ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141476781

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2026 року справа № 320/38881/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації платником єдиного податку третьої групи, прийняте з підстави нібито наявної у Позивачки заборгованості із земельного податку, за відсутності належно підтвердженого податкового боргу, зокрема у зв?язку з неналежним повідомленням Позивачки про визначене їй податкове зобов?язання та строк його сплати у порядку, встановленому Податковим кодексом України;

- зобов?язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи за її заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 03.04.2026 року, з дати, визначеної Податковим кодексом України;

- зобов?язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкових зобов?язань ФОП ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду щодо протиправності відмови у реєстрації Позивачки платником єдиного податку третьої групи та виключити з обліку Позивачки відповідну суму грошового зобов?язання та штрафних (фінансових) санкцій, визначених за період, який є предметом спору.

Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов`язані одна з одною.

Суд зазначає, що позовна вимога в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації платником єдиного податку третьої групи та зобов?язання зареєструвати ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи за її заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 03.04.2026 - є однією позовною вимогою; позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкових зобов?язань ФОП ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду щодо протиправності відмови у реєстрації Позивачки платником єдиного податку третьої групи та виключення з обліку Позивачки відповідної суми грошового зобов?язання та штрафних (фінансових) санкцій, визначених за період, який є предметом спору, - є другою позовною вимогою.

Отже при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено дві самостійні позовні вимоги позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 6656,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви в якості доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову додано платіжну інструкцію №6ККА-84Х1-20РЕ-488Е від 28.09.2026 на суму 3328,00 грн.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн. (6656,00 грн. - 3328,00 грн.) (оригінал платіжного доручення (квитанції), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві позивачем вказано ІПН позивача: 2786614725. Судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте за вказаним у позовній заяві ІПН " НОМЕР_1 " інформації не знайдено, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №3611086 від 13.11.2026.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що правильний реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача НОМЕР_2 , що свідчить про наявність помилки у позовній заяві при зазначенні реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.

Даний недолік позовної заяви підлягає усуненню шляхом надання суду уточненої позовної заяви, в якому слід зазначити правильний реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.

Також, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач вказує, що є ФОП, платником податків та перебуває на обліку в Головному управління ДПС у м. Києві.

До позову не надано докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме докази направлення через застосунок "Дія" заяви/пакету документів щодо реєстрації ФОП платником єдиного податку ІІІ групи (5%), докази набуття права власності на земельну ділянку 26.05.2017.

У зв`язку з цим, позивачу необхідно надати докази, на які позивач посилається у позовній заяві, а саме: докази направлення через застосунок "Дія" заяву/пакет документів щодо реєстрації ФОП платником єдиного податку ІІІ групи (5%), докази набуття права власності на земельну ділянку 26.05.2017.

Позивач у позові зазначає, що підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації ФОП ІІІ групи стало посилання контролюючого органу на наявність у позивача станом на 03.04.2026 заборгованості із земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,91 грн., про наявність, його розмір та підстави виникнення якого позивачка не була повідомлена контролюючим органом.

В той же час, у позові не вказано, чи вживались позивачем будь-які заходи для з`ясування питання про наявність, розмір та підстави виникнення заборгованості із земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,91 грн.

Також суд зазначає, що пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зміст позовних вимог визначає предмет позову. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2020 у справі №916/1423/18 виснував, що реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом із взяттям до уваги його правових обґрунтувань. Такі висновки підтверджують правильність методу юридичного аналізу, який покладає на суд обов`язок, незважаючи на застосовані позивачем словесні формулювання, зрозуміти суть його звернення щодо обрання певного способу судового захисту.

Верховний Суд в пункті 24 постанови від 26.01.2021 у справі №560/3102/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94458232) зазначив, що наведену у частині п`ятій статті 160 КАС України правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19 звернула увагу, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не оцінює переконливість правової позиції позивача, не перевіряє достатність доказів для задоволення позову та не може вимагати від позивача навести належну юридичну кваліфікацію спірних відносин. Однак суд повинен мати можливість зі змісту позову встановити: хто саме звернувся до суду; до якого конкретного суб`єкта звернена кожна вимога; яке рішення, дія або бездіяльність оскаржується; коли та за яких обставин це сталося; яке конкретне право позивача порушено; який спосіб судового захисту він просить застосувати.

Суд зазначає, що прохальна частина позовної заяви не відповідає способам захисту порушеного права, які встановлено статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

В порушення вказаних норм у п. 2 прохальної частини позову позивач не зазначає повної назви та реквізитів оскаржуваного рішення.

У п. 4 прохальної частини позову позивач просить зобов?язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкових зобов?язань ФОП ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду щодо протиправності відмови у реєстрації Позивачки платником єдиного податку третьої групи та виключити з обліку Позивачки відповідну суму грошового зобов?язання та штрафних (фінансових) санкцій, визначених за період, який є предметом спору.

Проте позивач не зазначає, перерахунок яких саме податкових зобов?язань ФОП ОСОБА_1 позивач просить зобов?язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити, не вказано ані назви податку, з якого виникли податкові зобов`язання, сума таких зобов`язань, яким шляхом має бути здійснений такий перерахунок.

Також позивач не вказує яку суму податкового зобов`язання позивач просить виключити, звідки і за який саме період їх виникнення.

Формулювання позовних вимог у даному вигляді є надто абстрактним не незрозумілим, з огляду на те, що у п. 4 прохальної частини позову позивач не зазначає, яким чином він просить здійснити перерахунок податкових зобов`язань, яких саме податкових зобов`язань, в якій сумі, яку суму податкового зобов`язання позивач просить виключити, звідки і за який саме період.

Суд наголошує, що конкретизація зазначених обставин має принципове значення, зокрема для визначення предмета спору, змісту спірних правовідносин та строку звернення до суду.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Отже, суб`єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб`єкта, до якого адресовані позовні вимоги.

У позовній заяві як відповідача позивач вказує: Державна податкова служба України Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 44116011 зареєстрований відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у м. Києві.

Зазначене свідчить про допущення помилки при зазначенні в позовній заяві найменування відповідача, оскільки правильним найменуванням відповідача є Головне управління ДПС у м. Києві.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно полати уточнену позовну заяву, в якій уточнити найменування відповідача, зазначити повну назву та реквізити оскаржуваного рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу), або уточнити позовні вимоги;

- надати докази, на які позивач посилається у позовній заяві, а саме: докази направлення через застосунок "Дія" заяви/пакету документів щодо реєстрації ФОП платником єдиного податку ІІІ групи (5%), докази набуття права власності на земельну ділянку 26.05.2017, повідомити які заходи вживались позивачем для з`ясування питання про наявність, розмір та підстави виникнення заборгованості із земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,91 грн.;

- надати уточнену позовну заяву (для суду та відповідача), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме: зазначити правильний реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, уточнити найменування відповідача у справі; зазначити повну назву та реквізити оскаржуваного рішення; привести позовні вимоги зобов`язального характеру у відповідність до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, уточнивши спосіб судового захисту, який позивач просить застосувати.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.