ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141470748

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 372/6953/26

Провадження № 2-4275/26

У Х В А Л А

13 листопада 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Проць Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2026 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ЦПК України.

Зі змісту позовних вимог суддею встановлено, що позивач просить скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 накладений 18.03.2011 року Відділом державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції в рамках виконавчого провадження № 25283266, зокрема за номерами записів про державну реєстрацію обтяження в Державному реєстрі речових прав – 8079368 від 02.06.2011, 735386 від 02.06.2011.

При цьому, позивач не конкретизує, з якого саме нерухомого майна належить зняти арешт.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.

Таким чином, позивачу слід зазначити в позові про перелік усього нерухомого майна, на яке накладено арешт, його місцезнаходження, його вартість та зазначити докази якими підтверджуються вказані обставини.

Крім того, слід зазначити, що порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: - на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного); - особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Також, розгляд спорів щодо зняття арешту з майна здійснюється за правилами виключної підсудності.

Так, згідно ч. 2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

При цьому, згідно ч. 1 цієї статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, з урахуванням формулювання позовних вимог щодо зняття арешту з усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості перевірити правильність звернення позивача саме до Обухівського районного суду Київської області, за територіальною підсудністю, у зв`язку із відсутністю конкретизації нерухомого майна, що належить позивачу, та зазначення його вартості.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» про зняття арешту з майна, залишити без руху та надати позивачу 7 днів з дати отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Проць