністю до хвилини (за наявності) і відомостей про геолокацію даних об`єкта. Допустима похибка геолокації не повинна перевищувати 10 метрів.

Джерелами отримання даних щодо інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі є національні та іноземні системи дистанційного зондування Землі, геоінформаційна система Державного картографо-геодезичного фонду України, публічні електронні реєстри Міноборони, дані ДКА, а також інші джерела, не заборонені законодавством.

У разі оброблення та/або стиснення матеріалів і даних аерозйомки, космічної зйомки та метаданих до них, представлених у вигляді візуальних зображень у межах об`єкта зйомки з унікальною назвою, їх надавач (у тому числі Держгеокадастр, Міноборони та ДКА) забезпечує достовірність та точність наданих інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі.

Відповідно до п. 10 Постанови №815 рішення про дистанційне обстеження приймається комісією на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 “Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 28, ст. 1539; 2023 р., № 61, ст. 3437) (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як “непридатне до експлуатації” або “знищене повністю”.

Обробка персональних даних здійснюється комісією відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Строк проведення дистанційного обстеження не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня реєстрації інформаційного повідомлення.

Комісія може проводити свої засідання в режимі реального часу з використанням відповідних технічних засобів електронних комунікацій, зокрема через Інтернет. У разі проведення засідання в такий спосіб члени комісії накладають на рішення електронні підписи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Під час проведення дистанційного обстеження комісія з метою встановлення факту знищення об`єкта проводить сукупний аналіз всіх наявних продуктів дистанційного спостереження, що містять інформацію про об`єкт, що обстежується.

Для отримання відомостей (зокрема продуктів дистанційного спостереження, визначених пунктом 6 цих особливостей) про об`єкт, що обстежується, підвищення точності та достовірності інтерпретації даних дистанційного обстеження та забезпечення необхідного рівня обґрунтованості висновків, отриманих за результатами такого обстеження, уповноважений орган (за зверненням комісії) взаємодіє з компетентними органами державної влади, командуванням військових формувань Збройних Сил та СБУ, які сприяють уповноваженим органам в отриманні та опрацюванні відповідної інформації, а також залучає у разі потреби до роботи комісії представників таких органів (за згодою).

Відповідно до п. 11 Постанови №815 у разі необхідності отримання інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі щодо об`єкта, що обстежується, від Держгеокадастру, Міноборони, ДКА відповідне звернення подається уповноваженим органом.

Держгеокадастр, Міноборони, ДКА у строк не більше 15 календарних днів від дня надходження звернення від уповноваженого органу надає інформаційний продукт дистанційного зондування Землі про об`єкт, що обстежується, або повідомляє про його відсутність.

У разі коли наявні продукти дистанційного спостереження (фотоматеріали, відеоматеріали, інформаційні продукти дистанційного зондування Землі) не у повному обсязі відповідають вимогам, визначеним пунктами 7-9 цих особливостей, проте в сукупності (зокрема з урахуванням інформації, передбаченої пунктом 12 цих особливостей) забезпечують можливість встановлення факту знищення об`єкта, такі продукти можуть бути використані для встановлення факту знищення об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до п. 12 Постанови №815 з метою підвищення точності інтерпретації даних продуктів дистанційного спостереження та встановлення факту знищення об`єкта, що обстежується, комісія також вивчає наявні:

інформацію про характеристики об`єкта до руйнування;

інформацію та документи, що підтверджують факт знищення об`єкта, зокрема ті, які перебувають у розпорядженні ДСНС, Національної поліції та інших компетентних органів державної влади, і надані відповідно до звернення уповноваженого органу;

письмові чи усні свідчення осіб, обізнаних з обставинами події, що призвели до знищення об`єкта або його фактичного стану, на момент проведення дистанційного обстеження;

аналітичні дані, сформовані програмними засобами, зокрема з використанням штучного інтелекту (у разі технічної реалізації).

Комісія під час своєї роботи забезпечує встановлення автентичності та достовірності продуктів дистанційного спостереження та інших наявних джерел інформації, які використовуються нею для встановлення факту знищення об`єкта.

Відповідно до п. 13 Постанови №815 у разі застосування комісією для проведення дистанційного обстеження безпілотних повітряних суден дозвіл на використання повітряного простору України надається Генеральним штабом Збройних Сил або військовим командуванням на відповідній території (в тому числі командуванням оперативно-стратегічного угруповання військ/армійських корпусів Збройних Сил на відповідній території) на підставі заявки, поданої уповноваженим органом, у якій зазначається:

тип безпілотного повітряного судна;

мета і маршрут польоту, період (дата і час польоту);

місце роботи (зйомки);

інші відомості, які дадуть змогу отримати дозвіл на використання повітряного простору України.

Відповідно до п. 14 Постанови №815 за результатами дистанційного обстеження комісія протягом п`яти робочих днів з дня його проведення складає акт дистанційного обстеження для кожного об`єкта за формою згідно з додатком, у якому зазначається висновок про встановлення або неможливість встановлення факту знищення об`єкта.

У разі коли за результатами проведення дистанційного обстеження встановлено факт знищення об`єкта, квартира та інші житлові приміщення такого об`єкта вважаються знищеними.

Акт дистанційного обстеження повинен містити:

реєстраційний номер акта дистанційного обстеження в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (присвоюється автоматично після здійснення відповідної реєстрації);

номер і дату затвердження акта дистанційного обстеження, реєстраційний номер акта, що присвоюється комісією;

інформацію про уповноважений орган, що утворив комісію, яка проводила дистанційне обстеження, рішення про її утворення, дату засідання комісії;

інформацію про особу, яка подала інформаційне повідомлення (далі - заявник):

- для фізичних осіб (зокрема фізичних осіб - підприємців) - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

- для юридичних осіб - найменування юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ; прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи;

інформацію про об`єкт: тип об`єкта, щодо якого проводилося дистанційне обстеження, код згідно з національним класифікатором НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”; адресу розміщення об`єкта (координати об`єкта в Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000 за наявності); загальну площу; кількість поверхів, секцій; загальну кількість квартир (за наявності); рік введення в експлуатацію;

інформацію про земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт: документи, що посвідчують право власності або інше речове право на земельну ділянку (за наявності); кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт (у разі присвоєння);

інформацію про застосовані продукти дистанційного спостереження (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) для фізичної особи/найменування для юридичної особи, яка надала відповідні продукти дистанційного спостереження); дату і час отримання продуктів дистанційного спостереження; унікальний ідентифікатор (у разі присвоєння);

опис зображення об`єкта, що міститься на застосованих продуктах дистанційного спостереження;

висновок про встановлення/невстановлення факту знищення об`єкта або неможливість встановлення факту знищення об`єкта.

До акта дистанційного обстеження додаються продукти дистанційного спостереження, що підтверджують встановлення факту знищення об`єкта, а також інформація та документи щодо характеристик об`єкта до його руйнування (за наявності).

У разі коли як продукт дистанційного спостереження комісією використовувалися відеоматеріали, до акта дистанційного обстеження додаються необхідні вилучені із відеоматеріалів зображення, отримані шляхом фіксації окремого кадру відеозапису (стоп-кадри відеозапису, що містять візуальну інформацію, зафіксовану на визначеному етапі відеофайла).

Визначена уповноваженим органом посадова особа протягом трьох робочих днів з дня складення акта комісією реєструє його (разом із відповідними матеріалами дистанційного спостереження) у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера та накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 15 Постанови №815 про результати дистанційного обстеження комісія повідомляє заявнику шляхом надсилання копії акта дистанційного обстеження протягом трьох робочих днів з дня його складення засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації), або на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні.

Відповідно до п. 16 Постанови №815 у разі неможливості однозначного встановлення факту знищення об`єкта комісія приймає рішення про зупинення проведення дистанційного обстеження, в якому зазначаються:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) для фізичної особи/найменування для юридичної особи - заявника, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, за потреби інша інформація (за наявності), яка дає змогу одночасно ідентифікувати заявника та/або знищений об`єкт нерухомого майна, поштова адреса та адреса електронної пошти уповноваженого органу, на яку заявник зможе подати додаткову інформацію;

обґрунтування щодо технічної неможливості встановити факт знищення об`єкта.

Комісія забезпечує доведення заявнику інформації стосовно рішення про зупинення дистанційного обстеження протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації), або шляхом надсилання на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні.

Після отримання рішення про зупинення дистанційного обстеження заявник протягом 90 днів має право подати комісії додаткову інформацію щодо об`єкта шляхом надіслання звернення, яке містить реквізити зазначеного рішення, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) для фізичної особи/найменування для юридичної особи - заявника, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, додаткову інформацію, в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації), або на адресу електронної пошти, зазначену в рішенні, або в паперовій формі на поштову адресу уповноваженого органу, зазначену в рішенні.

Поновлення розгляду комісією інформаційного повідомлення продовжується з дня отримання уповноваженим органом додаткової інформації (зокрема щодо продуктів дистанційного спостереження), про що комісією приймається окреме рішення.

Інформація про прийняття комісією рішення щодо поновлення проведення дистанційного обстеження повідомляється особі протягом п`яти календарних днів з дня його прийняття засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації), або надсилається на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні.

Період часу, на який зупинено проведення дистанційного обстеження, не враховується в строк, визначений абзацом третім пункту 10 цих особливостей.

Відповідно до п. 17 Постанови №815 уповноважений орган у разі отримання від особи запиту на отримання копії акта дистанційного обстеження надає копію такого акта протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації запиту, крім інформації, що містить персональні дані, та інформації з обмеженим доступом.

Крім того, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» від 19 квітня 2022 року №473 установлено, що акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку, затвердженого цією постановою, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” і Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”

Суд звертає увагу, що у матеріали справи не містять акта обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, звіту з технічного обстеження або акта дистанційного обстеження щодо житлового будинку за адресою: вул. Щастя, 58, смт. Ямпіль, Краматорського району, Донецької області, а отже факт знищення вказаного житлового будинку не підтверджений належними та допустимими доказами.

Оскільки право власності позивача на об`єкт нерухомості є чинним, земельна ділянка під ним не є вільною від забудови.

Відповідно ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки у разі розташування на них об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Таким чином, вимога відповідача про необхідність проведення аукціону є необґрунтованою.

Щодо тверджень відповідача про те, що станом на дату прийняття Розпорядження Лиманською міською військовою адміністрацією № 320 від 27.02.2026 відомостей про реєстрацію змін у системі ДЗК не існувало, суд зазначає наступне.

За наявними матеріалами справи, судом встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), код 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлена у грудні 2025 року на замовлення ОСОБА_1 , згідно з договором про виконання робіт № 04/12-03 від 04.12.2025.

Після розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки позивач через ЦНАП Лиманської міської ради звернувся до відповідача із заявою з доданими документами, а саме: додаток до заяви про затвердження технічної документації; Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 04.12.2025; копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127); копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2017 (індексний номер 82557841); копію Договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.03.2017, реєстровий № 690, роздруківку скриншоту з мобільного застосунку «Дія» про відхилення заяви про надання компенсації (житлового сертифіката); копію паспорта громадянина України та РНОКПП (коду) заявника.

Розпорядженням начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 320 від 27.02.2026 позивачу відмовлено.

Представник Позивача звернувся з офіційним листом до розробника технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з вимогою усунути розбіжності у технічній документації, зазначених у розпорядженні начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 320 від 27.02.2026, що підтверджено листом-зверненням від 08.04.2026.

У відповідь на зазначене звернення, розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки надано позивачу «Протокол виправлення помилки» від 17.04.2026 та новий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2026.

Після усунення попередніх зауважень, 21.04.2026 позивач повторно через ЦНАП Лиманської міської ради звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки площею 0,0781 га (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127) за адресою: АДРЕСА_2 разом з доданими до неї документами: додатком до заяви про затвердження технічної документації; технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); Протоколом виправлення помилки від 17.04.2026 № 11125369; копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127); копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2017 (індексний номер 82557841); копією Договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.03.2017, реєстровий № 690; роздруківкою скриншоту з мобільного застосунку «Дія» про відхилення заяви про надання компенсації (житлового сертифіката); копією паспорта громадянина України та РНОКПП (коду) заявника.

Таким чином, попередня заява позивача за вх.№994 від 02.02.2026 розглянута відповідачем про що винесено розпорядженням начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 320 від 27.02.2026.

Після виконання вимог відповідача, зазначених у розпорядженні № 320 від 27.02.2026, позивачем 21.04.2026 подано нову заяву разом з оновленим пакетом документів, що підтверджується Описом вкладення АТ «Укрпошта» та поштовим штемпелем від 21.04.2026.

Витяг з ДЗК від 14.04.2026 на момент подачі заяви від 21.04.2026 був дійсним і передував даті подання звернення.

Вказані обставини не враховані відповідачем при винесенні оскаржуваного розпорядження № 744 від 21.05.2026.

Щодо тверджень відповідача про розбіжність між відомостями про суміжних землекористувачів, що зазначені в матеріалах, та актуальними даними Державного земельного кадастру, суд зазначає наступне.

Так, згідно з кадастровим планом земельної ділянки у складі документації, розробленої ФОП ОСОБА_2 , яка подана разом із заявою позивача за вх.№994 від 02.02.2026, перелік суміжних землекористувачів визначено наступним чином:

Від А до Б землі Лиманської територіальної громади;

Від Б до В землі АДРЕСА_3 ;

Від В до Г землі Лиманської територіальної громади;

Від Г до А землі АДРЕСА_4 .

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру (бази НКС), внесеними на підставі документації ФОП ОСОБА_3 від 2017 року, для земельної ділянки з кадастровим номером 1423056400:01:000:1127 встановлено такий склад суміжних користувачів:

Від А до Б смт Ямпіль вул. Щастя садиба № 58а;

Від Б до В Лиманська міська рада;

Від В до Г смт Ямпіль вул. Щастя садиба № 56;

Від Г до А Лиманська міська рада.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) має завершуватися складанням акта приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Зі змісту відзиву на позовну заяву судом встановлено, що оскільки подані ФОП ОСОБА_2 дані про суміжних користувачів суперечать раніше внесеним відомостям до ДЗК у 2017 р. ФО-П ОСОБА_3 , а процедура виправлення помилок чи офіційна зміна суміжних користувачів не проводилася, що свідчить про недотримання технологічних вимог під час проведення землевпорядних робіт. Як наслідок, Кадастровий план у складі наданої на затвердження документації із землеустрою містить недостовірні дані.

Суд звертає увагу, що зазначені обставини викладені у розпорядженні Лиманською міською військовою адміністрацією № 320 від 27.02.2026.

Як вже встановлено судом, після отримання розпорядження № 320 від 27.02.2026 представник позивача звернувся з офіційним листом до розробника технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з вимогою усунути розбіжності у технічній документації.

У відповідь на зазначене звернення, розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки усунуто недоліки та внесено відповідні зміни до Технічної документації згідно із зауваженнями, викладеними у Розпорядженні Лиманської МВА №320 від 27.02.2026.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , яка подавалась разом із заявою від 21.04.2026 встановлено наступний склад суміжних користувачів:

Від А до Б землі Лиманської територіальної громади;

Від Б до В землі АДРЕСА_2 ;

Від В до Г землі Лиманської територіальної громади;

Від Г до А землі АДРЕСА_4 .

Суд звертає увагу, що зі зміст розпорядження № 744 від 21.05.2026 не вбачається, що відповідачем надано оцінку оновленій технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , яка подавалась разом із заявою від 21.04.2026.

Щодо тверджень відповідача про обов`язковість погодження меж із суміжними землекористувачами, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що з положень частини другої статті 198 ЗК України вбачається, що саме на етапі здійснення кадастрової зйомки відбувається погодження меж сформованої земельної ділянки із власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Таке погодження є обов`язковим при передачі земельної ділянки у власність, оскільки здійснюється формування меж земельної ділянки, яка до цього хоч і перебувала у фактичному користуванні, проте не була сформована та межі не були закріплені межовими знаками.

Суд також вважає за необхідне вказати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 вказала на те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц та №514/1571/14-ц, які суд в силу положень частини п`ятої статті 224 КАС України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686 (далі по текстуІнструкція №376) (чинною на час звернення позивача з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)).

Згідно з п.3.12 Інструкції №376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

Крім того за змістом оскаржуваного розпорядження відповідача, вбачається, що під час аналізу Пояснювальної записки у розділі 9 відповідачем виявлено суттєву суперечність із графічними матеріалами документації, зокрема, у текстовій частині задекларованого виконання робіт із визначення меж сервітутів, плану перенесення в натуру охоронних зон та обчислення їх площ, однак, у порушення вимог ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», на кадастровому плані відсутнє графічне відображення меж частин земельної ділянки, на які поширюються права третіх осіб (сервітути) та обмеження у її використанні.

Наявність взаємовиключних даних у текстових та графічних матеріалах свідчить про недостовірність поданих відомостей, що є прямим порушенням статті 55 Закону України «Про землеустрій» та статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в частині забезпечення цілісності, повноти та достовірності інформації про об`єкт землеустрою.

Розглядаючи зазначену підставу для відмови у затвердженні технічної документації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

площа земельної ділянки;

зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

межі земельних угідь;

межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

контури об`єктів нерухомого майна, меліоративної системи, меліоративних мереж та інших складових частин меліоративної системи, складових частин меліоративних мереж та точки водовиділу, розташовані на земельній ділянці;

межі частин земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;

відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Суд звертає увагу, що зазначення виконання робіт із визначення меж сервітутів Пояснювальної записки у розділі 9 відповідачем виявлено суттєву суперечність із графічними матеріалами документації є суто технічною опискою розробника документації.

Графічні матеріали, які є визначальною складовою технічної документації та відображають фактичні обмеження не містять сервітутів на земельну ділянку.

Технічна описка у тексті, яка не впливає на координати, площу та межі ділянки, не є порушенням вимог законів та нормативно-правових актів у розумінні ч. 8 ст. 186 ЗК України.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить до висновку, що розпорядження начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 744 від 21.05.2026 винесено передчасно, без належного розгляду по суті заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати розпорядження, яким затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0781 га (кадастровий номер 1423056400:01:000:1127), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та передати вказану земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в оренду строком на 1 (один) рік, суд зазначає таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Згідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до підпунктів 9, 10 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

З огляду на наведені норми та враховуючи те, що відповідач не надав належної оцінки поданій позивачем на затвердження технічній документації із землеустрою та відповідності її положень вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, суд не може перебирати на себе повноваження суб`єкта владних повноважень органу місцевого самоврядування та зобов`язувати останнього затвердити технічну документацію із землеустрою, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Викладене зумовлює висновок суду про те, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження технічної документації із землеустрою та прийняти рішення, з врахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (бульв. Машинобудівників, буд. 37,м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84313, код ЄДРПОУ 44739726) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 744 від 21.05.2026 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , та відмову у передачі ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Лиманську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області (бульв. Машинобудівників, буд. 37,м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84313, код ЄДРПОУ 44739726) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) від 21.04.2026 (вх.№1135 від 28.04.2026) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 13.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.