ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141478385

Озвучення тимчасово недоступне

**ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД**

****\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_

Справа № 639/5836/25 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА\_1

Провадження № 11-кп/818/1554/26 Суддя доповідач ОСОБА\_2

Категорія: Непокора

****

****_УХВАЛА_

*ІМЕНЕМ УКРАЇНИ*

__

**12 листопада 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

*головуючого ОСОБА\_2*

_суддів ОСОБА\_3 , ОСОБА\_4 ,_

*секретаря судового засідання ОСОБА\_5 ,*

_за участю прокурора ОСОБА\_6 ,_

*захисника ОСОБА\_7 ,*

__розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу захисника ОСОБА\_7 на вирок Новобаварського районного суду м.Харкова від 04 травня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 19 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020008006, за обвинуваченням

**ОСОБА\_8 **, ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженця с. Червоне Парутине Очаківського району Миколаївської області, військовослужбовця в/ч НОМЕР\_1 НГ України, кулеметника 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону оперативного призначення, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА\_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,-

****

****УСТАНОВИЛА:

**

__Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:

Вироком Новобаварського районного суду м.Харкова від 04 травня 2026 року ОСОБА\_8 засуджено за ч.4 ст.402 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно з вироком суду, ОСОБА\_8 , під час проходження військової служби на посаді кулеметника 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР\_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР\_1 НГ України, 19 червня 2025 року вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинити непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Так, 19 червня 2025 року о 11:00 год. т.в.о. начальника 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР\_1 НГ України старший лейтенант ОСОБА\_9 , перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу у Новобаварському районі м. Харкова, довів кулеметнику 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону оперативного призначення ОСОБА\_8 , в усній формі бойове розпорядження т.в.о. командира НОМЕР\_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР\_1 НГ України ОСОБА\_9 , а саме: з 11.00 год. 19 червня 2025 року здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18.00 год. 19.06.2025 р. зосередитись в районі Сергіївка (Донецька область). З 12.00 год. 20 червня 2025 року здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади.

Однак ОСОБА\_8 , будучи невдоволеним цим наказом з 11:00 год. 19 червня 2025 року здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 год. 19 червня 2025 року зосередитись в районі Сергійвка (Донецької області) з 21:00 год. 20 червня 2025 року здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади, перебуваючи в районі розташування військової частини НОМЕР\_1 НГ України у Новобаварському районі м. Харкова 19 червня 2025 року орієнтовно об 11:00 год., діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати наказ.

**Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала**

****

****Захисник ОСОБА\_7 в апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржуваний вирок щодо ОСОБА\_8 та ухвалити новий вирок, яким закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження.

Судом не перевірені обставини щодо можливості виконання наказу за станом здоров\`я та не усунені сумніви у винності ОСОБА\_8 , які могли вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого.

Зазначає про відсутність у ОСОБА\_8 умислу на вчинення непокори, оскільки його відмова виконувати наказ командира пов\`язана лише з незадовільним станом здоров\`я.

Суд не звернув уваги на доводи сторони захисту щодо сумнівів у правильності висновку військово-лікарської комісії, пов\`язаних з недостатньою обґрунтованістю та з урахуванням медичних даних про стан здоров\`я обвинуваченого, та необґрунтовано відмовив у задоволенні її клопотання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення фізичного стану ОСОБА\_8 , та стану його здоров\`я на момент видання бойового розпорядження, і його придатності. Тим самим достатньою мірою не перевірив версію ОСОБА\_8 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

**_Позиції інших учасників судового провадження_**

**__**__

Прокурор в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вина обвинуваченого повністю підтверджується наявними та дослідженими судом доказами.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги захисника підтримали в повному обсязі та наполягали на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника з приводу апеляційної скарги, думку прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням положень ст.404 КПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

**_Мотиви суду_**

**__**__

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов\`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об\`єктивно з\`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв\`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника про недоведеність вини ОСОБА\_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Проаналізувавши матеріали справи, а також зміст оскаржуваного вироку, колегія суддів дійшла висновку, що винуватість ОСОБА\_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, повністю та об\`єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами, які, в свою чергу, є належними, достовірним і допустимими, а також взаємодоповнюючими та, при їх системному аналізі, достатніми для вирішення кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції було допитано та надано об\`єктивну оцінку показанням, а саме:

\- показаннями свідка ОСОБА\_10 , який зазначив, що під час проходження ним служби, в.о. командира ОСОБА\_9 , за місце розташування військової частини, було доведено йому та ще кільком військовослужбовцям, серед яких був солдат ОСОБА\_8 , бойове розпорядження в усній формі. Після оголошення наказу, командир запропонував присутнім, у разі незгоди виконувати розпорядження зробити крок вперед. Після чого, солдат ОСОБА\_8 зробив крок вперед та зазначив, що відмовляється виконувати бойовий наказ з причин незадовільного стану здоров\`я. Під час оголошення наказу були присутні інші військовослужбовці та проводилась відеозйомка. Наказ було доведено в зрозумілій формі. ОСОБА\_8 були роз\`ясненні наслідки невиконання наказу командира. Під час оголошення наказу був також присутній медик.

Аналогічні показання надали свідки ОСОБА\_11 , ОСОБА\_12 , ОСОБА\_13 .

Окрім цього, свідок ОСОБА\_11 зазначив, що йому відомо, що ОСОБА\_8 придатний до військової служби, оскільки проходив ВЛК.

При цьому, надані показання зазначених свідків не заперечував й сам обвинувачений ОСОБА\_8 .

Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість ОСОБА\_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, повністю та об\`єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду письмовими доказами:

\- повідомленням т.в.о. командира військової частини НОМЕР\_1 ОСОБА\_14 до керівника другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР\_1 солдатом ОСОБА\_8 , який перебуваючи в пункті тимчасової дислокації підрозділу висловив непокору, тобто відкриту відмову від виконання наказу т.в.о. командира 3-го батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА\_9 ;

\- медичною характеристикою: солдат ОСОБА\_8 перебуває під медичним наглядом медичної військової частини НОМЕР\_1 з лютого 2023. На первинному медичному огляді по прибуттю в військову частину, скарг на стан здоров\`я не висловлював. ЗЧМТ, сноходіння, енурез заперечував. За результатами огляду був признаний здоровим. 22.09.2024 - 02.10.2024 стаціонарне лікування в ДУ «ТМО МВС по Харківській області» м. Харків, діагноз: вертеброгенна торакалгія на тлі остеохонрозу, спондилоартрозу, спондильозу грудного відділу хребта. 14.10.2024 – 28.10.2024 стаціонарне лікування в КНП «Первомайська ЦРЛ» м. Первомайськ, діагноз: вертеброгенна торакалгія зі стійким больовим та міотонічним синдромами, обмеженням статико-динамічної функції хребта та акту ходьби. Розповсюджений остеохондроз, деформуючий спондилоартроз, спондильоз грудного відділу хребта. 26.01.2025-11.02.2025 стаціонарне лікування в КНП «Первомайський ЦРЛ»;

\-довідкою №1202 ДУ «Територіальне медичне об\`єднання МВС України по Харківської області» медична (військово-лікарська) комісія: солдат за мобілізацією в/ч НОМЕР\_1 ОСОБА\_8 пройшов медичний огляд у медичній частині (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» 13 грудня 2024 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: вертеброгенна торакалгія з м\`язово-тонічними проявами на тлі остеохондрозу, спондилоатрозу, спондильозу грудного відділу хребта, кили Шморля Th7-Th9 з незначним порушенням функції хребта. Захворювання пов\`язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 64-в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь, придатності до військової служби «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2016 №285 – придатний до військової служби;

\-витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР\_1 НГУ України №212 від 13.07.2023: звільнено з посади та зараховано в розпорядження командира в/ч НОМЕР\_1 НГУ України солдата ОСОБА\_8 , відповідно до підпункту 14 пункту 116 розділу IV Положення «Про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ», у зв\`язку з відсутністю військовослужбовця понад 10 діб, - до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошенням померлим, з 11 липня 2023;

\-витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР\_1 НГУ України №42 від 05.02.2023: солдата ОСОБА\_8 зараховано до списків в/ч та на всі види забезпечення з в/ч НОМЕР\_4 НГУ України до в/ч НОМЕР\_1 НГУ України; витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР\_1 НГУ України №179 від 13.06.2025: солдата ОСОБА\_8 поставлено на грошове забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704;

\- витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР\_1 НГУ України №131 від 02.05.2025: покладено тимчасове виконання обов\`язків командира НОМЕР\_2 батальйону оперативного призначення на офіцера оперативного планування 3-го батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА\_9 ;

\- витягом з Бойового розпорядження командира НОМЕР\_3 батальйону ОП 3 бригади ОП НГУ України від ХХ.06.2025 №06/ХХХ: командирам 1 роти оперативного призначення, 2 роти оперативного призначення та роти вогневої підтримки в термін до 09:00 19.06.2025 сформувати зведене відділення в кількості 5 військовослужбовців: старшого солдата ОСОБА\_12 , молодшого сержанта ОСОБА\_13 , старшого сержанта ОСОБА\_10 , солдата ОСОБА\_15 , солдата ОСОБА\_16 . З 11:00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18.00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка (Донецької області). З 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади. Про виконання вимог даного розпорядження доповісти рапортом на ім\`я першого заступника командира 3 батальйону оперативного призначення- начальника штабу;

\- рапортом командира роти вогневої підтримки 3 батальйону оперативного призначення на ім\`я т.в.о. командира 3 батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА\_17 , яким останньому доведено, що 19.06.2025, кулеметник 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА\_8 висловив відкриту відмову від виконання бойового наказу командира 3 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР\_1 згідно БР №06/1230 від 18.06.2025, а саме: у складі зведеного відділення в кількості 5 військовослужбовців, в термін з 11:00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка (Донецької області). З 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади;

\- матеріалами службового розслідування за фактом відкритої відмови солдатом ОСОБА\_8 , які місять в собі: висновок службового розслідування, копія наказу командира військової частини НОМЕР\_1 від 08.05.2025 №2145 «Про призначення службового розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу солдатом ОСОБА\_8 », копія рапорту командира вогневої підтримки 3 батальйону оперативного призначення ОСОБА\_18 , витяг з наказу від 02.05.2025 №131, витяг з наказу від 05.02.2023 №42, витяг з наказу від 13.06.2025 №179, витяг з бойового розпорядження №06/1230 від 19.06.2025, службова та медична характеристика солдата ОСОБА\_8 ;

\- відеозаписом, відповідно до якого солдат ОСОБА\_8 після оголошення Наказу відмовився його виконати, зробивши крок вперед та пояснивши причини своєї відмови.

Таким чином, суд першої інстанції дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Доводи захисника про відсутність у обвинуваченого умислу на вчинення непокори, а тому й відсутність складу злочину в його діях, оскільки він відмовився від виконання наказу за станом здоров\`я, не є слушними з огляду на наступне.

Так, відповідно до довідки №1202 ДУ «Територіальне медичне об\`єднання МВС України по Харківської області» медична (військово-лікарська) комісія: солдат за мобілізацією в/ч НОМЕР\_1 ОСОБА\_8 пройшов медичний огляд у медичній частині (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» 13 грудня 2024 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: вертеброгенна торакалгія з м\`язово-тонічними проявами на тлі остеохондрозу, спондилоатрозу, спондильозу грудного відділу хребта, кили Шморля Th7-Th9 з незначним порушенням функції хребта. Захворювання пов\`язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 64-в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь, придатності до військової служби «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2016 №285 – придатний до військової служби.

Поряд з цим, жодних об\`єктивних медичних даних про раптове погіршення стану його здоров\`я на момент отримання наказу командира суду не надано, а зі скаргами до медичної служби у встановленому статутом порядку він не звертався. За таких обставин обвинувачений за станом здоров\`я міг виконати наказ, проте відкрито та категорично відмовився це зробити, усвідомлюючи протиправний характер своєї поведінки, що свідчить про наявність у його діях прямого умислу на вчинення непокори.

Колегія суддів, критично сприймає твердження сторони захисту про відсутність умислу на вчинення непокори, що відмова обвинуваченого від виконання наказу була викликана станом, оскільки для об\`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України мотиви непокори не мають значення для кваліфікації.

Поряд з цим, при непокорі, тобто ст.402 КК України, відкрита відмова від виконання наказу характеризується усною чи письмовою категоричною заявою підлеглого про невиконання наказу командира (начальника) або мовчазною демонстрацією дії, які свідчать про те, що наказ виконуватися не буде. Відкрита відмова від виконання наказу з посиланням на проблеми зі здоров\`ям не виключає наявності складу злочину в діях підлеглого, оскільки мотиви дії винного можуть буть різними і не впливають на кваліфікацію.

Непокору - ст.402 КК України, слід вважати закінченим злочином з моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 березня 2025 року у справі №953/3196/23, провадження №51-4503 км24.

Посилання сторони захисту на те, що судом не надана оцінка правильності висновку військово-лікарської комісії є безпідставним, оскільки встановлення ступеня придатності до військової служби належить до дискреційних повноважень ВЛК, а суд у межах кримінального провадження перевіряє лише дотримання процедури проходження медичного огляду та належність оформлення відповідного документа.

Суди не наділені спеціальними медичними знаннями для перегляду діагнозів. Натомість їхнє завдання полягає у перевірці формальної законності рішення комісії як доказу у справі.

При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку під ставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка під ставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА\_8 не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров\`я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рівня та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Глави 2 Розділу 1 Положення №402 Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь -якої ВЛК Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 94 КПК України, суд оцінює постанову або довідку ВЛК виключно з точки зору її належності, допустимості та достовірності (наявність підписів, печаток, дотримання встановленої форми та проведення огляду повноважним складом комісії).

Посилання захисника про те, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні її клопотання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення фізичного стану ОСОБА\_8 , та стану його здоров\`я на момент видання бойового розпорядження, і його придатності, тим самим достатньою мірою не перевірив версію ОСОБА\_8 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, є безпідставними враховуючи наступне.

Так, визначення придатності до військової служби не належить до компетенції судово-медичної експертизи. Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затвердженим наказом Міністра оборони України № 402), питання придатності військовослужбовця до військової служби за станом здоров\`я вирішується виключно військово-лікарськими комісіями (ВЛК), а не судово-медичними експертами.

На час видання бойового розпорядження ОСОБА\_8 мав чинний висновок ВЛК, яким його було визнано придатним до військової служби, і цей висновок у встановленому законом порядку скасований чи оскаржений не був.

Фізичний стан та стан здоров\`я обвинуваченого на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення повною мірою підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження медичними документами, які не викликають сумнівів у суду.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що на момент доведення бойового розпорядження ОСОБА\_8 не перебував на стаціонарному лікуванні, не був звільнений від виконання службових обов\`язків за станом здоров\`я, зі скаргами на різке погіршення самопочуття до медичної служби військової частини не звертався та медичної допомоги не потребував.

Відповідно до вимог ст.242 та ст.332 КПК України, експертиза проводиться за наявності обґрунтованих підстав та якщо для з\`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Отже посилання захисника на те, що суд безпідставно не призначив експертизу не є слушними, оскільки сторона захисту не надала достатніх даних, які б свідчили про наявність у ОСОБА\_8 на момент отримання розпорядження такого захворювання чи фізичного стану, що об\`єктивно унеможливлювали виконання наказу командира.

При цьому, незгода особи з медичними висновками щодо стану її здоров\`я вирішується шляхом оскарження постанови ВЛК до вищої військово-лікарської комісії або в порядку адміністративного судочинства, а не в межах кримінального процесу.

Враховуючи викладене, порушень вимог ст.290 КПК України колегією суддів не встановлено, а тому суд обґрунтовано взяв до уваги та поклав в основу вироку ті докази, які були відкриті сторонам та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст.94 КПК України, критерію «поза розумним сумнівом» оцінив усі наявні докази, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА\_8 у вчиненні злочину та цілком вірно кваліфікував його дії саме за ч.4 ст.402 КК України, а тому доводи захисника в апеляційній скарзі про неповноту та неправильність судового розгляду, недоведеність вини обвинуваченого та відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України не є слушними і не підлягають задоволенню.

Покарання обвинуваченому ОСОБА\_8 призначено в межах санкції та правил закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, вирок суду щодо ОСОБА\_8 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для його скасування або зміни, як на тому наполягає захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

**У Х В А Л И Л А:**

****

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА\_7 залишити без задоволення.

Вирок Новобаварського районного суду м.Харкова від 04 травня 2026 року щодо ОСОБА\_8 – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Колегія суддів:

ОСОБА\_2 ОСОБА\_3 ОСОБА\_4