ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141477029

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Київ справа № 320/43134/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Молочної І.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправним та скасування рішення,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

29 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС», позивач, звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду з вимогами до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24 вересня 2026 року №2409-8Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка №1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку №2 Оголошення».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» потенційний учасник спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a, організатором якої є Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», яке включило до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a дискримінаційну умову, а також відмовило позивачу усунути порушення законодавства у сфері закупівель за відповідною вимогою, поданою у порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач зазначає, що 24 вересня 2026 року відповідачем в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8 Допоміжне екіпірування) з очікуваною вартістю 14516000,00 грн. з ПДВ. Закупівля проводиться для потреб оборони – її результати призначені для задоволення матеріально-технічних потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану. Період уточнення інформації про закупівлю встановлено до 30 вересня 2026 року о 00:00, кінцевий строк подання пропозицій – до 05 жовтня 2026 року о 00:00. Тобто на момент подання цього позову період уточнення інформації ще тривав, електронний аукціон не відбувся, а позивач ще не подавав своєї цінової пропозиції для участі у цій закупівлі.

Позивач наголошує, що пунктом 7 Додатка №1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8: Допоміжне екіпірування) передбачено обов`язок учасника надати у складі пропозиції наступний документ: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку №2 Оголошення». 28 вересня 2026 року о 19:46 позивач через електронну систему закупівель Prozorro подав до відповідач вимогу про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a у порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII, в якій детально виклав правові підстави невідповідності зазначеної умови законодавству України та просив відповідача виключити пункт 7 Додатка №1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8: Допоміжне екіпірування). 29 вересня 2026 року о 17:37 відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено відповідь на вимогу позивача, якою відмовлено у внесенні змін до вказаного оголошення.

Також позивач вказує, що не погоджується з такою відповіддю відповідача та з пунктом 7 Додатка №1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8: Допоміжне екіпірування), оскільки: зазначена у ньому умова є дискримінаційною та зменшує рівень конкуренції у закупівлі; зазначена у ньому умова є об`єктивно невиконуваною для учасників-непрямих постачальників; відповідач вийшов за межі дискреційних повноважень, наданих йому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII та Особливостями здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року №1275; зазначена у ньому умова не має чіткого нормативного змісту, що робить її виконання об`єктивно неможливим та створює простір для суб`єктивного тлумачення відповідачем. Тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24 вересня 2026 року №2409-8Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015:35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка №1 до такого Оголошення.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на те, що вимоги до учасника та перелік документів, що надаються учасником у складі пропозиції до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі (далі – Додаток №1 до Оголошення) містять пункт 7, яким передбачено надання учасником гарантійного листа про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(их) учасником у формі Додатку №2 Оголошення. У Додатку №5 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Лист-гарантія» замовником уточнено, що вищезазначений гарантійний лист має бути викладено як частину загального листа-гарантії в наступній формі: «…Відсутність фактів невиконання учасником та/або виробником (-ами), продукція якого (-их) пропонується учасником до постачання, зобов`язань за раніше укладеним договором про закупівлю з ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» (код ЄДРПОУ 44725823), що призвело до його дострокового розірвання та застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків – протягом календарного року до дати оголошення закупівлі…».

Відповідач зауважує, що оголошення про проведення закупівель UA-2026-09-24-015140-a оприлюднено 24 вересня 2026 року, кінцевий строк подання пропозицій визначено 05 жовтня 2026 року, а позивач звернувся до суду 29 вересня 2026 року. Разом з тим, інформація про подання позивачем пропозиції на майданчику Prozorro відсутня, відтак позивач не набув статусу учасника.

Відповідач також зазначає, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII визначено, що замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону. Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів. Водночас, відповідач зауважує, що позовна заява не містять доказів того, що відповідач перешкоджав позивачу подати пропозицію, відмовив у її прийнятті або що оскаржувані умови об`єктивно унеможливлювали його участь у закупівлях. Позивач також не надав доказів відповідності іншим вимогам оголошень, щодо яких він зауважень не заявляє, та не обґрунтував, яким чином саме оскаржувані умови перешкодили йому реалізувати намір узяти участь у закупівлях. Відповідач вважає, що доводи позивача про можливі негативні наслідки наявності спірної вимоги в оголошення також не підтверджують наявності такого порушення на час звернення до суду. Наслідки застосування відповідних умов залежать від подальших обставин, зокрема подання пропозиції, визначення переможця та укладення договору. Відповідач вважає, що позивач не довів, що оскаржувані умови вже спричинили для нього негативний вплив або створили обґрунтовану ймовірність такого впливу.

Відповідач також вказує, що вимога пункту 7 Додатка №1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) спрямована виключно на отримання інформації, яку замовник вважає необхідною для належної оцінки ризиків виконання майбутнього державного контракту та забезпечення потреб сектору безпеки і оборони держави. При цьому така інформація необхідна з огляду на наявність підтверджених випадків зриву виконання державних контрактів щодо відповідної продукції, дострокового розірвання договорів, виявлення під час перевірок відсутності належного виробничого забезпечення виконання договірних зобов`язань та виникнення незабезпеченої потреби Збройних Сил України у відповідних товарах речового забезпечення, і вважає це мінімізацією ризиків невиконання майбутніх державних контрактів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Згідно з актом Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2026 року, у зв`язку з великим навантаженням при реєстрації документів працівниками канцелярії 11 листопада 2026 року було виявлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенції оборонних закупівель» (в поряду статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України), що надійшла до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» 29 вересня 2026 року. Після виявлення зазначену позовну заяву було негайно зареєстровано та призначено автоматизований розподіл між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2026 року о 15 год. 36 хв головуючим суддею у справі визначено суддю Молочну І. С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2026 року провадження у справі відкрито з розглядом у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтями 268, 269, 282 Кодексу адміністративного судочинства України.

12 листопада 2026 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи буз участі представника позивача.

12 листопада 2026 року представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив суд закрити провадження в адміністративній справі №320/43134/26, та відзив на позовну заяву.

У судове засідання 12 листопада 2026 року представник позивача не прибув.

У судовому засіданні 12 листопада 2026 року приймав участь представник відповідача, надав пояснення по справі, наполягав на відмові у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2026 року у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Згідно з положеннями статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 282 КАС України суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк з дня надходження позовної заяви.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача (його представника).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд, керуючись положеннями статті 194 КАС України, вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

24 вересня 2026 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» оприлюднило в електронній системі закупівель Prozorro Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8 Допоміжне екіпірування) з очікуваною вартістю 14516000,00 грн. з ПДВ. Період уточнення інформації про закупівлю встановлено до 30 вересня 2026 року о 00:00, кінцевий строк подання пропозицій – до 05 жовтня 2026 року о 00:00.

Відповідно до пункту 7 Додатка №1 «Вимоги до Учасника та перелік документів, що надаються Учасником у складі пропозиції» Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування), затвердженого рішенням уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24 вересня 2026 року №2409-8Т, гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку № 2 Оголошення.

28 вересня 2026 року о 19:46 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» через електронну систему закупівель Prozorro у порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» звернулось до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» з вимогою про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a (в порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі»), в якій зазначило:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (далі – Учасник) як потенційний учасник спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a (далі – Закупівля), організатором якої є Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Замовник), у період уточнення інформації про Закупівлю у порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі – Закон 922) звертається до Замовника з вимогою про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі, з огляду на наступне.

I. ОСКАРЖУВАНА УМОВА ОГОЛОШЕННЯ

Пунктом 7 Додатка №1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a («Вимоги до Учасника та перелік доку?ментів, що надаються Учасником у складі пропозиції») передбачено обов`язок Учасника надати у складі пропозиції наступний документ: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДПМОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку №2 Оголошення» (далі – Спірна умова). Спірна умова сформульована таким чином, що зобов`язує Учасника гарантувати відсутність фактів розірвання договорів, стороною яких є не сам Учасник, а третя особа – виробник товару, який Учасник пропонує до постачання. Учасник вважає, що така умова не відповідає законодавству України з наступних підстав.

II. ПІДСТАВИ НЕВІДПОВІДНОСТІ СПІРНОЇ УМОВИ ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ

2.1. Порушення принципу автономії (самостійної правосуб`єктності) юридичної особи Відповідно до статей 80, 91, 96 Цивільного кодексу України юридична особа є самостійним учасником цивільних відносин, наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, і несе самостійну відповідальність за своїми зобов`язаннями.

Принцип автономії юридичної особи означає, що правові наслідки дій одного суб`єкта господарювання (укладення договорів, їх виконання чи невиконання, розірвання) не поширюються автоматично на іншого самостійного суб`єкта господарювання, навіть якщо вони пов`язані відносинами «виробник – дистриб`ютор».

Спірна умова прямо суперечить цьому принципу, оскільки покладає на Учасника (дистриб`ютора) обов`язок гарантувати обставини, що стосуються правовідносин виробника з третіми особами (ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ»), стороною яких Учасник не є та не був. Учасник як самостійна юридична особа об`єктивно не має ані договірних повноважень контролю над діями виробника, ані повного доступу до документообігу виробника з третіми особами.

2.2. Об`єктивна неможливість виконання Спірної умови учасником-дистриб`ютором

Дистриб`ютор об`єктивно не може володіти повною та достовірною інформацією про всі господарські операції виробника, тим більше про обставини повного або часткового розірвання договорів виробника з третіми особами. Виробник не є стороною закупівлі; він не зобов`язаний повідомляти дистриб`ютора про всі укладені ним договори з іншими контрагентами, про виконання таких договорів або про застосування до нього оперативно-господарських санкцій.

Гарантійний лист, поданий Учасником стосовно обставин, що знаходяться поза межами його обізнаності, об`єктивно не може бути достовірним у будь-якому юридично значущому сенсі. Учасник у будь-якому випадку буде перебувати у становищі, коли Замовник може оголосити гарантійний лист «недостовірним» за фактом (реальним чи гіпотетичним) розірвання договору виробника – що суперечить принципам розумності та добросовісності, закріпленим статтею 3 Цивільного кодексу України.

2.3. Дискримінаційний характер Спірної умови

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону 922 закупівлі здійснюються за принципом недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Аналогічний принцип закріплений статтею 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» від 17 липня 2020 року №808-IX (далі – Закон 808).

Крім того, частиною 5 статті 25 Закону 808 прямо встановлено: «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і кваліфікаційні критерії до учасників відбору не можуть містити дискримінаційних умов та зменшувати рівень конкуренції».

Спірна умова прямо порушує принцип недискримінації, оскільки ставить у нерівне становище дві категорії учасників:

(а) Учасників-виробників, які пропонують товар власного виробництва – вони знають про власні правовідносини з Замовником та можуть достовірно гарантувати відсутність фактів розірвання договорів;

(б) Учасників-дистриб`юторів, які пропонують товар іншого виробника – вони об`єктивно не мають повної інформації про правовідносини виробника з третіми особами і фактично не можуть виконати Спірну умову.

Тим самим Спірна умова створює умови, за яких дистриб`ютори як категорія фактично усуваються з участі у Закупівлі – що безпосередньо зменшує рівень конкуренції та порушує статтю 5 Закону 922 та статтю 25 частину 5 Закону 808.

2.4. Вихід за межі дискреційних повноважень Замовника

Стаття 14 Закону 922 містить вичерпний перелік обов`язкових складових оголошення про проведення спрощеної закупівлі (частина 3 статті 14). Абзац останній частини 3 статті 14 Закону 922 дозволяє включати до оголошення «іншу інформацію», однак цей термін не тотожний з поняттям «вимоги» до учасника.

Інформація сама по собі не створює правових обов`язків для її адресатів. Натомість «вимога» як правова категорія становить владне волевиявлення суб`єкта, що породжує юридичний обов`язок іншої сторони. Будь-яка вимога Замовника, невиконання якої тягне за собою відхилення пропозиції, повинна мати ясну та однозначну законодавчу основу – відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірна умова становить саме таку вимогу з юридично значущими наслідками (невиконання її тягне відхилення пропозиції за пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону 922), та її запровадження виходить за межі дискреційних повноважень Замовника, оскільки: (а) Закон 922 не передбачає для спрощеної закупівлі механізму перевірки історії розірваних договорів третіх осіб; (б) Закон 808 не встановлює такої вимоги; (в) Особливості здійснення оборонних закупівель, затверджені постановою КМУ від 11 листопада 2022 року №1275, також не встановлюють такої вимоги.

2.5. Правова невизначеність формулювання Спірної умови

Принцип правової визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), вимагає, щоб норми та вимоги суб`єктів владних повноважень були чіткими, зрозумілими та однозначними.

Спірна умова цьому принципу не відповідає, оскільки не містить відповідей на такі критично важливі для її виконання питання:

(а) Яким чином Учасник має отримати інформацію про можливе розірвання договорів виробника з третіми особами, якщо виробник не є стороною Закупівлі та не зобов`язаний надавати Учаснику таку інформацію?

(б) Що саме розуміється під «частковим розірванням» договору у розумінні Спірної умови — чи охоплюються цим поняттям випадки часткового невиконання, часткової відмови, застосування штрафних санкцій тощо?

(в) Як має діяти Учасник у ситуації, коли виробник, щодо якого діє Спірна умова, відмовляється надати Учаснику інформацію або гарантії щодо відсутності фактів розірвання договорів?

(г) Чи вважається «розірваним» договір, за яким сторони добровільно припинили правовідносини за взаємною згодою, без застосування санкцій?

Відсутність відповідей на ці питання створює простір для суб`єктивного тлумачення Спірної умови Замовником та для потенційних зловживань – коли Замовник може оголосити гарантійний лист Учасника «недостовірним» за різними, наперед не визначеними критеріями.

2.6. Наявність судової практики, яка підтверджує неправомірність аналогічних умов

У попередніх спрощених закупівлях Замовника аналогічна за змістом умова (тоді розміщена як пункт 9 або 10 Додатка №1 до оголошень) вже неодноразово ставала предметом судового оскарження. У низці судових проваджень адміністративні суди першої інстанції та Шостий апеляційний адміністративний суд розглядали правомірність застосування такої вимоги, і Учасник послідовно наполягає на її неправомірності на підставі принципу індивідуальної правосуб`єктності юридичної особи (статті 80, 91, 96 ЦК України) та принципу недискримінації (стаття 5 Закону 922, стаття 25 частина 5 Закону 808).

Продовження застосування Замовником такої ж за змістом умови у спрощеній закупівлі UA-2026-09-24-015140-a об`єктивно призведе до нових судових спорів, які можуть затримати виконання Закупівлі та створити ризики для матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України у період дії правового режиму воєнного стану. Найбільш ефективним способом мінімізації цих ризиків є усунення Спірної умо?ви на стадії уточнення інформації, як це передбачено частиною 7 статті 14 Закону 922.

III. ПРОХАЛЬНА ЧАСТИНА

На підставі викладеного, керуючись частиною сьомою статті 14, статтею 5, частиною третьою статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», статтею 3, частиною п`ятою статті 25 Закону України «Про оборонні закупівлі», статтями 8, 19 Конституції України, статтями 3, 80, 91, 96 Цивільного кодексу України,

ПРОСИМО:

1. Розглянути цю вимогу у строк, встановлений частиною сьомою статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» – протягом одного робочого дня з дня її оприлюднення в електронній системі закупівель.

2. Внести зміни до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a шляхом виключення пункту 7 Додатка №1 до Оголошення такого змісту: «Гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів ізДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку №2 Оголошення».

3. У разі внесення змін до Оголошення – продовжити строк для подання пропозицій не менше ніж на два робочі дні відповідно до абзацу передостаннього частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».

4. Оприлюднити відповідь на цю вимогу в електронній системі закупівель у порядку, передбаченому частиною 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».

Учасник звертає увагу Замовника, що продовження застосування Спірної умови створює правові ризики для успішного завершення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a та може призвести до її оскарження в судовому порядку в майбутньому, у тому числі із заявленням вимоги про відміну закупівлі за пунктом 2 частини сімнадцятої статті 14 Закону 922 та пунктом 5 частини першої статті 27 Закону 808.».

29 вересня 2026 року о 17:37 Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» через електронну систему закупівель Prozorro на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» від 28 вересня 2026 року надало відповідь, в якій зазначило:

«Оголошення про проведення спрощеної закупівлі розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі – Закон) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11 листопада 2022 року №1275 (далі – Особливості).

ДП «Агенція оборонних закупівель» (далі - Замовник), як служба державного замовника під час проведення закупівель, діє виключно в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.

Під час формування вимог Оголошення Замовник керується чинними нормативно-правовими актами та внутрішніми положеннями у межах предмета закупівлі та встановлює вимоги до Учасників з урахуванням специфіки відповідної закупівлі.

Замовник має право самостійно визначати умови Оголошення спрощеної закупівлі включаючи перелік обов`язкової інформації, встановленої частиною третьою статті 14 Закону та специфіки предмету закупівлі, а саме вимоги до предмета закупівлі, включаючи технічні, якісні та інші характеристики, кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг, строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, умови оплати, очікувана вартість предмета закупівлі, період уточнення інформації про за?купівлю, кінцевий строк подання пропозицій, перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій, а також інша інформація.

Разом з тим, типову форму Оголошення про проведення спрощеної закупівлі з додатками, затверджено рішенням Колегіального органу від 20 липня 2026 року №390.

Посилання Учасника на те, що частина третя статті 14 Закону не надає Замовнику права встановлювати додаткові вимоги до учасників, є не обґрунтованим, оскільки абзац 15 частини 3 статті 14 Закону визначає що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що законодавець надав замовнику певну свободу розсуду (дискрецію) щодо визначення додаткового змісту оголошення, з урахуванням специфіки предмета закупівлі, оборонних потреб та мети ефективного забезпечення публічних закупівель.

Відтак сам факт надання Замовнику дискреційних повноважень щодо включення додаткової інформації до Оголошення свідчить про визнання законодавцем необхідності індивідуалізації вимог закупівлі залежно від її характеру, що включає формальний підхід оцінкитаких дій Замовника.

Отже, включення до Оголошення додаткових вимог або відомостей, які не суперечать імперативним нормам законодавства, є проявом наданого Замовнику нормативного розсуду, і саме по собі не може розцінюватися як порушення принципів здійснення публічних закупівель, за умови, що такі вимоги встановлені в межах наданої дискреції, не входять за межі законодавчого регулювання та не спотворюють зміст і мету процедури закупівлі.

Довідково:

Враховуючи досвід попередніх закупівель та з метою недопущення подальших зривів постачання критично важливих предметів речового майна для потреб Збройних Сил України, Замовником було доповнено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогою до Учасників щодо надання гарантійного листа про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазначеного(-их) учасником у формі Додатку №2 Оголошення.

Враховуючи вищевикладене, Замовник не вбачає необхідності у внесенні змін до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі.».

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №922-VIII).

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17 липня 2020 року №808-ІХ (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №808-ІХ).

Порядок здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану врегульовано, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопад 2022 року №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – Постанова №1275).

Частиною першою статті 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення закупівель, а саме: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону №922-VIII оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Відтак замовник наділений повноваженнями визначати умови закупівлі та майбутнього договору, однак реалізація таких повноважень повинна здійснюватися з дотриманням вимог законодавства та принципів здійснення закупівель.

Водночас законодавство не встановлює обов`язку замовника формувати умови майбутнього договору виключно з урахуванням економічних інтересів окремого потенційного учасника.

Визначення умов договору здійснюється з урахуванням предмета закупівлі, характеру майбутніх зобов`язань, ризиків їх невиконання та необхідності забезпечення досягнення мети закупівлі.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже свобода договору передбачає можливість сторін визначати зміст договірних правовідносин, якщо інше прямо не встановлено законом.

Водночас, наведений принцип не звільняє замовника від дотримання вимог законодавства про закупівлі та не виключає судового контролю за правомірністю встановлених умов.

Частиною двадцятою статті 14 Закону №922-VIII передбачено, що з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.

Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону №922-VIII учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Отже, право оскаржити рішення та дії замовника у спрощеній закупівлі надано її учаснику, тобто особі, яка подала пропозицію. Водночас для судового захисту позивач має довести, що оскаржувані дії порушують саме його право або законний інтерес, а не лише висловити незгоду з умовами закупівлі.

Як встановлено судом, оголошення про проведення закупівлі UA-2026-09-24-015140-a оприлюднено 24 вересня 2026 року, кінцевий строк подання пропозицій визначено 05 жовтня 2026 року о 00:00, а позивач звернувся до суду 29 вересня 2026 року.

Матеріали справи підтверджують, що позивач 28 вересня 2026 року о 19:46 через електронну систему закупівель Prozorro у порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» звернувся до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» з вимогою про усунення порушень під час проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a (в порядку частини сьомої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі»), на яку 29 вересня 2026 року о 17:37 відповідач через електронну систему закупівель Prozorro надав відповідь.

Згідно з частиною шостою статті 14 Закону №922-VIII замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.

Відповідно до частини сьомої статті 14 Закону №922-VIII у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні.

Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.

Разом з тим, матеріали справи жодним чином не підтверджують, що на дату звернення до суду із цим позовом наявні докази для висновку про подання позивачем пропозиції на участь у зазначеній закупівлі або про набуття ним статусу її учасника.

Під час розгляду справи представники сторін також не надали докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» набуло статусу учасника процедури закупівлі UA-2026-09-24-015140-a.

Суд враховує, що на дату звернення позивача до суду строк подання пропозиції ще тривав. Тому сама відсутність поданої пропозиції на цю дату не є єдиною підставою для висновку про відсутність у позивача законного інтересу.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що відповідач перешкоджав позивачу подати пропозицію, відмовив у її прийнятті або, що оскаржувані умови об`єктивно унеможливлювали його участь закупівлі UA-2026-09-24-015140-a.

Позивач також не надав доказів, що він відповідає іншим вимогам оголошення, відносно яких він зауважень не заявляє, та не обґрунтував, яким чином саме оскаржувана умова перешкодила йому реалізувати намір узяти участь у цій закупівлі.

Посилання позивача на те, зокрема, що спірна умова де-факто позбавляє непрямих постачальників можливості брати участь у закупівлі, навіть за наявності у них можливостей та ресурсів для належного виконання договору, та те, що зменшення кола потенційних учасників об`єктивно призводить до зменшення рівня конкуренції та створює ризик закупівлі за нижчою якістю або вищою ціною, що суперечить інтересам держави та Збройних Сил України, підтверджують загальну заінтересованість позивача у закупівлі, але самі по собі не доводять порушення його конкретного права чи законного інтересу.

Наслідки застосування відповідної умови залежать від подальших обставин, зокрема подання пропозиції, визначення переможця та укладення договору. Позивач не довів, що оскаржувана умова вже спричинила для нього негативний вплив або створила обґрунтовану ймовірність такого впливу.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що з`ясування правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, яке оскаржується. Відсутність такої заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №522/3665/17, від 10 серпня 2020 року у справі №522/1611/17, 31 березня 2021 року у справі №640/21611/19 та від 28 вересня 2021 року у справі №802/350/17-а).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі №500/3310/22 зазначив, що установлення відсутності правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку по суті позовних вимог.

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19 зазначив, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд вважає відсутніми правові підстави для надання оцінки судом по суті правомірності оспорюваного рішення Уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» від 24 вересня 2026 року №2409-8Т про затвердження Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування) у частині пункту 7 Додатка №1 до такого Оголошення, адже відсутність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд зазначає, що сама по собі суб`єктивна незгода позивача з вимогами спірного пункту 7 Додатка №1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування), у випадку відсутності порушених прав позивача, не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо включення такого пункту до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-09-24-015140-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8: Допоміжне екіпірування).

З урахуванням вказаного, суд вважає, що відсутність порушеного права позивача є підставою для відмови у позові без надання детальної правової оцінки всім аргументам позивача щодо протиправності оскаржуваного у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень у частині спірної вимоги.

Також, суд зазначає, що інші наведені сторонами аргументи, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09 грудня 1994 року №18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

У рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (місце реєстрації: 61072, м. Харків, проспект Науки, буд. 54; код ЄДРПОУ 42831345) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; код ЄДРПОУ 44725823) про визнання протиправним та скасування рішення – повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 листопада 2026 року о 14 год. 38хв.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Молочна І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 13 листопада 2026 р.