ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141473172

Озвучення тимчасово недоступне

13.11.2026 Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/9873/24

Провадження № 2/644/1272/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарі - Книшенко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/9873/24 (провадження № 2/644/1272/26) за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та припинення права власності,-

за участі:

представника позивача – адвоката Константинової Г.В.

представника відповідача – Бенденжука Л.О.

у с т а н о в и в :

В листопаді 2024 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Куксова В.В. звернувся до Харківської міської ради з позовом про встановлення факту знищення станом на 01.02.2020 належної йому на праві власності нежитлової будівля літ. «Г-1» загальною площею 24,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та припинення права власності на зазначену будівлю з часу її знищення.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі договорів купівлі-продажу від 15.08.2019 та 16.08.2019 укладених з ОСОБА_2 та посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. придбав нежитлову будівлю літ. «Г-1» яка розташована на земельній ділянці площею 0,0845 га, кадастровий номер 6310138200:03:020:0012 та знаходиться у комунальній власності за адресою: АДРЕСА_1 .

В лютому 2020 він виявив, що нежитлова будівля самознищена.

Ним неодноразово з лютого 2020 вчинялись заходи для підтвердження факту відсутності на земельній ділянці нежитлової будівлі, складено нотаріально посвідчену заяву про припинення права власності та технічну документацію на підтвердження вказаного факту, між тим відомості до державних реєстрів з прав власності на нерухоме майно внесені не були у зв`язку із наявністю заборони щодо проведення дій з реєстрації, вжитих згідно постанови державного виконавця.

Оскільки наявне порушення його права з боку третіх осіб, а також неможливості реалізації свого права інакше, як в судовому порядку, вважав ефективним способом захисту своїх прав встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що нежитлова будівля літ. «Г-1» загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 6310138200:03:020:0012 площею 0,0845 га, була знищена станом на 01 лютого 2020 року у зв`язку з чим просив припинити за ним право власності на нежитлову будівлю літ. «Г-1» загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 6310138200:03:020:0012 площею 0,0845 га з часу знищення майна.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 28.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 12.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та припинення права власності. Визначено проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29.10.2025 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та припинення права власності, зазначеною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач у своєму відзиві позов не визнав, зазначив, що позивачем не вчинялось дій щодо звернення до державного реєстратора із заявами про припинення права власності. Позивач 31.01.2020, 09.10.2023, 31.10.2023 звертався з заявами про проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 та подальшого оформлення прав на неї, 03.02.2020, 13.10.2020, 31.05.2021 звертався до ХМР з заявами про продаж земельної ділянки для обслуговування зазначеної нежитлової будівлі, 21.09.2020 звернувся з заявою про укладання договору оренди земельної ділянки під нежитловою будівлею, 05.09.2023 звертався з заявою про приватизацію цієї земельної ділянки. Крім того звертався з адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною Управляння земельних ресурсів ХМР, яка полягає у не підготовці проекту рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на якій розташована спірна будівля.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2023 з ОСОБА_1 стягнено безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 і позивач жодного разу не заявляв про самознищенння будівлі.

При судовому розгляді позивач та його представник позов підтримали та вважали його таким, що підлягає задоволенню, не дивлячись на те, що за рішенням суду, на цей час право власності на нежитлову будівлю розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 припинено у зв`язку з визнанням недійсності договорів купівлі-продажу від 12.08.2019 та 16.08.2019. Вважали, що на цей час позивач хоча і не є власником нежитлової будівлі, однак це не заважає припинити його право власності на нежитлові будівлі з 01.02.2020 у зв`язком з встановленням факту знищення будівлі, що і підтверджується наявними у справі доказами, оскільки таке рішення суду впливає на права та обов`язки позивача та в подальшому убезпечить його від можливих позовів третіх осіб з приводу цього майна.

Представник відповідача вважав, що предмет спору про припинення права власності на спірну будівлю відсутній, оскільки ОСОБА_1 не є власником майна на яке просить припинити право власності, що до вимог про встановлення факту самознищення майна то вважав, що також відсутні підстави до задоволення цих вимог, оскільки рішеннями Київського районного суду м. Полтави та Індустріального районного суду м. Харкова з ОСОБА_1 стягнено безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 і при вирішенні цих справ судами не встановлено руйнувань будівель.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків…

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 15.07.2026 (справа № 644/10003/24, провадження № 2/644/799/26) задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. про скасування запису про державну реєстрацію, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та припинення права власності.

Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32419891 від 16.07.2019 щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 вчиненого на підставі рішення державним реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценком П.Г. про державну реєстрацію права та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер: 47808812 від 16.07.2019.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.08.2019 року 1/2 частку нежитлової будівлі літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2577 від 15.08.2019.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.08.2019 року 1/2 частку нежитлової будівлі літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2585 від 16.08.2019.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку нежитлову будівлю літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32837219 від 15.08.2019 щодо державної реєстрації права власності на 1/2 частку нежитлової будівлі літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 вчиненого на підставі рішення державним реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. про державну реєстрацію права та їх обтяжень із відкриттям розділу, індексний номер: 48257774 від 15.08.2019.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку нежитлову будівлю літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32853076 від 16.08.2019 щодо державної реєстрації права власності на 1/2 частку нежитлової будівлі літ. «Г-1», загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 вчиненого на підставі рішення державним реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. про державну реєстрацію права та їх обтяжень із відкриттям розділу, індексний номер: 48276144 від 16.08.2019.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 31.08.2026.

Отже рішення суду про визнання договору купівлі-продажу та припинення права власності за ОСОБА_1 припиняє зобов`язання сторін на майбутнє (ч. 2 ст. 653 ЦК України). Таким чином на цей час позивач є колишнім власник спірної нежитлової будівлі більше не є стороною чинного правочину і втрачає правовий зв`язок із цим об`єктом як власник.

Крім того, він просить припинити за собою право власності на підставі ст. 349 ЦК України з 01.02.2020, однак, договори купівлі-продажу від 15.08.2019 та 16.08.2019 вже розірвано судом, припиняти право власності позивача вдруге неможливо - у нього більше немає цього права власності як предмета захисту чи припинення.

При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що на цей час до Державного реєстру речових прав внесені зміни на підставі рішення про визнання договору купівлі-продажу недійсним та припинення права власності, а отже юридично він не значиться власником самозруйнованої будівлі.

Таким чином суд доходить висновку, що на сьогоднішній день у ОСОБА_1 відсуне право, яке він просить припинити, що на думку суду прямо вказує на відсутність предмета спору. Повторне судове припинення того самого права власності є неможливим, оскільки спір щодо належності цього права позивачу вже вирішено іншим судовим рішенням.

Також суд вважає, хибними посилання позивача та його представника на те, що цей позов ним було подано до припинення за ним права власності за іншою позовною заявою, де він просив визнати недійсним договори купівлі-продажу і предмет спору не може бути відсутній, оскільки вважають, що право власності може бути припинено не лише з моменту укладання договору, який визнано недійсним, а ще й з моменту саморуйнування будівлі, що стане захистом від можливих позовів третіх осіб в майбутньому з приводу утримання та користуванням будівлею. Так за рішенням Київського районного суду м. Полтави з нього стягнено на користь Харківської міської рада кошти за користування земельною ділянкою для обслуговування спірної будівлі за період з 01.02.2020 до 30.11.2020, а також на цей час існує провадження за апеляційною його скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Харкова про стягнення з нього коштів на користь Харківської міської ради з цих же підстав, що на їхню думку підтверджує їх право на захист у судовому порядку саме у такий спосіб.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, у зв`язку з визнання договору купівлі-продажу недійсним (ст. 236 ЦК України) правочин є недійсним з моменту його вчинення. Це означає, що юридично заявник взагалі не набував права власності на будівлю, а отже, вимога про припинення цього права через подальше руйнування об`єкта є безпредметною.

Більш того прагнення використати рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення як доказ для звільнення від плати за користування землею в інших процесах не створює самостійного предмета спору в межах заявлених вимог.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст ст. 255, 256ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та припинення права власності,- закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.К. Ізмайлов