USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 141472244

Reading aloud is unavailable for now

Справа№621/4633/26

Провадження №1-кс/621/440/26

УХВАЛА

Іменем України

13 листопада 2026 року м. Зміїв

Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

слідчого – ОСОБА_4 ,

підозрюваного – ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

якому вручено письмове повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

13.11.2026 старший слідчий СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226310000162 від 20 жовтня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що на досудовому розслідуванні в СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226310000162 від 20.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.10.2026, приблизно о 06 год. 28 хв., ОСОБА_5 разом із раніше знайомим ОСОБА_7 , проходили поруч із будинком №18А по вул. Бірчанській в напрямку вул. Пролетарської м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, та із використанням портативної колонки гучно слухали музику.

Саме в цей час, із вказаного будинку вийшов ОСОБА_8 , який звернувся до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 із зауваженням, щодо порушень, на його думку, суспільного порядку та спокою місцевих мешканців. За наслідком цього, між останніми та ОСОБА_8 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, який супроводжувався лайкою з обох сторін. Під час конфлікту, ОСОБА_8 , будучи обуреним неповагою з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до нього та місцевих мешканців, маючи намір пояснити останнім, що так робити не можна, почав рух в їх напрямку, які на той момент вже вийшли до вул. Пролетарської м. Зміїв Чугуївського району Харківської області.

В цей же час, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 помітили, що ОСОБА_8 не зупинився і все так само слідує за ними, при цьому висловлює свої вимоги щодо вимкнення музики, чим викликав у них відчуття люті, агресії та спільний умисел направлений на спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , наблизились до ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 з силою наніс один удар кулаком правою руки в обличчя останнього, за наслідком якого потерпілий впав на землю, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , бажаючи довести свій спільний кримінально протиправний умисел до кінця, нанесли одночасно не менше п`яти ударів взутими ногами по голові ОСОБА_8 , спричинивши йому, згідно висновку експерта за результатом судової медичної експертизи №12-14/154-Зм/26 від 03.11.2026, гостру важку закриту черепно-мозкову травму, у вигляді забою головного мозку важкого ступеню тяжкості з формуванням контузійно-геморагічних вогнищ правої лобної частки, травматичного субарахноідального крововиливу, осколковий перелом лівої скроневої кістки, з ушкодженням крил клиноподібної кістки з переходом на основу черепа, лінійний перелом лівої лобної кістки з переходом на дах орбіти, множинні осколкові переломи кісток лицевого черепа, усіх стінок лівої орбіти, лівої верхнещелепної пазухи, зі зміщенням, осколковий перелом лівої виличної дуги зі зміщенням, параорбітальні гематоми обох очей, підшкірні гематоми обличчя, правої вушної раковини, перелом кісток носу зі зміщенням, що укладалося в своїй течії розвитком гематосинуса, цефалічним та вестибуло-атактичним синдромами.

По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження в своїй сукупності, що утворилися по єдиному механізмі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя ( згідно п.2.1.3 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).

За наслідком отриманих ударів, потерпілий ОСОБА_8 втратив свідомість. В свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , довівши свій кримінально протиправний умисел до кінця залишили непритомного ОСОБА_8 , покинули місце події.

12.11.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення – злочину передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення (злочину) слідчий у клопотанні посилався на відомості протоколів допиту потерпілого, свідків, огляду місця події, протоколу пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, висновку судово медичних експертиз.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України, враховуючи, тяжкість покарання, вік та репутацію підозрюваного, який раніше судимий, не працює, не має стійких соціальних зв`язків, характер вчиненого правопорушення, а саме спричинення тілесного ушкодження, групою осіб, внаслідок агресії та люті, залишення особи в непритомному стані за наслідком вчинених протиправних дій на місці, є підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 наполягали на задоволенні клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартой.

Захисник адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного та просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1, пунктом 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення надані вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, у разі визнання винуватим за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що свідчить про можливість застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою.

Суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, у поєднанні з відомостями про особу підозрюваного, який не працює, немає стійких соціальних зв`язків, характер вчиненого злочину, а саме заподіяння тяжкого тілесного ушкодження групою осіб, виявлення агресії, люті, залишення потерпілого в непритомному стані, вказує на ризик вчинення аналогічного правопорушення та наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчим суддею не встановлено наявності таких соціальних зв`язків ОСОБА_5 , які реально гарантують належну поведінку підозрюваного. Факт того, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не свідчить про можливий стримуючий фактор, більш того, вказане не забезпечило законослухняний спосіб життя підозрюваного, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення.

Враховуючи дію в Україні воєнного стану, пов`язаного зі збройною агресією російської федерації, вік підозрюваного, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.

Таким чином, у кримінальному провадженні є достатньо відомостей, які вказують на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, вказує на недостатність, а також і на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а також встановленим та підтвердженим під час його судового розгляду.

Оцінивши обставини, визначені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і на які вказується у клопотанні; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави у цьому кримінальному провадженні не визначається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання – задовольнити.

2. Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід – тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", без визначення застави.

3. Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою рахувати з 13 листопада 2026 по 11 січня 2027 року включно, але в межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України.

4. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: