ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141474800

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 715/2542/26

Провадження № 1-кп/715/226/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суду Чернівецької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_3

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10

ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12026262020000769 за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026262020000769.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_7 заперечили проти продовження строку тримання під вартою, просили суд зменшити розмір застави, або застосувати інший альтернативний запобіжний захід. При цьому ОСОБА_9 вказував на те, що він наміру ухилятися від явки до суду не має, так як хоче довести свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочині.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, щодо заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2, ч.3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Нормою ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Щодо питання стосовно запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_11 .

Встановлено, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29.04.2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у сумі 1 000 000 гривень, який було продовжено до 26.11.2026 року.

На думку суду, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаному із незаконним переправлення осіб через державний кордон України, що може свідчити про його обізнаність таких шляхів. Вказане свідчить, що перебуваючи на волі останній зможе залишити місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що розгляд справи у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 не завершено, а тому вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані є реальним.

Крім того, наявний такий ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як 22.06.2026 року на даний час ОСОБА_11 перебуває у статусі засудженого в іншому кримінальному провадженні № 12024262020003457, зокрема, в якому винесено вирок Глибоцьким районним судом в рамках кримінального провадження (справа № 715/3235/24) та яким останнього засуджено за вчинення злочину, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, вирок набрав законної сили, що дає обґрунтовані підстави вбачати підвищений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим у випадку перебування на свободі.

Крім того, доказів того що обвинувачений ОСОБА_11 не може утримуватися під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк запобіжного заходу у виті тримання під вартою до 60 діб до 12.01.2027 року.

Щодо питання стосовно запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 .

Встановлено, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29.04.2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у сумі 1 000 000 гривень, який було продовжено до 26.11.2026 року та визначено розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить сумі 266 240 гривень.

На думку суду, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаному із незаконним переправлення осіб через державний кордон України, що може свідчити про його обізнаність таких шляхів. Вказане свідчить, що перебуваючи на волі останній зможе залишити місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що розгляд справи у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 наразі не завершено, а тому вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані є реальним.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 60 діб до 12.01.2027 року.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики ЄСПЛ ключовим є призначення застави саме для забезпечення явки, а не як форми покарання. Гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності обвинуваченого під час судового розгляду, а не на відшкодування шкоди чи завданих збитків. Застава не може розглядатися як спосіб покарання – її мета суто процесуальна.

Також важливо, щоб застава виступала як реальна альтернатива триманню під вартою. Розмір застави має визначатися так, щоб її внесення було реальним та посильним для підозрюваного. Суд зобов`язаний врахувати майновий стан, дохід, сімейні обставини, зокрема наявність утриманців, та інші дані про особу. Застава не повинна стати формальністю – вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою з урахуванням можливостей особи її внести.

На вказані обставини звертав також Конституційний суд у своєму рішенні у справі № 3-176/2025(355/25) від 21 липня 2026 року.

Зокрема, у своєму рішенні Конституційний суд зазначав, що законодавче унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.

Ураховуючи, що застава не є кримінальним покаранням, „викупом“ особи чи компенсацією за заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, Конституційний Суд України ще раз наголошує, що застава як інститут є процесуальною гарантією присутності особи, яку підозрюють чи обвинувачують, та дотримання інших покладених на неї обов`язків у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_11 , суд виходить із того, що останньому визначити заставу у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.183 КПК України буде недостатньо для забезпечення належної його процесуальної поведінки виходячи із встановлених ризиків, а тому, беручи до уваги особу обвинуваченого, його майновий стан вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого за даних конкретних обставин буде застава в сумі 1000 000 гривень. При цьому на думку суду перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_9 , суд виходить із того, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи, а тому, суд вважає, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого за даних конкретних обставин буде застава в розмірі 30 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить сумі 99 840 гривень.

Крім цього, застосовуючи до обвинувачених альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на них ряд обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 128, 170-173, 177 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12.01.2027 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_11 , обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12.01.2027 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_11 , з-під варти та повідомити усно і письмово Глибоцький районний суд Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_11 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 12.01.2027 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_9 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить сумі 99 840 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12.01.2027 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_9 з-під варти та повідомити усно і письмово Глибоцький районний суд Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_9 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: