ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141477059

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року № 320/43136/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2026 через систему "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (зареєстрована 11.11.2026) у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24.09.2026 № 2409-9Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015235-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення».

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він не погоджується із затвердженим Оголошенням про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015235-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення», оскільки така умова є:

- дискримінаційною та зменшує рівень конкуренції у Закупівлі;

- об`єктивно невиконуваною для учасників-непрямих постачальників;

- Замовник вийшов за межі дискреційних повноважень, наданих йому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII та Особливостями здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275;

- не має чіткого нормативного змісту, що робить її виконання об`єктивно неможливим та створює простір для суб`єктивного тлумачення Замовником.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 13.11.2026 о 12:00, установлено строк для подання документів сторонами до 12:00 год. 12.11.2026.

12.11.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

12.11.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 24.09.2026 Замовником в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015235-a за предметом Засіб індивідуального обігріву (Тип 1) (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) з очікуваною вартістю 14 516 000,00 грн з ПДВ. Вимоги до Учасника та перелік документів, що надаються Учасником у складі пропозиції до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі містять пункт 7, яким передбачено надання учасником гарантійного листа про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення.

У додатку № 5 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Лист-гарантія» Замовником уточнено, що вищезазначений гарантійний лист має бути викладено як частину загального листа-гарантії в наступній формі: «…Відсутність фактів невиконання учасником та/або виробником, продукція якого пропонується учасником до постачання, зобов`язань за раніше укладеним договором про закупівлю з ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель», що призвело до його дострокового розірвання та застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом календарного року до дати оголошення закупівлі…».

Щодо правомірності пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення та правомірності врахування інформації про попередній досвід виконання договірних зобов`язань відповідач зазначає положення частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» підтверджують, що законодавець визнає попередній досвід виконання учасником договірних зобов`язань юридично значущою обставиною, яка може враховуватися замовником під час прийняття рішень у сфері закупівель. При цьому, якщо законодавець допускає можливість відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі через невиконання ним попереднього договору, то отримання та врахування замовником відповідної інформації як одного з критеріїв оцінки ризиків належного виконання майбутнього договору саме по собі не може вважатися протиправним.

Отже, встановлення пунктом 7 Додатка № 1 до Оголошення вимоги щодо надання інформації про попередній досвід виконання договірних зобов`язань спрямоване на оцінку надійності потенційного постачальника та мінімізацію ризиків неналежного виконання державного контракту, що відповідає меті та принципам здійснення оборонних закупівель.

Щодо відсутності дискримінаційного характеру пункту 7 Додатка №1 до Оголошення та однакового застосування його вимог до всіх учасників закупівлі відповідач зазначає, що сама по собі вимога щодо надання інформації про попереднє виконання договорів не свідчить про дискримінацію учасників, оскільки вона встановлена для всіх потенційних учасників на однакових умовах, не передбачає жодних переваг для окремих суб`єктів господарювання та не містить обмежень щодо участі конкретних виробників у закупівлях.

Крім того, спірна вимога має товарний, а не персональний характер, оскільки стосується історії виконання договорів щодо конкретного товару, запропонованого до постачання, а не діяльності виробника загалом. Вона також не встановлює автоматичної заборони на участь у закупівлі чи самостійної підстави для відхилення пропозиції, а передбачає отримання Замовником інформації для оцінки ризиків належного виконання майбутнього державного контракту.

Таким чином, позивачем не доведено, що пункт 7 Додатка № 1 до Оголошення створює нерівні умови участі або безпідставно обмежує конкуренцію, а відтак доводи про його дискримінаційний характер є необґрунтованими.

Щодо обставин виконання державних контрактів щодо продукції виробництва ТОВ «ІМЕКС МАКС» та їх значення для оцінки ризиків виконання майбутніх договорів відповідач зазначає наступне.

Так, упродовж 2025-2026 років ДП МОУ «Державний оператор тилу» /ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» забезпечувало здійснення закупівель товарів речового майна для потреб Збройних Сил України, виробником яких виступало ТОВ «ІМЕКС МАКС».

Зокрема, між ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» та ТОВ «Приватний оператор тилу» (дистриб`ютор продукції ТОВ «ІМЕКС МАКС) були укладені державні контракти:

1. №773/10-25-РМ від 28.10.2025;

2. №774/10-25-РМ від 28.10.2025;

3. №882/12-25-РМ від 22.12.2025;

4. №929/12-25-РМ від 26.12.2025.

Під час виконання зазначених договорів Замовник неодноразово стикався з істотними труднощами щодо їх реалізації, що вимагало постійного контролю за ходом виробництва продукції, здійснення виїзних перевірок та проведення додаткових заходів моніторингу.

Встановлені під час виконання державних контрактів обставини, зокрема відсутність необхідної сировини та комплектуючих для виготовлення продукції, відсутність належного виробничого забезпечення, непідтвердження фактичного проходження окремих етапів виробництва, відсутність результатів вхідного контролю матеріалів і контрольних зразків продукції, критично недостатні обсяги фактично виготовленого товару порівняно з обсягами взятих договірних зобов`язань, порушення строків поставки та погоджених графіків виробництва, а також виявлення невідповідностей продукції встановленим вимогам, свідчать про реальні проблеми зі спроможністю забезпечити належне виконання відповідних державних контрактів.

Крім того, наслідком зазначених порушень стало дострокове розірвання державних контрактів та фактичне незабезпечення потреб Збройних Сил України у 500 929 комплектах засобів індивідуального обігріву і 300 000 комплектах особистої гігієни.

Таким чином, ці факти об`єктивно характеризують ризики неналежного виконання майбутніх державних контрактів, а їх врахування Замовником під час формування вимог до закупівлі було спрямоване на запобігання повторенню аналогічних порушень та забезпечення своєчасного постачання продукції для потреб Збройних Сил України.

Також відповідач заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

12.11.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

У судове засідання 13.11.2026 з`явився представник відповідача.

Керуючись положеннями статті 194, 295 КАС України, судом прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2026 у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив такі обставини.

24.09.2026 Замовником в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015235-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8 Допоміжне екіпірування) з очікуваною вартістю 14 516 000,00 грн з ПДВ. Закупівля проводиться для потреб оборони — її результати призначені для задоволення матеріально-технічних потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану.

Період уточнення інформації про Закупівлю встановлено до 30.09.2026, кінцевий строк подання пропозицій — до 05.10.2026.

Пунктом 7 Додатка № 1 до Оголошення («Вимоги до Учасника та перелік документів, що надаються Учасником у складі пропозиції») передбачено обов`язок Учасника надати у складі пропозиції наступний документ: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення».

28.09.2026 позивач через електронну систему закупівель Prozorro подав до Замовника Вимогу про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015235-a у порядку частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

У вимозі позивач зазначив, про незгоду з Оголошенням та просив внести зміни до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a шляхом виключення пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення».

29.09.2026 Замовником в електронній системі закупівель оприлюднено Відповідь на Вимогу позивача, якою Замовник відмовив у внесенні змін до Оголошення. Зокрема, Замовник зазначив: «Замовник має право самостійно визначати умови Оголошення спрощеної закупівлі включаючи перелік обов`язкової інформації, встановленої частиною 3 статті 14 Закону та специфіки предмету закупівлі, а саме вимоги до предмета закупівлі, включаючи технічні, якісні та інші характеристики, кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг, строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, умови оплати, очікувана вартість предмета закупівлі, період уточнення інформації про закупівлю, кінцевий строк подання пропозицій, перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій, а також інша інформація. Разом з тим, типову форму Оголошення про проведення спрощеної закупівлі з додатками, затверджено рішенням Колегіального органу від 20.07.2026 № 390. Посилання Учасника на те, що частина 3 статті 14 Закону не надає Замовнику права встановлювати додаткові вимоги до учасників, є необґрунтованим, оскільки абзац 15 частини 3 статті 14 Закону визначає що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Зі змісту наведеного положення вбачається, що законодавець надав замовнику певну свободу розсуду (дискрецію) щодо визначення додаткового змісту оголошення, з урахуванням специфіки предмета закупівлі, оборонних потреб та мети ефективного забезпечення публічних закупівель. Відтак сам факт надання Замовнику дискреційних повноважень щодо включення додаткової інформації до Оголошення свідчить про визнання законодавцем необхідності індивідуалізації вимог закупівлі залежно від її характеру, що включає формальний підхід оцінки таких дій Замовника. Отже, включення до Оголошення додаткових вимог або відомостей, які не суперечать імперативним нормам законодавства, є проявом наданого Замовнику нормативного розсуду, і саме по собі не може розцінюватися як порушення принципів здійснення публічних закупівель, за умови, що такі вимоги встановлені в межах наданої дискреції, не входять за межі законодавчого регулювання та не спотворюють зміст і мету процедури закупівлі.».

Також замовник вказав, враховуючи досвід попередніх закупівель та з метою недопущення подальших зривів постачання критично важливих предметів речового майна для потреб Збройних Сил України, Замовником було доповнено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогою до Учасників щодо надання гарантійного листа про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення, а тому не вбачає необхідності у внесенні змін до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Не погоджуючись із умовами пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави визначаються Законом України «Про публічні закупівлі».

Особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення встановлюються Законом України «Про оборонні закупівлі».

Порядок здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану врегульовано, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».

Частиною першою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено принципи здійснення закупівель, а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Отже, замовник наділений повноваженнями визначати умови закупівлі та майбутнього договору, однак реалізація таких повноважень повинна здійснюватися з дотриманням вимог законодавства та принципів здійснення закупівель.

Водночас законодавство не встановлює обов`язку замовника формувати умови майбутнього договору виключно з урахуванням економічних інтересів окремого потенційного учасника.

Визначення умов договору здійснюється з урахуванням предмета закупівлі, характеру майбутніх зобов`язань, ризиків їх невиконання та необхідності забезпечення досягнення мети закупівлі.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору передбачає можливість сторін визначати зміст договірних правовідносин, якщо інше прямо не встановлено законом.

Разом з тим наведений принцип не звільняє замовника від дотримання вимог законодавства про закупівлі та не виключає судового контролю за правомірністю встановлених умов.

Частиною двадцятою статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.

Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Отже, право оскаржити рішення та дії замовника у спрощеній закупівлі надано її учаснику, тобто особі, яка подала пропозицію. Водночас для судового захисту позивач має довести, що оскаржувані дії порушують саме його право або законний інтерес, а не лише висловити незгоду з умовами закупівлі.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом, 24.09.2026 Замовником в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015235-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8 Допоміжне екіпірування) з очікуваною вартістю 14 516 000,00 грн з ПДВ. Закупівля проводиться для потреб оборони — її результати призначені для задоволення матеріально-технічних потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану. Період уточнення інформації про Закупівлю встановлено до 30.09.2026, кінцевий строк подання пропозицій — до 05.10.2026.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу вимогу щодо незгоду з пунктом 7 Додатка № 1 до Оголошення.

Разом з тим, таких обставин недостатньо для висновку про подання позивачем пропозиції на участь у закупівлі або про набуття ним статусу її учасника.

Відповідно до ч. 5 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Згідно з частиною 6 статті 14 цього Закону визначено, що замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.

У період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні.

Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.

Суд враховує, що на дату звернення позивача до суду (29.09.2026) строк подання пропозицій ще тривав.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що відповідач перешкоджав позивачу подати пропозицію, відмовив у її прийнятті або що оскаржувані умови об`єктивно унеможливлювали його участь у закупівлях.

Позивач також не надав доказів відповідності іншим вимогам оголошень, щодо яких він зауважень не заявляє, та не обґрунтував, яким чином саме оскаржувані умови перешкодили йому реалізувати намір узяти участь у закупівлях.

Наслідки застосування відповідних умов залежать від подальших обставин, зокрема подання пропозиції, визначення переможця та укладення договору. Позивач не довів, що оскаржувані умови вже спричинили для нього негативний вплив або створили обґрунтовану ймовірність такого впливу.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що з`ясування правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, яке оскаржується. Відсутність такої заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі № 522/1611/17, від 31.03.2021 у справі № 640/21611/19 та від 28.09.2021 у справі № 802/350/17-а).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 500/3310/22 зазначив, що установлення відсутності правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку по суті позовних вимог.

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19 зазначив, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи висновки Верховного Суду, суд вважає відсутніми правові підстави для надання оцінки судом по суті правомірності оспорюваних дій відповідача, адже відсутність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд зазначає, що сама по собі суб`єктивна незгода позивача з вимогами пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення, у випадку відсутності порушених прав позивача, не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що відсутність порушеного права позивача є підставою для відмови у позові без надання оцінок правової оцінки аргументам позивача щодо неправомірності оспорюваних у даній справі дій суб`єкта владних повноважень.

Згідно із положеннями частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність порушеного права позивача при оскарженні оскаржуваних у даній справі дій, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 282 КАС України, суд

ВИРІШИВ

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Духневич О.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 13 листопада 2026 р.