КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року м. Київ справа №320/43135/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24.09.2026 № 2409-10Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015088-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення».
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.09.2026 відповідачем в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015088-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8 Допоміжне екіпірування) з очікуваною вартістю 22421776,50 грн з ПДВ. Проте, пунктом 7 Додатка № 1 до Оголошення («Вимоги до Учасника та перелік документів, що надаються Учасником у складі пропозиції») передбачено обов`язок Учасника надати у складі пропозиції наступний документ: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення». Не погодившись з вказаним пунктом позивач через електронну систему закупівель Prozorro подав до відповідача вимогу про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015088-a у порядку частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, однак отримав відповідь якою відповідач відмовив у внесенні змін до Оголошення. Позивач не погоджується зі спірним рішенням відповідача у частині пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення, вважає його таким, що спірна умова прямо порушує принцип недискримінації, оскільки об`єктивно ставить у нерівне становище дві категорії потенційних учасників: учасників-виробників та учасників-непрямих постачальників, а саме де-факто позбавляє непрямих постачальників можливості брати участь у Закупівлі, навіть за наявності у них можливостей та ресурсів для належного виконання договору.
Крім того, позивач наголошує, що гарантійний лист поданий учасником стосовно обставин які об`єктивно знаходяться поза межами його обізнаності, не може вважатися юридично значущим документом у будь-якому розумінні. Така умова створює ситуацію, коли учасник у будь-якому випадку перебуває у становищі за якого Замовник може оголосити гарантійний лист «недостовірним» за фактом (реальним чи гіпотетичним) розірвання договору виробника, а учасник об`єктивно не має можливості довести протилежне, оскільки не володіє відповідною інформацією.
Позивач у позовній заяві посилається, що відповідач посилаючись у своїй відповіді на вимогу позивача від 29.09.2026 вийшов за межі дискреційних повноважень, зокрема, посилаючись на абзац 15 частини 3 статті 14 Закону 922, за яким «в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація», та стверджує, що ця норма надає йому «дискрецію» щодо включення додаткових вимог.
На думку позивача невмотивований характер відповіді відповідача від 29.09.2026 прямо суперечить статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень надавати мотивовані рішення, а також принципу «належного урядування».
З огляду на викладені обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач явку представник у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через систему електронний суд надав заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами та доказами.
Відповідач не погодившись з доводами відповідача викладеними у позовній заяві надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо наведених доводів позивача та вважає їх необґрунтованими, такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні змісту спірної умови закупівлі, її правової природи та повноважень державного замовника у сфері оборонних закупівель з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства право оскаржити рішення та дії замовника у спрощеній закупівлі надано її учаснику, тобто особі, яка подала пропозицію. Водночас для судового захисту позивач має довести, що оскаржувані дії порушують саме його право або законний інтерес, а не лише висловити незгоду з умовами закупівлі. Відповідач наголошує, що інформація про подання позивачем пропозиції на майданчику Prozorro відсутня, відтак позивач не набув статусу учасника.
Відповідач наголошує, що замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів. Водночас, позовна заява не містять доказів того, що відповідач перешкоджав позивачу подати пропозицію, відмовив у її прийнятті або що оскаржувані умови об`єктивно унеможливлювали його участь у закупівлях. Позивач на думку відповідача не надав доказів відповідності іншим вимогам оголошень, щодо яких він зауважень не заявляє, та не обґрунтував, яким чином саме оскаржувані умови перешкодили йому реалізувати намір узяти участь у закупівлях. Доводи позивача про можливі негативні наслідки наявності спірної вимоги в оголошення також не підтверджують наявності такого порушення на час звернення до суду. Наслідки застосування відповідних умов залежать від подальших обставин, зокрема подання пропозиції, визначення переможця та укладення договору. Відповідач вважає, що позивач не довів, що оскаржувані умови вже спричинили для нього негативний вплив або створили обґрунтовану ймовірність такого впливу, отже, відсутність порушеного права позивача є підставою для відмови у позові без надання оцінок правової оцінки аргументам позивача щодо неправомірності оспорюваних у даній справі дій суб`єкта владних повноважень.
Щодо правомірності пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення та правомірності врахування інформації про попередній досвід виконання договірних зобов`язань відповідач посилається на те, що законодавець свідомо не встановив вичерпного переліку інформації, яка може міститися в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Навпаки, як Закон №922-VIII, так і Особливості наділяють державного замовника правом визначати додатковий зміст оголошення залежно від предмета закупівлі, характеру закуповуваного товару, особливостей його постачання та ризиків, які можуть виникнути під час виконання майбутнього договору. Реалізуючи надані законодавством повноваження, відповідач під час формування вимог Оголошення керувався чинними нормативно-правовими актами, а також враховує специфіку предмета закупівлі, особливості його постачання та ризики виконання майбутнього державного контракту. Отже, посилання позивача на те, що частина третя статті 14 Закону №922- VIII не надає Замовнику права встановлювати додаткові вимоги до учасників, на думку відповідача є безпідставним, оскільки ґрунтується на вибірковому тлумаченні положень законодавства без урахування абзацу другого пункту 13 частини третьої статті 14 Закону №922-VIII та положень Постанови Кабінету Міністрів України №1275. Сам факт надання державному замовнику дискреційних повноважень щодо включення до оголошення додаткової інформації свідчить про визнання законодавцем необхідності індивідуалізації умов конкретної закупівлі залежно від її характеру, предмета, наявних ризиків та потреб сектору безпеки і оборони. Відтак включення до Оголошення додаткових вимог або відомостей, які не суперечать імперативним нормам законодавства, є реалізацією передбачених законом повноважень державного замовника та саме по собі не може свідчити про порушення принципів здійснення закупівель. Крім того, аналіз положень законодавства у сфері публічних закупівель свідчить про те, що відомості щодо попереднього виконання договірних зобов`язань визнаються законодавцем обставиною, яка може мати істотне значення для прийняття замовником рішень під час здійснення закупівель.
Щодо твердження позивача, що пункт 7 Додатка №1 до Оголошення створює дискримінаційні умови участі у закупівлі та фактично обмежує можливість окремих суб`єктів господарювання брати участь у відповідній процедурі, відповідач зазначив, що вказаний пункт поширюється на всіх без винятку потенційних учасників закупівлі, а відтак усі потенційні учасники перебувають у однакових правових умовах та зобов`язані надати однаковий обсяг інформації, передбачений документацією закупівлі.
З огляду на зазначені обставини відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 12 листопада 2026 року.
В судовому засіданні заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні з урахуванням строків розгляду справи визначених ст. 282 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2026 року у задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про закриття провадження у справі відмовлено.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
24.09.2026 Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UA-2026-09-24-015235-a. Предметом закупівель є «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1) (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) для потреб оборони — її результати призначені для задоволення матеріально-технічних потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану. Період уточнення інформації про Закупівлю встановлено до 30.09.2026 00:00, кінцевий строк подання пропозицій визначено 05.10.2026 00:00.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1) (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування), затверджено Рішенням уповноваженої особи Державного підприємства Міністрерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» 2409-10Т від 24.09.2026 року.
Додатком № 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі визначено вимоги до Учасника та перелік документів, що надаються Учасником у складі пропозиції:
Пункт 1. Форма «Цінова пропозиція» згідно з Додатком № 2 до Оголошення.
Пункт 2. Документи, що підтверджують відповідність пропозиції Учасника вимогам до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі згідно з Додатком № 3 до Оголошення.
Пункт 3. Документи, що підтверджують відповідність Учасника кваліфікаційним критеріям згідно з Додатком № 4 до Оголошення.
Пункт 4. Документи щодо вимог до Учасника в частині комплаєнс згідно з Додатком № 7 до Оголошення.
Пункт 5. У разі якщо пропозиція подається об`єднанням учасників, до неї обов`язково включається документ про створення такого об`єднання.
Пункт 6. Якщо Учасник не є виробником продукції або пропонує до постачання продукцію інших виробників надати документ (-и), який (-і) підтверджує (-ють) відносини із виробником або дилером/дистриб`ютором/представником виробника тощо: договір з виробником або дилером/дистриб`ютором/представником виробника тощо; або сертифікат дилера/дистриб`ютора/представника; або лист виробника/дилера/дистриб`ютора/представника виробника про представництво його інтересів Учасником. У разі надання документів, які підтверджують стосунки з дилером/дистриб`ютором/представником виробника тощо, додатково у складі Пропозиції надаються документи, які підтверджують співпрацю такого представника з виробником. Учасник у складі Пропозиції повинен підтвердити повний ланцюг постачання товару від виробника до учасника.
Пункт 7. Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення.
28.09.2026 о 19:48 Позивач через електронну систему закупівель Prozorro подав до Замовника вимогу про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015088-a, відповідно до якої просив розглянути вимогу у порядку частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі —Закон 922), внести зміни до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a шляхом виключення пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення», у разі внесення змін до Оголошення — продовжити строк для подання пропозицій не менше ніж на два робочі дні відповідно до абзацу передостаннього частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднити відповідь на цю Вимогу в електронній системі закупівель у порядку, передбаченому частиною 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
29.09.2026 о 17:38 Державне підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» надало відповідь, відповідно до якої зазначило, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11 листопада 2022р. № 1275. ДП «Агенція оборонних закупівель», як служба державного замовника під час проведення закупівель, діє виключно в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України. Під час формування вимог Оголошення Замовник керується чинними нормативно-правовими актами та внутрішніми положеннями у межах предмета закупівлі та встановлює вимоги до Учасників з урахуванням специфіки відповідної закупівлі. Замовник має право самостійно визначати умови Оголошення спрощеної закупівлі включаючи перелік обов`язкової інформації, встановленої частиною 3 статті 14 Закону та специфіки предмету закупівлі, а саме вимоги до предмета закупівлі, включаючи технічні, якісні та інші характеристики, кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг, строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, умови оплати, очікувана вартість предмета закупівлі, період уточнення інформації про закупівлю, кінцевий строк подання пропозицій, перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій, а також інша інформація. Разом з тим, типову форму Оголошення про проведення спрощеної закупівлі з додатками, затверджено рішенням Колегіального органу від 20.07.2026 № 390. Посилання Учасника на те, що частина 3 статті 14 Закону не надає Замовнику права встановлювати додаткові вимоги до учасників, є необґрунтованим, оскільки абзац 15 частини 3 статті 14 Закону визначає що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Зі змісту наведеного положення вбачається, що законодавець надав замовнику певну свободу розсуду (дискрецію) щодо визначення додаткового змісту оголошення, з урахуванням специфіки предмета закупівлі, оборонних потреб та мети ефективного забезпечення публічних закупівель. Відтак сам факт надання Замовнику дискреційних повноважень щодо включення додаткової інформації до Оголошення свідчить про визнання законодавцем необхідності індивідуалізації вимог закупівлі залежно від її характеру, що включає формальний підхід оцінки таких дій Замовника. Отже, включення до Оголошення додаткових вимог або відомостей, які не суперечать імперативним нормам законодавства, є проявом наданого Замовнику нормативного розсуду, і саме по собі не може розцінюватися як порушення принципів здійснення публічних закупівель, за умови, що такі вимоги встановлені в межах наданої дискреції, не входять за межі законодавчого регулювання та не спотворюють зміст і мету процедури закупівлі. Довідково: Враховуючи досвід попередніх закупівель та з метою недопущення подальших зривів постачання критично важливих предметів речового майна для потреб Збройних Сил України, Замовником було доповнено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогою до Учасників щодо надання гарантійного листа про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення. Враховуючи вищевикладене, Замовник не вбачав необхідності у внесенні змін до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Позивач не погодившись з рішенням Уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24.09.2026 № 2409-10Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015088-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСОВУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-ІХ (далі - Закон №808-ІХ). Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII) з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Приписами статті 3 Закону №808-ІХ обумовлено, що оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Відповідно до частин першої, четвертої та шостої статті 16 Закону №808 придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель: 1) закрита закупівля: переговори; поетапні переговори; 2) торги з обмеженою участю; 3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.
Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом I, статтею 23 розділу II і розділом III цього Закону.
Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №808 державний замовник обирає один або декілька серед таких критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель:
1) ціна;
2) ціна разом з іншими критеріями оцінки (питома вага ціни у складі критерію не може бути нижчою 60 відсотків), зокрема:
-умови оплати;
-строк виконання;
-рівень забезпечення життєвого циклу (гарантійне та сервісне обслуговування, утилізація тощо);
-локалізація виробництва (питома вага цього критерію не може бути нижчою 25 відсотків);
3) вартість життєвого циклу.
Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону №808 державний замовник вимагає від учасників закупівель, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 16 цього Закону, подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Державний замовник може встановити такі додаткові кваліфікаційні критерії: 1) наявність учасника відбору в Реєстрі; 2) відповідність вимогам державного замовника щодо захисту інформації, визначеним статтею 34 цього Закону; 3) підтвердження учасником відбору можливості виконати вимоги до державного гарантування якості та безпечності поставок товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до статей 36 та 39 цього Закону; 4) вимоги щодо систем менеджменту у відповідних сферах діяльності (менеджмент якості, екологічний менеджмент, менеджмент харчової безпеки, менеджмент інформаційної безпеки тощо) з обов`язковим посиланням на відповідні міжнародні та/або європейські стандарти та/або їх національні еквіваленти.
Згідно зі статтею 24 Закону №808 спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель - це процедура, що застосовується державним замовником під час дії особливого періоду в Україні або у період введення надзвичайного стану, або у період проведення антитерористичної операції, або у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі якщо відомості про закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони не становлять державної таємниці.
Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, передбаченому для проведення відкритих торгів Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 та розділами I, III цього Закону.
Відповідно до частини першої-третьої статті 25 Закону №808 у разі прийняття державним замовником рішення про проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель відбір учасників здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
Оголошення про проведення відбору розміщується державним замовником в електронній системі закупівель протягом одного робочого дня після прийняття рішення про закупівлю.
Період для подання цінових пропозицій визначається державним замовником та не може становити менше шести робочих днів з дати розміщення оголошення про проведення відбору на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель.
В оголошенні про проведення відбору обов`язково зазначаються:
1) найменування державного замовника, його код ЄДРПОУ, юридична та фактична адреса, електронна адреса;
2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на день проведення закупівлі;
3) технічні, якісні та кількісні характеристики і вимоги до предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;
5) кількість товару та місце його поставки, місце, в якому мають бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг, строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;
7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання державним замовником);
8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв;
9) розмір, строк, вид та умови повернення чи неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення чи неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
11) прізвище, ім`я та по батькові, посада однієї чи кількох посадових осіб державного замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками відбору;
12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та до частини другої статті 22 цього Закону (за наявності), вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників відбору визначеним критеріям і вимогам згідно із законодавством;
13) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
14) необхідність надання одиниці товару (на вимогу державного замовника);
15) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 25 Закону №808 одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору державний замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.
Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і кваліфікаційні критерії до учасників відбору не можуть містити дискримінаційних умов та зменшувати рівень конкуренції.
Відповідно до приписів частин першої, другої та четвертої статті 30 Закону №808-ІХ, особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.
Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням, таких вимог, зокрема, державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).
Згідно з пунктом 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до п. 4 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.
Водночас абзацом 3 пункту 8 Особливостей передбачено, що придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом проведення спрощених закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».
Аналізуючи зазначені положення, суд зазначає, що спірна закупівля здійснюється одночасно з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі» та спеціальних приписів Постанови Кабінету Міністрів України №1275, прийнятої на виконання Закону України «Про оборонні закупівлі».
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі-Закон № 922).
Так, частиною дев`ятою статті 3 Закону №922 встановлено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п`ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об`єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Як вже зазначалось судом частиною першою та другою статті 24 Закону № 808 визначено, що спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель - це процедура, що застосовується державним замовником під час дії особливого періоду в Україні або у період введення надзвичайного стану, або у період проведення антитерористичної операції, або у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі якщо відомості про закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони не становлять державної таємниці.
Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, передбаченому для проведення відкритих торгів Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 та розділами I, цього Закону.
Статтею 14 Закону №922 визначено умови здійснення спрощених закупівель.
Так, відповідно до частини першої статті 14 Закону №922 спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону №922 спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:
1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
3) подання пропозицій учасниками;
4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;
5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;
7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Частиною третьою статті 14 Закону №922 встановлено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;
4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) умови оплати;
7) очікувана вартість предмета закупівлі;
8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);
9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю);
10) перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;
11) розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);
12) розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
13) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.
В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (частина четверта статті 14 Закону №922).
Відповідно до пункту 8 Додатка 2 до Особливостей до оголошення про закупівлю може бути включена інша інформація, яку державний замовник вважає за необхідне включити.
Проаналізувавши вказані положення, суд наголошує, що відповідно до Закону №922-VIII та Особливостей, затверджених Постановою КМУ № 1275 законодавець наділяє державного замовника правом визначати додатковий зміст оголошення залежно від предмета закупівлі, характеру закуповуваного товару, особливостей його постачання та ризиків, які можуть виникнути під час виконання майбутнього договору.
Відповідно реалізуючи надані законодавством повноваження, Замовник під час формування вимог Оголошення керується чинними нормативно-правовими актами, а також враховує специфіку предмета закупівлі, особливості його постачання та ризики виконання майбутнього державного контракту.
Як вбачається до п. 7 Додатку № 1 до Оголошення про проведення спрощені закупівлі, замовником була визначена необхідність надання: гарантійного листа про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення.
При цьому позивач вважає, що відповідач вносивши до відповідного Оголошення вказаний пункт вийшов за межі своїх дискреційних повноважень, проте, суд вважає, що відповідач діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, оскільки стаття 14 надає йому можливість включення іншої інформація, яку державний замовник вважає за необхідне включити.
При цьому, слід враховувати, що замовник здійсню закупівлю товару для забезпечення потреб оборони, у зв`язку з чим має обґрунтований інтерес у належному та своєчасному виконанні майбутнього договору.
Суд наголошує, що факт надання державному замовнику дискреційних повноважень щодо включення до оголошення додаткової інформації свідчить про визнання законодавцем необхідності індивідуалізації умов конкретної закупівлі залежно від її характеру, предмета, наявних ризиків та потреб сектору безпеки і оборони.
Відтак включення до Оголошення додаткових вимог або відомостей, які не суперечать імперативним нормам законодавства, є реалізацією передбачених законом повноважень державного замовника та саме по собі не може свідчити про порушення принципів здійснення закупівель.
Крім того, аналіз положень законодавства у сфері публічних закупівель свідчить про те, що відомості щодо попереднього виконання договірних зобов`язань визнаються законодавцем обставиною, яка може мати істотне значення для прийняття замовником рішень під час здійснення закупівель.
Отже, доводи Позивача на те, що частина третя статті 14 Закону № 922- VIII не надає Замовнику права встановлювати додаткові вимоги до учасників, є безпідставним, оскільки ґрунтується на вибірковому тлумаченні положень законодавства без урахування абзацу другого пункту 13 частини третьої статті 14 Закону № 922-VIII та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1275.
Стосовно доводів позивача, що пункт 7 Додатка №1 до Оголошення створює дискримінаційні умови участі у закупівлі та фактично обмежує можливість окремих суб`єктів господарювання брати участь у відповідній процедурі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Аналогічний принцип закріплений статтею 3 Закону України «Про оборонні закупівлі», а частиною 5 статті 25 Закону № 922 встановлено заборону включення до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі і кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору дискримінаційних умов та умов, що зменшують рівень конкуренції.
Суд погоджується з тим, що дотримання зазначених принципів є обов`язковим для замовника та не може бути поставлена в залежність від його власного розсуду.
Суд наголошує, що сам по собі факт того, що окрема умова передбачає надання учасником інформації щодо виробника запропонованого товару, не свідчить про автоматичне порушення принципу недискримінації.
Доводи позивача про те, що виробники та непрямі постачальники перебувають у нерівному становищі, ґрунтуються на припущенні про відсутність у останніх можливості отримати інформацію щодо договірних відносин виробника з державними замовниками.
Разом із тим відсутність у учасника статусу сторони попередніх договорів не є тотожною об`єктивній неможливості отримати відомості про їх укладення та припинення.
Зокрема, учасник, який пропонує товар певного виробника, може мати господарські відносини з таким виробником, у межах яких може бути отримана інформація, необхідна для підтвердження відповідних обставин.
Позивачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що отримання такої інформації від виробника є юридично або фактично неможливим, зокрема не надано доказів звернення до виробника та відмови останнього у наданні відповідної інформації.
При цьому суд вважає, що для визнання вимоги дискримінаційною необхідно встановити, що така вимога створює нерівні умови участі для різних учасників закупівлі, встановлює привілеї окремим суб`єктам господарювання або без об`єктивних підстав обмежує можливість участі інших осіб у відповідній процедурі.
Суд звертає увагу на те, що пункт 7 Додатка №1 до Оголошення однаковою мірою поширюється на всіх без винятку потенційних учасників закупівлі.
Відповідно вказаний пункт не містить посилань на конкретного виробника, конкретного учасника закупівлі або окрему категорію суб`єктів господарювання. Так само вона не встановлює жодних винятків для окремих учасників та не передбачає будь-яких преференцій чи переваг для будь-якої особи.
Отже, усі потенційні учасники перебувають у однакових правових умовах та зобов`язані надати однаковий обсяг інформації, передбачений документацією закупівлі.
Як встановлено з електронної системі закупівель Prozorro відповідно до вимог відповідача іншими учасниками, які приймали участь у закупівлі були наданні відповідні гарантій листи.
Крім того, позивачем залишено поза увагою ту обставину, що Пункт 7 Додатка №1 до Оголошення стосується не конкретного виробника як суб`єкта господарювання, а конкретного товару, який пропонується до постачання в межах відповідної закупівлі.
Зі змісту пункту 7 Додатка №1 вбачається, що предметом оцінки є інформація про факти розірвання договорів, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва відповідного суб`єкта господарювання. Отже, пункт 7 Додатка №1 до Оголошення пов`язаний не з особою виробника як такою, а з історією виконання договорів щодо конкретного товару, який є предметом конкретної закупівлі. Фактично пункт 7 Додатка №1 побудований за товарним, а не за персональним принципом.
Таким чином, твердження позивача про те, що пункт 7 Додатка №1 нібито унеможливлює подальшу участь ТОВ «ІМЕКС МАКС» у державних закупівлях загалом, не відповідає змісту оскаржуваної вимоги. Більше того, пункт 7 Додатка №1 не містить заборони на участь у закупівлі, не встановлює нових підстав для автоматичного відхилення пропозиції та не передбачає застосування до учасників чи виробників будь-яких негативних правових наслідків.
Враховуючи те, що пункт 7 Додатка №1 до Оголошення застосовується однаково до всіх учасників процедури закупівлі, не встановлює жодних привілеїв або обмежень для конкретних суб`єктів господарювання, не спрямований на усунення будь-якого виробника від участі у закупівлях та пов`язаний виключно з отриманням інформації щодо конкретного товару, що є предметом закупівлі, відповідно доводи позивача про дискримінаційний характер оскаржуваної вимоги є необґрунтованими та не підтверджуються ні змістом пункту 7 Додатка №1, ні фактичними обставинами справи.
Також суд звертає увагу, що у Додатку № 1 до Оголошення було передбачено, що документи, що не передбачені законодавством для Учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для Учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі пропозиції, не може бути підставою для її відхилення Замовником. У разі ненадання документу, що не передбачений законодавством для Учасника, Учасник надає у складі пропозиції лист-роз`яснення щодо ненадання даного документу з посиланням на законодавство.
Аналізу зазначені положенні суд приходить висновку, що позивач не був позбавлений можливості не надавати відповідний гарантійний лист, а міг надати лист-роз`яснення щодо ненадання даного документу.
Крім того, суд приймає доводи відповідача стосовно непослідовність правової позиції позивача щодо відсутності у замовника повноважень установлювати додаткові вимоги до документів, які учасники повинні подавати у складі своїх пропозицій.
Так, обґрунтовуючи протиправність пункту 7 Додатка № 1 до Оголошення, позивач наполягає на тому, що законодавством не передбачено обов`язку учасників надавати відповідний гарантійний лист, а замовник не наділений дискреційними повноваженнями самостійно встановлювати таку вимогу.
Водночас позивач не оскаржує інших положень Оголошення, якими також передбачено подання учасниками документів, напряму не визначені законодавством як обов`язкові для участі у спрощеній закупівлі, але визнані такими замовником, в межах його дискреційних повноважень. Зокрема, йдеться про лист-гарантію за формою Додатка № 5 до Оголошення, анкету для проведення комплаєнс-перевірки ділових партнерів за Додатком № 6 до Оголошення, а також цінову пропозицію за встановленою замовником формою Додатка № 2 до Оголошення.
Таким чином, позивач заперечує наявність у замовника повноважень самостійно визначати додаткові вимоги до документів учасників, однак фактично ставить під сумнів реалізацію таких повноважень виключно щодо гарантійного листа, передбаченого пунктом 7 Додатка № 1 до Оголошення, не оскаржуючи інших вимог, установлених замовником у межах формування змісту Оголошення.
Суд зазначає, що інші доводи сторін, викладені у поданих до суду заявах по суті справи, не спростовують висновків суду та не впливають на прийняте рішення.
Адміністративний суд в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів адміністративного провадження.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, суд враховує і практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий».
Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Суб`єкт владних повноважень в свою чергу повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, що було зроблено у межах розгляду даної справи.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи позивача та відповідача щодо заявлених вимог, суд зазначає, що відповідач приймаючи рішення від 24.09.2026 № 2409-10Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015088-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) та включення до відповідного оголошення пункту 7 Додатка № 1, діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись Конституцією України, статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 268, 270, 271, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини четвертої статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом двох днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2026 року.
Суддя Олішевська В.В.