ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/7419/25
категорія 110010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області до Державної екологічної інспекції Поліського округу про скасування вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу про скасування вимоги Державної екологічної інспекції Поліського округу від 26 грудня 2024 року № 133 щодо приведення у відповідність із законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища.
В основу заявлених позовних вимог покладено доводи позивача про те, що відповідно до Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 1999 року № 339 (надалі - Порядок № 339), за результатами перевірки оформляється акт за підписом осіб, які проводили перевірку. Однак вимога, як форма реагування за результатами перевірки, не передбачена, як стверджує позивач, будь-якими нормативними актами, що регулюють порядок перевірки дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в органах місцевого самоврядування.
У своїх доводах позивач наполягає у на тому, що попри поінформуванню відповідача про те, що повноваження органів виконавчої влади у сфері природоохоронного законодавства виконують, крім виконавчого комітету Житомирської міської ради, також інші виконавчі органи Житомирської міської ради та комунальні підприємства, які є юридичними особами, заснованими Житомирською міською радою (управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради; управління житлового господарства Житомирської міської ради; департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради; управління комунального господарства Житомирської міської ради; муніципальна інспекція Житомирської міської ради), екологічною інспекцією у акті висвітлені питання, як зазначає позивач, які безпосередньо відносяться до повноважень цих окремих виконавчих органів Житомирської міської ради, які не зазначались в наказах Інспекції ані про здійснення перевірки, ані щодо продовження терміну здійснення перевірки виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області, тож виконання спірної вимоги не належить, на думку позивача, до повноважень саме виконавчого комітету Житомирської міської ради.
Також позивач зазначає про дефектність змісту оскаржуваної вимоги, як-то: відсутність конкретних термінів її виконання та чіткого формування вимог; неможливість визначення конкретного порушення з огляду на загальне посилання відповідача на положення статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон № 280/97-ВР); визначення виконання вимоги "не пізніше 3 днів після закінчення терміну виконання кожного пункту" при зазначенні у пункті "Термін виконання" - "Постійно"; пункти вимоги 1-6 не є делегованими виконавчому комітету Житомирської міської ради повноваженнями органів виконавчої влади, визначеними статтею 33 Закону № 280/97-ВР, а отже відповідно до статті 20-2 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі - Закон № 1264-XII) не могли бути предметом державного нагляду (контролю) щодо позивача.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає, що вказані позивачем виконавчі органи Житомирської міської ради: управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради; управління житлового господарства Житомирської міської ради; департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради; управління комунального господарства Житомирської міської ради; муніципальна інспекція Житомирської міської ради, - є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - саме виконавчому комітету Житомирської міської ради. Зазначає, що під час проведення перевірки Виконавчого комітету Житомирської міської ради вищезазначені виконавчі органи (управління, департаменти, тощо) не перевірялись та в акті не зазначались, проте, як наполягає відповідач, незалежно від того, кому передаються делеговані повноваження, Виконавчий комітет Житомирської міської ради зобов`язаний здійснювати контроль за їх виконанням, тож виникає питання про ефективність контролю за виконанням делегованих повноважень певних функцій своїм структурним підрозділам. При цьому наголошує, що під час перевірки виконавчого комітету Житомирської міської ради перевірялись виключно делеговані повноваження, визначені пунктом б) частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР, що і зафіксовано актом перевірки, зокрема кінцевою частиною (висновок) акту.
Зважаючи на невиконання Виконавчим комітетом Житомирської міської ради заходів, направлених на дотримання вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до повноважень, визначених законом, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у задоволенні яких просить суд відмовити.
З`ясувавши суть доводів та заперечень сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.
Суд встановив, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 05 грудня 2023 року № 159 "Про затвердження Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році", та наказів Державної екологічної інспекції Поліського округу від 12 листопада 2024 року № 834-ОД та від 22 листопада 2024 року № 867-ОД в період з 18 листопада 2024 року по 26 грудня 2024 року відповідачем було проведено планову перевірку за дотриманням Виконавчим комітетом Житомирської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органу виконавчої влади.
За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 26 грудня 2024 року № 133 (надалі також - Акт), яким встановлено порушення:
1 - делеговані повноваження у сфері охорони атмосферного повітря, зокрема: не у повній мірі забезпечено виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827 "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" суб`єктом моніторингу атмосферного повітря виконавчим органом Житомирської міської ради, а саме:
не визначено у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;
не подано інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів;
не опубліковано інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації;
не забезпечено утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якість атмосферного повітря;
2 - делеговані повноваження у сфері використання водних ресурсів, зокрема: не організовано та не забезпечено встановлення натурі (на місцевості) меж зони санітарної охорони навколо поверхневого водозабору, як наслідок не внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру;
3 - делеговані повноваження у сфері використання земельних ресурсів, зокрема: не організовано та не забезпечено встановлення натурі (на місцевості) меж прибережних смуг водних об`єктів, що розташовані на території громади, як наслідок не внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру.
4 - делеговані повноваження у сфері управління відходами, зокрема: згідно із звітною інформацією відходи, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків на території Житомирської територіальної громади, не обліковані попри їх наявність, відомості про операції поводження з такими відходами відсутні; рішення, щодо визначення окремого місця для розміщення зазначених відходів, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1073 "Про затвердження Порядку управління відходами, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" відсутні.
5 - делеговані повноваження у сфері рослинного світу: порушень не виявлено;
6 - делеговані повноваження у сфері природно-заповідного фонду, зокрема: під час огляду об`єктів природно-заповідного фонду таких як, ландшафтний заказник місцевого значення "Дубовий Гай", ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Дуб Ігнатія Крашевського", ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Дуб Монастирський", геологічна пам`ятка природи місцевого "Скеля Чотири Брати", геологічна пам`ятка природи місцевого "Скеля Голова Чацького", гідрологічна пам`ятка природи місцевого значення "Радонові джерела", на місцевості встановлено, що межі земельної ділянки в натурі не встановлено, інформаційні та охоронні знаки наявні не на всіх об`єктах.
На підставі Акту складено вимогу від 26 грудня 2024 року № 133 щодо приведення у відповідність із законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища, в якій відповідач зобов`язав позивача подати звіт про виконання вимоги не пізніше 3 днів з моменту виконання кожного пункту вимоги, зокрема:
1 - забезпечити здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використання і охорони природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворення лісів; термін виконання: постійно; обґрунтування: пункт 1 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР;
2 - забезпечити виконання делегованих повноважень в частині погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних значення ресурсів загальнодержавного значення; термін виконання: постійно; обґрунтування: пункт 4 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР;
3 - здійснювати контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері управління відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про управління відходами; термін виконання: постійно; обґрунтування: підпункт 12, пункт "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР;
4 - забезпечити організацію i здійснення землеустрою виконавчим комітетом Звягельської міської ради в частині:
1) встановлення на місцевості прибережно-захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
2) в частині встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (водозабір річки Тетерів) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
3) встановлення на межі об`єкту природно-заповідного фонду в натурі та внесення відомості до Державного земельного кадастру про об`єкти природно-заповідного фонду; термін виконання: до 01 червня 2025 року; обґрунтування: підпункт 9 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР, статті 12, 43, 44 Земельного кодексу України та статті 47, 55, 57 Закону України "Про землеустрій";
5 - здійснювати контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону; термін виконання: постійно; обґрунтування: підпункт 14, пункт "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР;
6 - створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації; термін виконання: постійно; обґрунтування: підпункт 11, пункт "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР.
Вказаний Акт і спірна вимога 26 грудня 2024 року направлені на адресу позивача, який з ними не погодився і 08 січня 2025 року надав свої зауваження і одночасно оскаржив Акт до Державної екологічної інспекції України. За результатами розгляду листів позивача від 08 січня 2025 року № 42/119 та від 24 лютого 2025 року № 42/805, Державна екологічна інспекція листом від 04 березня 2025 року № 1009/2.1/5 повідомила, зокрема, що у вимозі визначено заходи, направлені на дотримання вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища, які необхідно здійснити саме виконавчому комітету Житомирської міської ради відповідно до повноважень, визначених законом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, виконавчий орган органу місцевого самоврядування є суб`єктом владних повноважень й оскаржує в судовому порядку наслідки перевірки екологічною інспекцією, а саме вимогу щодо приведення у відповідність із законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища. Тому вирішуючи цей спір суд враховує таке.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:
про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів;
про використання та охорону земель;
про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;
про охорону атмосферного повітря;
про охорону, захист, використання та відтворення лісів;
про охорону, утримання і використання зелених насаджень;
про використання, охорону і відтворення рослинного світу;
про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу;
щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;
під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;
про природно-заповідний фонд;
про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;
у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та відновлення відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на відновлення;
про поводження з відходами;
щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;
про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
Згідно з пунктами 1 та 2 Порядку № 339 контроль за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади (далі - контроль) покладається на відповідні місцеві держадміністрації та Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а у випадках, передбачених законодавством, - на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи (далі - органи, що здійснюють контроль).
Контроль здійснюється шляхом аналізу актів органів місцевого самоврядування, надання органами місцевого самоврядування інформації про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади, проведення перевірок діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до пунктів 12, 15 Порядку № 339 за результатами перевірки оформляється акт за підписом осіб, які проводили перевірку. Акт передається керівникові органу, який призначив перевірку, а копія акта передається органу місцевого самоврядування, в якому проводилася перевірка.
Керівник органу, що призначив перевірку, зобов`язаний у тижневий термін розглянути результати перевірки і вжити заходів для усунення порушень чи зловживань. У разі потреби матеріали передаються відповідним правоохоронним органам та вищестоящим органам виконавчої влади.
Як передбачено у пункті "і" частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Це повноваження повною мірою відображено й у підпункті 6 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (надалі – Положення № 275), згідно з яким Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань вносить у встановленому порядку центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції. При цьому пунктом 7 Положення № 275 передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Тож довід позивача про те, що складення за результатом перевірки, як зазначає позивач, такої форми реагування як "вимога" не передбачено жодним нормативно-правовим актом, є безпідставним та спростовано нормами Закону № 1264-XII та Положення № 275, а тому відхиляється судом.
Продовжуючи розгляд цієї справи суд звертає увагу, що частиною другою статті 2 Закону № 280/97-ВР закріплено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Як передбачено у частині третій статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Своєю чергою, згідно зі статтею 1 Закону № 1264-XII завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.
У статті 33 Закону № 280/97-ВР наведено повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, якою визначено власні (самоврядні) та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Дослідивши зміст Акта суд з`ясував, що вказані у ньому "Делеговані повноваження" повною мірою узгоджуються з переліком делегованих повноважень у пункті "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР, а "Стан реалізації повноважень на момент здійснення заходу" (у таблиці; а.с. 20) відображає результат виявлених порушень за результатом контрольного заходу.
Проаналізувавши та співставивши із закріпленим у пункті "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР переліком делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, суд доходить переконання про безпідставність тверджень позивача про те, що пункти вимоги 1 - 6 не є делегованими позивачу повноваженнями, тож ці питання не могли, на думку позивача, складати предмет державного нагляду (контролю) відповідача, позаяк:
підпункт 1 пункту "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР визначає делегованим повноваження відповідного виконавчого комітету щодо здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;
підпункт 4 пункту "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР – погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
підпункт 12 пункту "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР – здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері управління відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про управління відходами;
підпункт 9 пункту "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР – організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою;
підпункт 14 пункту "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР – здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону;
підпункт 11 пункту "б" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР – створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.
При цьому суд визнає необґрунтованими доводи позивача щодо потреби проведення відповідачем контрольного заходу в окремих управліннях та департаментах Житомирської міської ради, оскільки вони є структурними підрозділами органу місцевого самоврядування, однак законом повноваження, щодо приведення у відповідність яких з природоохоронним законодавством вказано у спірній вимозі, делеговано саме виконавчому органу місцевого самоврядування (тобто позивачу). Такі висновки суду узгоджуються з нормою частини третьої статті 11 Закону № 280/97-ВР, за якою виконавчі органи рад (а не їхні окремі структурні підрозділи) є суб`єктами, на які покладено виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади.
Водночас, продовжуючи вирішення спору у цій справі, суд не оминає доводів позивача про те, що в оскаржуваній вимозі відсутні конкретні терміни її виконання, й надаючи оцінку цьому доводу виходить з того, що з наведених у цьому судовому рішенні правових норм слідує, що за результатами перевірки контролюючим органом, окрім акту перевірки, складається вимога, яка є розпорядчим документом, в якому мають бути наведені як конкретні порушення з боку підконтрольного суб`єкта норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, так і встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою та головною спрямованістю вимоги є саме усунення в окреслених межах виявлених порушень.
Дослідивши зміст оскаржуваної вимоги суд не може аби не погодитись з позивачем у тому, що вимога не містить чітких термінів виконання усунення констатованих порушень. Так у пунктах 1, 2, 3, 5, 6 в графі "Термін виконання" зазначено - "Постійно", тобто у такий спосіб відповідачем зроблено посилання на норми законодавства, виконання яких позивач має забезпечити повсякчасно, що робить оскаржувану вимогу декларативною. А з урахуванням зобов`язання позивача направити звіт про виконання цієї вимоги не пізніше трьох днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту вимоги, - не дає підстав для чіткого однозначного трактування позивачем строків усунення виявлених порушень. Ба більше, пункт 4 вимоги хоча й містить конкретний термін для усунення порушень, проте скерований Звягельській міській раді, а не позивачу.
В аспекті викладеного суд вважає доцільним зазначити, що зміст пред`явленої за результатом контрольного заходу вимоги не обмежується констатацією виявленого порушення, а з огляду її спрямування на усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, на переконання суду, має бути чітким, надто в частині терміну усунення порушень, аби бути зрозумілим позивачу. А тому вимога має містити конкретно окреслені терміни її виконання. Звідси, формулювання загальних чи абстрактних вимог (на кшталт визначення терміну виконання "постійно") робить індивідуальний акт дефектним, оскільки не дає чіткого розуміння які саме дії у який строк підконтрольний суб`єкт має вчинити.
Своєю чергою, дефектність змісту індивідуального акта (нечіткі межі, відсутність фіксованого календарного строку виконання) ставить позивача у стан правової невизначеності щодо конкретних термінів виконання спірної вимоги та звітування про таке виконання. Тож такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що утворює достатню та самостійну підставу для визнання його протиправним та скасування.
У таких висновках при вирішенні спірних правовідносин суд керувався й тим, що при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини другої статті 77 КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення. Проте відповідачем у цій справі жодним чином не обґрунтовано достатності (для цілей належного та своєчасного виконання позивачем) визначення терміну виконання оскаржуваної вимоги як "постійно", як і встановлення позивачу 3-денного строку на звітування щодо виконання вимог органу контролю по закінченню, як вказано у вимозі, встановленого терміну виконання кожного пункту.
При вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Тому роблячи висновки у цій справі суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, а згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За результатом розгляду цієї справи, виходячи зі специфіки спірних правовідносин, судом надано ґрунтовну та вичерпну юридичну оцінку усім визначальним та закцентованим сторонами доводам, які мають значення для вирішення цього спору. Відповідно, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд доходить переконання, що оскаржувана вимога щодо приведення у відповідність із законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища не відповідає положенням частини другої статті 2 КАС України, тому, з урахуванням норм частини другої статті 9 КАС України щодо можливості суду вийти за межі заявлених позовних вимог, з огляду на встановлені обставини цієї справи, суд доходить висновку щодо протиправності спірної вимоги та задоволення пред`явленого позову повністю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України понесені позивачем (підконтрольним суб`єктом у правовідносинах цієї справи) судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241 - 243, 246, 250 КАС України, суд -
вирішив:
Позов Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (майдан С. П. Корольова, буд. 4/2, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 04053625) до Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул. Леха Качинського, буд. 12-А, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 42163803) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 26 грудня 2024 року № 133 щодо приведення у відповідність із законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стягнути на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Поліського округу 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
12.11.26