Справа № 724/1182/26
Провадження № 1-і/724/12/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року Хотинський Прайонний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора Дністровської окружної
прокуратури: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140150000130 від 12.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
До Хотинського районного суду Чернівецької області для розгляду надійшов затверджений обвинувальний акт по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час судового засідання, 09.11.2026 прокурор заявив клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечили проти задовлення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.09.2026 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 15.11.2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з наступного.
Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При обрані заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, суд виходив з того, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: можливість переховуватися обвинуваченого від органів досудового розслідування і суду, вчинення нового кримінального правопорушення, вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.
Оцінюючи вірогідність існування наведених прокурором у клопотанні ризиків, суд виходить із положень ст.178 КПК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, маральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального провадження (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час розгляду даного клопотання судом встановлено наявність передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
Так, ризик переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, може переховуватись від суду, з метою уникнення покарання пов`язаного з позбавленням волі. На наявність вказаного ризику також вказує попередня поведінка обвинуваченого, який за даними досудового розслідування, неодноразово без поважних причин не прибував до місця проходження військової служби після завершення лікування.
Крім того, вироком Чернівецького апеляційного суду від 15.10.2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді 6 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, окрім житла.
Про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення може свідчити те, що вироком Хотинського районного суду від 17.04.2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 17000 грн. штрафу за подій, які мали місце 12.01.2026 року. Зазначені обставини в сукупності свідчать про наявність реального ризику вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення або продовження протиправної поведінки.
Крім того, існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідків у кримінальному провадженні, які надали викривальні показання щодо нього, приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, у зв`язку з чим, обвинувачений, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. При цьому, вказані особи проходять військову службу в одному підрозділі. Свідки у даному кримінальному провадженні на сьогодні не допитані.
Враховуючи наведені в матеріалах провадження факти, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також про існування ризиків, які зазначені прокурором у клопотанні, зокрема, переховуватися від суду; впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Таким чином, у зв`язку з необхідністю уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та враховуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 184 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Разом з цим, враховуючи, що обвинувачений з 01.04.2026 року, тобто тривалий час перебуває під вартою без права внесення застави, а наразі враховуючи обставини кримінального правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування дискреційного повноваження у виді не визначення розміру застави при продовженні зазначеного запобіжного заходу, тому подальше перебування обвинуваченого під вартою без застосування альтернативного запобіжного заходу застави, буде явно невиправданим та непропорційним між правом обвинуваченого та досягненню законним цілям безальтернативного запобіжного заходу.
Отже, враховуючи наведене, а також обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію, його суспільну небезпечність, тяжкість передбаченого покарання, а також наявність ризиків, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень. Вказаний розмір застави є достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків та є помірним для обвинуваченого, не порушує його права та інших осіб, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 176 -178, 181, 193-194, 376 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора Дністровської окружної прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 – задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 січня 2027 року включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов`язків, визначених КПК України, залишити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками по справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 07 січня 2027 року.
У разі невиконання цих обов`язків, застава звертається в дохід держави.
Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 є таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику, а також направити начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» – для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 13 листопада 2026 року.
Суддя:
ОСОБА_6