Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
12 листопада 2026 року Справа № 520/9329/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування повідомлення рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 18.11.2025 року №1639027-2405-2030 UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, вулиця Дерев`янка б 58 за 2023 рік) в розмірі 1673,33 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 29.01.2026 року №0004222-2405-2030- UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв житлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, вулиця Артема, б 24, 28 за 2023 рік) в розмірі 1190,93 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 29.01.2026 року №0004223-2405-2030- UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, проспект Аерокосмічний, б. 181 за 2023 рік) на суму 4778.78 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 29.01.2026 року №0004225-2405-2030-UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, проспект Аерокосмічний, б. 181 за 2022 рік) на суму 3090.75 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 року №0498112-2405-2030- UA63100010000016136 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в АДРЕСА_1 за 2024 рік) на суму 1765.06 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 року №0498118-2405-2030-UA63100010000016136 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в АДРЕСА_1 за 2024 рік) на суму 30780.63 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 року №0498120-2405-2030- UA63100010000016136 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., Первомайський район, село Дмитрівка, вул.. Леніна, б. 90-А за 2024 рік) на суму 25515.27 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 року №0498121-2405-2030- UA63100010000016136 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., Первомайський район, село Дмитрівка, вул.. Леніна, б. 90-А за 2024 рік) на суму 8799.03 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 року №0498122-2405-2030-UA63100010000016136 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., Первомайський район, село Дмитрівка, вул.. Леніна, б. 90-А за 2024 рік) на суму 3458.41 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 27.10.2025 року №1631358-2405-2030- UA63120270000028556 (земельний податок в Харківській обл., м. Харків, вулиця Данилевського б. 18 за 2024 рік) на суму 2530.85 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 18.11.2025 року №1639024-2405-2030- UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, вулиця Гіршмана б 18 за 2023 рік) в розмірі 1170,83 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 18.11.2025 року №1639025-2405-2030-UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, проспект Аерокосмічний, б. 181 за 2023 рік) в розмірі 4778,78 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 18.11.2025 року №1639030-2405-2030-UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, вул.. Плеханівська б. 41/43 за 2023 рік) в розмірі 4480,07 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 18.11.2025 року №1639028-2405-2030-UA63120270000028556 (Податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiз. особ, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості в Харківській обл., м. Харків, проспект Московський б 97 за 2023 рік) в розмірі 6559,30 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 року №000/7889/2405, складене на підставі акту перевірки №4258/20-40-24-05/2210413311 від 28.01.2026 року, яким нараховано штрафні санкції на суму – 2140.30 грн.
Ухвалою суду від 29.04.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області до суду надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог, а саме щодо податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025 №0498112-2405-2030-UA63100010000016136; №0498118-2405-2030-UA63100010000016136; №0498120-2405-2030-UA63100010000016136; №0498121-2405-2030-UA63100010000016136; №0498122-2405-2030-UA6310001000001613 про визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 10.06.2025 отримані позивачем 24.06.2025, що, у свою чергу, підтверджується долученими, відповідачем квитанціями про доставку документів в Електронний кабінет.
Ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування повідомлення рішення, в частині позовних вимог, щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025 №0498112-2405-2030-UA63100010000016136; №0498118-2405-2030-UA63100010000016136; №0498120-2405-2030-UA63100010000016136; №0498121-2405-2030-UA63100010000016136; №0498122-2405-2030-UA6310001000001613 - залишено без руху.
Від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, шляхом визнання поважними причин пропуску строку та його поновлення.
Як вбачається зі змісту заяви, позивач просить поновити строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025, посилаючись на те, що пропуск строку зумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними з дією воєнного стану та безпековою ситуацією у Харківській області. Зокрема, він зазначає, що належне йому майно розташоване у Лозівському районі Харківської області, який віднесено до територій можливих бойових дій, а сам позивач проживає у м. Харкові, де у період з листопада 2025 року по березень 2026 року через систематичні обстріли, перебої з електропостачанням та обмежений доступ до документів не мав реальної можливості своєчасно звернутися до суду. Окрім того, позивач посилається та тривалий пошук адвоката та тривалістю підготовки матеріалів для звернення до суду.
Також позивачем надано додаткові пояснення та докази, в яких ним зазначалось, що причина пропуску строку, обумовлювалась зокрема виникненням пожежі, внаслідок якої позивач втратив майно, що здавалося в оренду (зокрема склад 413.10 кв.м, який є предметом оподаткування згідно оскаржуваного ППР від 10.06.2025 року №0498121-2405-2030-UA63100010000016136). Наданим актом також засвідчено, що разом з самим нежитловим приміщенням (складом) було втрачено правовстановлюючі документи. Крім того, внаслідок пожежі 15.09.2024 на території СТОВ «Дмитровка» було знищено орендовані у позивача нежитлову будівлю та склад загальною площею 413,10 кв. м, а також документи на це майно, що підтверджується актом про пожежу від 15.09.2024 та довідкою від 18.09.2024 №18-09/2024-ІУ. Позивач наголошує, що зазначені обставини потребували часу для обстеження та відновлення об`єктів, пошуку й відновлення документації, необхідної для оскарження податкових повідомлень-рішень.
Суд, розглядаючи наведені сторонами доводи, виходив з такого.
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до положень ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі “Мушта проти України” нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.06.2025 №0498112-2405-2030-UA63100010000016136; №0498118-2405-2030-UA63100010000016136; №0498120-2405-2030-UA63100010000016136; №0498121-2405-2030-UA63100010000016136; №0498122-2405-2030-UA6310001000001613 були доставлені позивачу у його Електронний кабінет 24.06.2025 року, разом з тим позивач до суду звернувся 18.04.2026 року, тобто з суттєвим пропуском процесуального строку.
Також, позивач разом з позовом подав до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуально строку, в якому послався на розташування підприємства у м. Харкові та нестабільну безпекову ситуацію у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та тривалі перебої з електропостачанням, як поважні причини неможливості своєчасного звернення до суду.
Відповідно до приписів ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 6 квітня 2022 року гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.
Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).
У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Також, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and оthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
При цьому у практиці Суду закріплено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції; це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic), № 47273/99, пп. 50-51 та 69; «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року №259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Суд, оцінюючи наведені сторонами обставини в їх сукупності, а також враховуючи пояснення позивача, що пропуск строку був зумовлений безпековою ситуацією внаслідок збройної агресії російської федерації, а також частковою втратою майна позивача та документів внаслідок пожежі, що у свою чергу завадило своєчасному зверненню позивача до суду.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку в контексті конкретних правовідносин є поважними, а відмова у його поновленні за таких обставин становила б надмірний формалізм та непропорційне обмеження права на доступ до суду. Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню.
Відтак, у встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з зазначеним суд приходить до висновку, що подана позовна заява відповідає вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 77, 80, 241, 243, 248, 268-269, 287 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ГУ ДПС в Харківські області про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду - залишити без задоволення.
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Продовжити розгляд справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.