Справа № 686/34299/26
Провадження № 2-з/686/204/26
УХВАЛА
13 листопада 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання членом сім`ї наймача, визнання права користування житловим приміщенням та визнання наймачем квартири,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити Управлінню житлової політики і майна Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 26381695) вчиняти будь-які дії, спрямовані на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , зокрема приймати рішення про передачу зазначеної квартири у приватну власність, оформлювати та видавати свідоцтво про право власності на квартиру за результатами приватизації, а також вчиняти інші дії, безпосередньо спрямовані на завершення процедури її приватизації.
На обґрунтування заяви позивачка зазначає, що предметом спору є її житлові права щодо квартири АДРЕСА_1 , в якій вона фактично постійно проживає з вересня 1995 року та продовжує проживати після смерті наймача — ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю судового захисту житлових прав позивачки, зокрема встановлення її правового статусу як члена сім`ї наймача, визнання права користування спірним житловим приміщенням та визнання її наймачем квартири після смерті попереднього наймача.
Заявниця вказує, що 03 листопада 2026 року до спірної квартири приїжджала ОСОБА_5 — донька ОСОБА_2 , яка мала при собі довіреності, видані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на представництво їхніх інтересів з питань приватизації зазначеної квартири.
Крім того, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_6 , 04 листопада 2026 року вона особисто перебувала у квартирі позивачки та була свідком телефонної розмови ОСОБА_1 із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , яка відбувалася через гучний зв`язок.
За твердженням заявниці, під час цієї розмови треті особи висловлювали намір приватизувати спірну квартиру на себе, у подальшому продати її та не передавати позивачці коштів від такого продажу, заперечуючи наявність у неї будь-яких прав на квартиру.
Також заявниця посилається на висловлювання погроз щодо її виселення з квартири, пошкодження дверей, вікон та належного їй майна.
На думку позивачки, зазначені обставини свідчать про реальність намірів третіх осіб розпочати та завершити процедуру приватизації спірного житла до вирішення судом питання щодо її житлових прав, що може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення цих прав.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність реальної загрози утруднення чи унеможливлення ефективного захисту порушених або оспорюваних прав позивача, з`ясувати зв`язок між обраним заходом забезпечення позову та предметом спору, а також перевірити співмірність такого заходу із заявленими позовними вимогами.
Як убачається з матеріалів заяви, спірна квартира АДРЕСА_1 на цей час належить до комунального житлового фонду та не приватизована.
Позивачка звернулася до суду за захистом своїх житлових прав, які, за її твердженням, виникли у зв`язку з тривалим фактичним проживанням у спірній квартирі як члена сім`ї наймача.
Таким чином, питання наявності у позивачки права користування спірним житловим приміщенням та її правового статусу після смерті наймача безпосередньо пов`язане з предметом судового розгляду.
Водночас з наданих заявницею матеріалів убачається, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість вчинення третіми особами дій, спрямованих на приватизацію спірної квартири до вирішення справи по суті.
Зокрема, про такий намір свідчить прибуття до квартири 03 листопада 2026 року представниці синів померлого наймача з довіреностями на представництво їхніх інтересів з питань приватизації квартири, а також зміст письмових пояснень свідка ОСОБА_6 щодо обставин телефонної розмови 04 листопада 2026 року.
Суд враховує, що на стадії вирішення питання про забезпечення позову не здійснюється остаточна оцінка обґрунтованості позовних вимог та не встановлюється наявність чи відсутність у позивачки права користування спірною квартирою. Такі питання підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті.
Водночас для вирішення питання про забезпечення позову суд повинен оцінити не обґрунтованість позову в цілому, а наявність достатньо підтверджених обставин, які свідчать про необхідність тимчасового захисту прав та інтересів позивачки.
Суд бере до уваги, що у разі здійснення приватизації квартири на користь третіх осіб до вирішення спору по суті відбудеться зміна правового режиму спірного житлового приміщення, внаслідок чого виникнуть нові правовідносини щодо права приватної власності на квартиру.
За таких обставин у разі задоволення позовних вимог позивачці може бути істотно ускладнено ефективне поновлення її житлових прав, оскільки виникне необхідність вирішення додаткових питань, пов`язаних із правовими наслідками приватизації, оформленням права власності та можливим подальшим відчуженням квартири.
Таким чином, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову за встановлених обставин може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Оцінюючи співмірність заявленого заходу забезпечення позову, суд виходить із того, що заборона вчиняти дії щодо приватизації стосується виключно конкретного житлового приміщення, яке є безпосереднім предметом спору.
Застосування такого заходу не вирішує питання про визнання позивачки членом сім`ї наймача, не встановлює остаточно її права користування квартирою, не позбавляє третіх осіб можливості захищати власні права та законні інтереси в судовому порядку.
Крім того, зазначена заборона має тимчасовий характер та спрямована виключно на збереження існуючого правового режиму спірної квартири до вирішення спору судом.
При цьому запропонований захід не обмежує повноважень Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради щодо здійснення приватизації інших об`єктів комунального житлового фонду.
Суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, відповідно до якого співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення негативних наслідків від їх застосування з негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття таких заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого звернувся заявник.
У цій справі суд вважає, що тимчасове обмеження можливості приватизації конкретної квартири до вирішення спору є менш обтяжливим заходом порівняно з можливими негативними наслідками зміни правового режиму житла та подальшого ускладнення захисту житлових прав позивачки.
Суд також бере до уваги, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У цьому випадку заявлений захід не є тотожним позовним вимогам, оскільки предметом позову є визнання позивачки членом сім`ї наймача, визнання права користування житловим приміщенням та визнання її наймачем квартири, тоді як забезпечення позову спрямоване на тимчасове недопущення зміни правового режиму спірного житла.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, заявлений захід забезпечення позову відповідає предмету спору, є необхідним, адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149–154, 157, 260–261, 353–355 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
До набрання законної сили судовим рішенням, яким буде закінчено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання членом сім`ї наймача, визнання права користування житловим приміщенням та визнання наймачем квартири, заборонити Управлінню житлової політики і майна Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 26381695) вчиняти будь-які дії, спрямовані на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , зокрема:
-приймати рішення про передачу зазначеної квартири у приватну власність;
-оформлювати та видавати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру за результатами приватизації;
-вчиняти інші дії, безпосередньо спрямовані на завершення процедури приватизації зазначеної квартири.
Копію ухвали про забезпечення позову направити Управлінню житлової політики і майна Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 26381695) для негайного виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний термін з моменту проголошення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа