ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2026 року
м. Харків
справа № 635/5655/16
провадження № 22-ц/818/4256/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого судді Тичкової О.Ю.,
суддів – Маміної О.В., Савенко М.Є.
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1
відповідач – ОСОБА_2 , ОСОБА_3
третя особа: ОСОБА_4
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Колісниченка Артура Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2026 року у складі судді Даниленко Т.П.,-
в с т а н о в и в:
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ майна подружжя, визнання права власності.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.08.2025 відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним з огляду на те, що позивач додатково заявляє ще одну вимогу, яка не є похідною від первинної (основної) позовної вимоги та відмінна від такої, тобто фактично частково змінює (збільшує) і предмет, і підстави позову.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача вдруге подано уточнену позову заяву, згідно якої просить витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0027 площею 0,0553 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738051463101; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0028 площею 0,0183 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738075163101; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0029 площею 0,0032 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738108763101; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0030 площею 0,0175 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738125863101; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлової будівлі літ. "Е-1" загальною площею (кв.м): 185.3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2543427363120; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею (кв.м): 92.7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2543340863120; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлового приміщення 1-го поверху №1а в літ. "Х1-1" загальною площею (кв.м): 10, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656113963120; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлового приміщення 1-го поверху №1 в літ. "Х1-1" загальною площею (кв.м): 9.9, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656102563120.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті уточненої позовної заяви.
Ухвала мотивована тим, що позивач додатково заявляє ще одну вимогу, яка не є похідною від первинної (основної) позовної вимоги та відмінна від такої, тобто фактично одночасно частково змінює (збільшує) і предмет, і підстави позову.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що всупереч положенням ЦПК України суд відмовивши у прийнятті уточненої позовної заяви, не повернув її позивачу. Крім цього дійшов хибного висновку про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову. За змістом уточненої позовної заяви первісні обставини позову позивача є збереженими, відбувається лише зміна предмета позову та доповнення позову новими обставинами при збереженні первісних обставин - що не є одночасною зміною предмету і підстав позову, а тому позивач в межах підготовчого провадження належним чином користується своїм процесуальним правом.
Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що у липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 , про поділ визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя, у якому просив:
- визнати його особистою приватною власністю 50% земельної ділянки площею 0,15 га, що надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 50% земельної ділянки площею 0,0957 га, що надана для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 50% житлового будинку літ. А-2 житловою площею 202,40 кв. м. з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; з решти вказаних земельних ділянок та житлового будинку з надвірними будівлями виділити йому по 40% в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя;
-виділити йому 2/3 частини земельної ділянки площею 0,0207 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/3 частини земельної ділянки, площею 0,0736 га, наданої для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-2/3 частини нежитлової будівлі літ. Г-1, загальною площею 85,0 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
- 2/3 частини нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1 в літ. Д-1 загальною площею 17,3 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;
-стягнути на його користь з ОСОБА_8 грошову компенсацію вартості 2/3 частин автомобіля Toyota Rav-4, держ. номер НОМЕР_1 ;
-грошову суму в розмірі 6116652,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області по справі № 635/5655/16-ц від 28 липня 2016 року позов було прийнято до провадження суду
22 вересня 2017 року у судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги шляхом їх збільшення, а саме: залучення у якості співвідповідача по справі ОСОБА_2 (представника відповідача).
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до провадження Харківського районного суду Харківської області, залучено ОСОБА_2 як співвідповідача по справі.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.08.2025 відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним з огляду на те, що позивач додатково заявляє ще одну вимогу, яка не є похідною від первинної (основної) позовної вимоги та відмінна від такої, тобто фактично частково змінює (збільшує) і предмет, і підстави позову.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача вдруге подано уточнену позову заяву, згідно якої просить:
- витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0027 площею 0,0553 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738051463101;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0028 площею 0,0183 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738075163101;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0029 площею 0,0032 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738108763101;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:02:017:0030 площею 0,0175 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2738125863101;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлової будівлі літ. "Е-1" загальною площею (кв.м): 185.3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2543427363120;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею (кв.м): 92.7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2543340863120;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлового приміщення 1-го поверху №1а в літ. "Х1-1" загальною площею (кв.м): 10, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656113963120;
-витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2/3 частини нежитлового приміщення 1-го поверху №1 в літ. "Х1-1" загальною площею (кв.м): 9.9, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656102563120.
Відповідачами у справі згідно даної уточненої заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_9 здійснила поділ та переоформлення спільного майна подружжя, у зв`язку з чим позивач вважає, що має право на витребування належної йому частки цього майна, оскільки воно було набуте під час шлюбу та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. При цьому заявник зазначає, що, незважаючи на здійснений поділ та переоформлення, відповідні об`єкти нерухомості продовжують належати до спільного майна подружжя. Крім того, спроби відповідачів ухилитися від поділу майна шляхом його поділу та переоформлення не можуть бути визнані законними. Тому позивач має право витребувати свою частку у вказаному майні незалежно від їх поділу чи переоформлення, оскільки ці зміни не змінюють юридичного статусу майна як спільної власності подружжя.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті уточненої позовної заяви.
Ухвала мотивована тим, що позивач додатково заявляє ще одну вимогу, яка не є похідною від первинної (основної) позовної вимоги та відмінна від такої, тобто фактично одночасно частково змінює (збільшує) і предмет, і підстави позову.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що суд має визначати правову природу поданої заяви з огляду на її зміст, зміст первісного позову та конкретні обставини справи. Одночасна зміна предмета та підстав позову не допускається, оскільки в такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога, що за своєю суттю є новим позовом.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.
Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що первісні позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 у липні 2016 року, стосувалися визнання права власності на частки нерухомого майна та його поділу між подружжям. Натомість у заяві від 07 жовтня 2025 року позивач просить витребувати на свою користь 2/3 частини конкретних об`єктів нерухомості, які, за його твердженням, були переоформлені на інших осіб.
Таким чином, у заяві від 07 жовтня 2025 року позивач фактично порушує питання про застосування іншого способу судового захисту - витребування майна, обґрунтовуючи свої вимоги новими фактичними обставинами справи, а саме його подальшого незаконного поділу та переоформлення. Водночас зазначені обставини не були покладені в основу первісного позову, предметом якого було визначення правового режиму майна подружжя та його поділ.
При цьому для вирішення вимог про витребування майна необхідно встановити додаткові юридично значущі обставини, зокрема підстави набуття відповідачами права власності на спірні об`єкти, належність позивачеві відповідного речового права та наявність передбачених законом підстав для витребування майна.
Оскільки сторона позивача не лише змінює правові вимоги, а й наводить інші обставини на їх обґрунтування, подана заява є заявою про зміну предмета і підстав позову одночасно, а тому суд дійшов правильного висновку про відмову ОСОБА_1 у прийнятті уточненої позовної заяви.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Колісниченка Артура Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді М.Є Савенко
О.В. Маміна