ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141475540

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 308/16361/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчого суді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, про закриття кримінального провадження, внесеного 08.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026070000000062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 13.10.2026 про закриття кримінального провадження № 42026070000000062 від 08.05.2026 за ч. 3 ст. 382 КК України.

В обґрунтування скарги зазначено, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчим не надано належної оцінки обставинам невиконання службовими особами Закарпатської обласної прокуратури ухвали слідчого судді від 19.03.2026 у справі № 308/3695/26, якою їх зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката від 06.03.2026. Скаржник вважає помилковим висновок слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення, посилаючись на обов`язковість судових рішень та положення ст. 382 КК України. У зв`язку з цим просить скасувати постанову слідчого та повернути матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування.

Позиції сторін кримінального провадження.

У судовому засіданні скаржник підтримав доводи, які викладені в скарзі, та просив скасувати постанову слідчого, а матеріали кримінального провадження спрямувати для здійснення подальшого досудового розслідування. Зокрема, на думку заявника, слідчим не в повному обсязі проведено слідчі-розшукові дії, не вжито належних заходів для всебічного, повного дослідження обставин справи та встановлення об`єктивної істини, а отже, з цих підстав постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є незаконною.

Слідчий та прокурор у судове засідання за викликом суду не прибули, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак слідчим на вимогу суду надані матеріали кримінального провадження, які стали підставою для винесення постанови про закриття.

Суд ураховує, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Однак відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, та положення закону, якими керується

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За змістом статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як установлено під час розгляду скарги, 23.04.2026 адвокат ОСОБА_3 звернувся до Закарпатської обласної прокуратури із заявою про вчинення службовими особами прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 382 КК України, посилаючись на невиконання ухвали слідчого судді від 19.03.2026 у справі № 308/3695/26. Ухвалою слідчого судді від 05.05.2026 у справі № 308/6219/26 зобов`язано уповноважену особу внести відповідні відомості до ЄРДР, на виконання якої 08.05.2026 зареєстровано кримінальне провадження № 42026070000000062.

Постановою слідчого від 13.10.2026 зазначене кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Перевіряючи обґрунтованість прийнятого слідчим рішення, слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 369 КПК України судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Отже, ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2026 у справі № 308/3695/26 є судовим рішенням, постановленим у формі ухвали, а тому її невиконання за наявності інших обов`язкових ознак складу кримінального правопорушення може бути підставою для кримінальної відповідальності за статтею 382 КК України.

З огляду на це посилання слідчого на відсутність підстав для кримінально-правової оцінки невиконання ухвали слідчого судді як судового рішення є необґрунтованим.

Водночас сам факт невиконання судового рішення не є достатньою підставою для висновку про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України.

Згідно з частиною першою статті 382 КК України кримінально караним є умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Частина третя цієї статті передбачає відповідальність за такі дії за наявності визначених у ній кваліфікуючих ознак.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення є умисна форма вини. Для її встановлення необхідно з`ясувати, чи усвідомлювала особа обов`язковість судового рішення, чи розуміла покладений на неї обов`язок та чи мала намір його не виконувати або перешкодити його виконанню.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень скаржника, 06.03.2026 адвокатом ОСОБА_3 до Закарпатської обласної прокуратури подано три окремі заяви про вчинення кримінальних правопорушень. У заявах ішлося про можливі протиправні дії різних службових осіб.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2026 у справі № 308/3689/26 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 та зобов`язано уповноважену особу Закарпатської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за його заявою від 06.03.2026 щодо можливих протиправних дій прокурора ОСОБА_6 , пов`язаних із використанням протоколу допиту свідка ОСОБА_7 під час обґрунтування клопотань перед слідчими суддями.

На виконання цієї заяви 18.03.2026 зареєстровано кримінальне провадження № 42026070000000041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України. Короткий виклад обставин, внесених до ЄРДР, стосувався можливого внесення працівниками правоохоронних органів неправдивих відомостей до процесуальних документів у кримінальному провадженні № 12025070000000415 та подальшого використання таких документів під час судового розгляду клопотань.

Інша заява адвоката від 06.03.2026 № 06/03/2026-02 стосувалася можливих протиправних дій слідчого ОСОБА_8 , зокрема внесення до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 недостовірних відомостей та подальшого використання цього протоколу під час обґрунтування клопотань перед слідчими суддями.

За результатами розгляду скарги щодо невнесення відомостей за цією заявою ухвалою слідчого судді від 19.03.2026 у справі № 308/3695/26 зобов`язано уповноважену особу Закарпатської обласної прокуратури внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР у встановлений законом строк.

Таким чином, ухвали слідчих суддів від 13.03.2026 та 19.03.2026 стосувалися двох окремих заяв адвоката, які ґрунтувалися на пов`язаних фактичних обставинах, однак стосувалися можливих протиправних дій різних службових осіб — прокурора ОСОБА_6 та слідчого ОСОБА_8 відповідно.

Отже, реєстрація кримінального провадження № 42026070000000041 за першою заявою сама по собі не свідчить про виконання ухвали від 19.03.2026, постановленої за результатами розгляду іншої заяви.

Ухвала від 19.03.2026 надійшла до Закарпатської обласної прокуратури 07.04.2026 за вхідним № 14509-26. В подальшому прокурор ОСОБА_9 скерував її слідчому ОСОБА_10 , у провадженні якого перебувало кримінальне провадження №42026070000000041, для долучення до матеріалів цього кримінального провадження.

Під час допиту 21.09.2026 ОСОБА_9 пояснив, що вважав обставини, викладені в заяві адвоката щодо слідчого ОСОБА_8 , пов`язаними з обставинами, які вже перевірялися в межах кримінального провадження № 42026070000000041, оскільки обидві заяви стосувалися одного протоколу допиту свідка ОСОБА_7 та його використання під час судового розгляду. З огляду на це він скерував ухвалу слідчому для долучення до матеріалів зазначеного провадження, не вважаючи за необхідне повторно реєструвати пов`язані обставини.

На думку суду, такі дії ОСОБА_9 не забезпечили виконання ухвали у спосіб, визначений її резолютивною частиною, однак самі по собі не свідчать про намір службової особи її не виконувати.

Матеріали, досліджені під час розгляду скарги, не містять даних про те, що ОСОБА_9 приховав факт надходження судового рішення, відмовився передати його для реагування, перешкоджав його виконанню або вчинив інші дії, які б свідчили про свідоме небажання виконати ухвалу.

Слідчий суддя також ураховує, що відповідно до статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Водночас недотримання цього процесуального обов`язку саме по собі не свідчить про наявність у діях службової особи складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України.

У цьому випадку прокурор ОСОБА_9 пояснив, що скерував ухвалу до слідчого, оскільки вважав обставини обох заяв пов`язаними та такими, що вже перевіряються в межах іншого кримінального провадження. Матеріали розслідування не містять відомостей, які б спростовували його пояснення або свідчили про те, що він мав намір залишити судове рішення невиконаним.

За таких обставин слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про відсутність достатніх даних, які б підтверджували, що ОСОБА_9 діяв із прямим умислом на невиконання ухвали слідчого судді від 19.03.2026 або перешкоджання її виконанню.

Доводи скаржника про те, що ухвала від 19.03.2026 залишилася невиконаною, самі по собі не спростовують цього висновку, оскільки для кримінальної відповідальності за статтею 382 КК України необхідно встановити не лише факт невиконання судового рішення, а й умисний характер таких дій.

Отже, за результатами досудового розслідування не здобуто достатніх даних про наявність у діях службової особи прямого умислу на невиконання ухвали слідчого судді або перешкоджання її виконанню. За відсутності цієї обов`язкової ознаки складу кримінального правопорушення висновок слідчого про закриття кримінального провадження є обґрунтованим.

Доводи скарги не спростовують висновків, викладених у постанові слідчого від 13.10.2026, та не дають підстав для її скасування.

З огляду на викладене слідчий суддя доходить висновку, що в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 належить відмовити.

Керуючись статтями 7, 22, 214, 218, 303-309, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги – відмовити.

Матеріали кримінального провадження №42026070000000062 від 08.05.2026 повернути до Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1