ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 листопада 2026 року
Справа № 280/3718/21 ПР/280/44/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663)
про скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 280/3718/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
скасувати вимогу відповідача від 14.08.2019 № Ф-104087-56;
визнати протиправними дії відповідача щодо самостійного нарахування в інтегрованій картці платника суми в розмірі 23 785,08 грн;
зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення самостійно нарахованої Головним управлінням ДПС у Запорізькій області суми 23 785,08 грн.
Крім того, просить поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною вимогою контролюючий орган вимагає від ОСОБА_1 сплатити єдиний внесок у загальному розмірі 23 785,08 грн. Водночас, позивач господарську діяльність як фізична особа-підприємець не веде, а єдиний внесок за нього сплачує роботодавець. Крім того, зазначає про порушення процедури прийняття спірної вимоги. Із посиланням на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» просить задовольнити позов.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 01.01.2017, у зв`язку з внесеними змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, виник обов`язок визначати базу нарахування та сплачувати єдиний внесок. У зв`язку з невиконанням позивачем обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску винесено спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 № Ф-104087-56 на загальну суму 23 785,08 грн, яка включає нарахування за 2017 рік – ІІ квартал 2019 року. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
За приписами частини 9 статті 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.03.2026 № 40 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу додаткових справ» призначено повторний автоматизований розподіл справ, що знаходились у провадженні судді Мінаєвої К.В., у зв`язку із припиненням виконання суддею Мінаєвою К.В. повноважень судді Запорізького окружного адміністративного суду.
Справу № 280/3718/21 автоматизованою системою документообігу суду 06.03.2026 розподілено для розгляду судді Бойченко Ю.П.
Ухвалою суду від 11.03.2026 прийнято до провадження справу № 280/3718/21; призначено підготовче засідання на 01.04.2026.
Протокольною ухвалою суду від 01.04.2026 відкладено підготовче засідання до 28.04.2026.
Ухвалою суду від 28.04.2026 визнано поважними підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Закрито підготовче провадження у справі № 280/3718/21. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2026.
25.05.2026 від відповідача надійшли пояснення (вх. № 28870), аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву.
На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд спраив здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає про таке.
14.08.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-104087-56, відповідно до якої станом на 31.07.2019 заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску становить 23 785,08 грн, в т.ч. недоїмка – 23 785,08 грн. Вимогу контролюючим органом сформовано на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податків – позивача, а саме:
- з терміном сплати до 09.02.2018 в сумі 8448,00 грн (нарахування здійснено одноразово за 2017 рік);
- з терміном сплати 19.04.2018 в сумі 2457,18 грн (І квартал 2018 року);
- з терміном сплати 19.07.2018 в сумі 2457,18 грн (ІІ квартал 2018 року);
- з терміном сплати 19.10.2018 в сумі 2457,18 грн (ІІІ квартал 2018 року);
- з терміном сплати 21.01.2019 в сумі 2457,18 грн (IV квартал 2018 року);
- з терміном сплати 19.04.2019 в сумі 2754,18 грн (І квартал 2019 року);
- з терміном сплати 19.07.2019 в сумі 2754,18 грн (ІІ квартал 2019 року).
Вважаючи вищевказану вимогу протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (тут та надалі – у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, крім іншого, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
За правилами, встановленими ч. 4 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції станом на 01.01.2017).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІ внесено зміни до абзацу 2 п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: слова "році" та "року" замінити відповідно словами "кварталі" та "кварталу".
Після внесених змін норма викладена в такій редакції: «У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449; у редакції, чинній на момент формування оскаржуваної вимоги).
Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску орган доходів і зборів на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
При цьому, відповідно до чинного законодавства проведення перевірки платника єдиного внеску не є єдиною і обов`язковою передумовою для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Судом установлено, що ОСОБА_1 з 1995 року до 04.09.2019 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця.
Отже, у період, зокрема, з 01.01.2017 по ІІ квартал 2019 року включно позивач мав обов`язок нарахування та сплати єдиного соціального внеску.
Разом із тим, у постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постановах від 23.01.2020 № 480/4656/18, від 19.05.2020 у справі № 560/1959/19.
Матеріали справи містять довідку форми ОК-5, відповідно до якої позивач у спірний період був працівником ТОВ СІЛЬПО-ФУД». Цією ж довідкою підтверджується, що за позивача єдиний соціальний внесок за період, зокрема, з січня 2017 року по ІІ квартал 2019 року включно сплачував роботодавець.
Таким чином, нарахування позивачу єдиного внеску за період січня 2017 року по ІІ квартал 2019 року включно є протиправним.
Відповідно, вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 № Ф-104087-56 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Також, за визначеннням пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).
Інформація в ІКП ґрунтується на показниках первинних документів, оброблених ІКС ДПС.
Відповідно до положень пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.
Слід зазначити, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 813/2689/17.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Звідси, суд доходить висновку, що ефективним способом відновлення прав позивача є визнання протиправною та скасування спірної вимоги, а також зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків позивача за платежем 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення нарахувань єдиного внеску в сумі 23 785,08 грн.
Водночас, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо самостійного нарахування в інтегрованій картці платника суми в розмірі 23 785,08 грн слід відмовити, адже, як зазначено вище, належним та ефективним способом відновлення прав позивача є визнання протиправною та скасування спірної вимоги, а також зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
В силу ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 № Ф-104087-56.
3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за платежем 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення нарахувань єдиного внеску на суму 23 785 (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят п`ять) гривень 08 коп.
4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 13.11.2026.
Суддя Ю.П. Бойченко