ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141471581

Озвучення тимчасово недоступне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

при секретарі - Музичук В.В.

справа № 569/27445/26

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа: Рівненський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Львів)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Рівненський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Львів) встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її рідного батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Кадіївка (колишня назва – Стаханов) Луганської області України, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кадіївка (колишня назва – Стаханов) Луганської області України, яке перебуває під тимчасовою окупацією Російської Федерації, помер її рідний батько - громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець місто Стаханов Луганської області Україна. На час смерті її батько – ОСОБА_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Родинні відносини між заявницею та померлим підтверджується свідоцтвом про народження заявниці, свідоцтвом про шлюб та зміну прізвища заявниці.

25 січня 2018 року, відділом запису актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Міністерства юстиції «ЛНР», за результатом смерті батька заявниці на окупованій території, було видано документ із назвою «Свідоцтво про смерть» серії НОМЕР_1 , у якому зазначено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Стаханов Луганської області. Зазначений документ виданий органом, створеним на тимчасово окупованій території України, та засвідчений печаткою невизнаного Україною утворення. Місто Кадіївка Луганської області, на дату смерті ОСОБА_3 перебувало під тимчасовою окупацією Російської Федерації. У зв`язку із цим отримання документа про смерть встановленої законодавством України форми від уповноваженого українського медичного закладу чи компетентного органу на відповідній території було фактично неможливо. Видане окупаційним органом свідоцтво про смерть не є документом державної реєстрації актів цивільного стану України.

Встановлення факту смерті смерті ОСОБА_3 необхідне їй заявниці ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації смерті батька відповідно до законодавства України та отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка.

Зазначений документ необхідний для вирішення питань, пов`язаних з оформленням спадкових прав, припиненням цивільних прав та обов`язків померлого, а також реалізацією інших прав та законних інтересів заявниці, пов`язаних зі смертю її батька.

Ухвалою суду від 12 листопада 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з`явились, представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі заявника, вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане відділом ЗАГС, м. Стаханов, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстровано шлюб 04 серпня 2023 року, актовий запис №928, яким стверджується зміна прізвища заявника з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Відповідно до копії довідки від 18.08.2022 року №5612-5002020325 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження: місто Стаханов Луганської області, проживання якої зареєстроване: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 .

Як вбачається із копії паспорта громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_4 , що виданий Стахановським МВ УМВС в Луганській області 28 лютого 1998 року, народився в місті Стаханов, Луганської області, його місце проживання було зареєстроване в АДРЕСА_1 .

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть (російською мовою) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_5 , що видане відділом запису актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки» він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: місто Стаханов, Луганська Народна Республіка, про що складено актовий запис №144.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне їй заявниці ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації смерті батька відповідно до законодавства України та отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка.

Зазначений документ необхідний для вирішення питань, пов`язаних з оформленням спадкових прав, припиненням цивільних прав та обов`язків померлого, а також реалізацією інших прав та законних інтересів заявниці, пов`язаних зі смертю її батька.

Встановлення факту смерті не спрямоване на вирішення спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Місцем смерті ОСОБА_3 є м. Кадіївка Алчевського району Луганської області ( м. Стаханов було перейменовано на м. Кадіївка відповідно до Постанови ВР № 1351-VІІІ від 12.05.2016).

Місто Кадіївка Алчевського району Луганської області є тимчасово окупованим російською федерацією. (Наказ Міністерства розвитку громад і територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами, передбаченими на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створює правових наслідків.

Отримані документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про смерть особи не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

З огляду на вказане, зареєструвати факт смерті ОСОБА_3 в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявник не в змозі, оскільки отримані документи, які видані незаконними органами, не є документами, на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті особи, а отже, не створює жодних юридичних наслідків.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «Намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, а тому дійшов висновку, що смерті громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Стаханов Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кадіївка Луганської області, є доведеним та підлягає встановленню.

До такого висновку суд дійшов на підставі досліджених письмових доказів, наданих заявником, які нічим не спростовані, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.

У відповідності до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-.

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Стаханов Луганської області, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Кадіївка (колишня назва – Стаханов) Луганської області, Україна.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Сторони у справі:

заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

заінтересована особа - Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 33013, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, пр. Миру, буд. 14, код ЄДРПОУ 43202330.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 листопада 2026 року.

Суддя -