ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141470007

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 161/23860/26

Провадження № 2-о/161/701/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань Маєвської Х.Ю.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Луцької міської ради, про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2026 року ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 . Зазначає, що вона є бабусею малолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2026 року ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав стосовно сина. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час нехтувала виконанням батьківських обов?язків, вчиняла щодо дитини та інших членів сім?ї фізичне і психологічне насильство, що створювало загрозу життю та здоров`ю хлопчика. Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 12 серпня 2026 року дитині надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а її призначено опікуном. Вказує, що дитина фактично проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Попри позбавлення батьківських прав та відкрите кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України ОСОБА_3 продовжує поводитися агресивно, а також поширює в мережі Інтернет серед знайомих образливу та неправдиву інформацію. У зв?язку з бездіяльністю органів поліції, які, попри її неодноразові звернення, не вжили належних заходів реагування, вона змушена шукати захисту своїх прав та законних інтересів у судовому порядку. Зазначає, що дитина має наслідки органічного ураження центральної нервової системи та потребує стабільного і безпечного середовища. Будь-які спроби наближення чи встановлення контактів з боку ОСОБА_3 завдають дитині психологічних травм та негативно впливають на її стан здоров`я. Крім того, поведінка ОСОБА_3 негативно позначається і на стані її здоров?я, перешкоджає їй належним чином виконувати покладені на неї обов?язки опікуна. На підтвердження систематичного характеру вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства стосовно неї та дитини посилається на раніше винесені обмежувальні приписи, а також термінові заборонні приписи, видані працівниками поліції. Вважає, що на цей час існує необхідність у вжитті заходів судового захисту з метою забезпечення безпеки як її самої, так і малолітньої дитини.

На підставі викладеного просить суд видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_3 і встановити такі заходи тимчасового обмеження її прав, а саме:

заборонити наближатись на відстань менше 300 метрів до місця фактичного проживання (пепребування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити наближатись на відстань менше 300 метрів до місця навчання (відвідування навчальних, дитячих закладів) малолітнього ОСОБА_2 ;

заборонити особисто чи через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вести з ними телефонні переговори, надсилати повідомлення або контактувати у будь-який інший спосіб (в тому числі через третіх осіб або соціальні мережі).

У судовому засіданні заявниця пояснила, що контакту з дочкою не підтримує. Коли остання приходить до неї, поводиться агресивно. Раніше щодо дочки було винесено заборону приходити до місця проживання заявниці . Зазначила, що вона є опікуном дитини з інвалідністю . П роживає разом із внуком ОСОБА_4 удвох та працює, у той час як дитина перебуває в реабілітаційному центрі. Д верей дочці вона не відчиня є , однак остання двічі намагалася вибити двері. Хоча двері забезпечують певний захист, заявниця побоюється за власну безпеку, зазначаючи, що їй страшно навіть спати. Також пояснила, що дитина протягом тижня декілька разів відвідує реабілітаційний центр. На цей час дитина перебуває на індивідуальній формі навчання. Адресу навчального закладу не бажає повідомляти, а тому не підтримує вимогу про встановлення ОСОБА_3 заборони наближатись до місця навчання (відвідування навчальних, дитячих закладів) малолітнього ОСОБА_2 . Також, зазначила, що зі слів сусідів, ОСОБА_3 ходить поблизу будинку та може очікувати її біля нього. Заявниця зазначила, що за її зверненнями до органів поліції належного реагування не було, а відомостей про вжиття правоохоронними органами відповідних заходів за результатами її заяв вона не отримувала. Крім того, заявниця висловила припущення, що у дочки є психологічні проблеми, однак остання не бажає звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 перебувають в родинних відносинах, як мати та донька.

У свою чергу, малолітній ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2026 року у справі №161/4037/26, що набрало законної сили, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради №488-4 від 12 серпня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування; ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім опікуном ОСОБА_2 . Вказує, що дитина фактично проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2026 року у справі №161/6517/26 видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким визначено наступні тимчасові обмеження її прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 . Заборонено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_2 з адресою: АДРЕСА_1 , навчання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено строк обмежувального припису 02 (два) місяці.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 травня 2026 року у справі №161/10243/26 ухвалено: видати обмежувальний припис, яким вжити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та покласти на неї такі обов`язки: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та до інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1 , зокрема до місця навчання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Встановити строк обмежувального припису - 3 (три) місяці.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2026 року у справі №161/17112/26 ухвалено: продовжити на три місяці дію обмежувального припису, виданого на підставі рішення Луцького міськорайонного суду Волинської області від 14 травня 2026 року у справі №161/10243/26 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тимчасового обмеження її прав з покладанням наступних обов`язків: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та до інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

У своїй заяві про видачу обмежувального припису заявниця зазначає, що ОСОБА_3 продовжує поводитися агресивно, а також поширює в мережі Інтернет серед знайомих образливу та неправдиву інформацію. Будь-які спроби наближення чи встановлення контактів з дитиною з боку ОСОБА_3 завдають дитині психологічних травм та негативно впливають на її стан здоров`я. Крім того, поведінка ОСОБА_3 негативно позначається і на стані її здоров?я, перешкоджає їй належним чином виконувати покладені на неї обов?язки опікуна

Заявником до матеріалів справи долучено копії її заяв органам поліції щодо непрвомірних дій ОСОБА_3 , повідомлення ОСОБА_3 та повідомлення Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Так, з повідомлення Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 03 червня 2026 року вбачається, наступне:

«Стосовно гр. ОСОБА_5 працівниками поліції складалися протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпА, а саме:

10.02.2026 складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУПАП серії ВАВ №350630 та за ч.2 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №350631.

18.02.2026 складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №207029 та за ч.2 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №207030.

24.02.2026 складено 1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУПАП серії ВБА №205960 (вчинене в присутності дитини).

03.03.2026 складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №350617 та за ч.2 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №350618.

04.03.2026 складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №847764 та за ч.2 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №847765.

17.03.2026 складено 1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУПАП серії ВБА №205905.

А також спеціальні заходи щодо протидії насильству, а саме виносилися термінові заборонні приписи стосовно кривдника гр. ОСОБА_6 : ТЗПсК серії ЕТ №103716 від 10.02.2026; ТЗПсК серії ЕТ №103718 від 10.02.2026; ТЗПсК серії НОМЕР_1 від 23.02.2026;

ТЗПСК серії ЕТ №104799 від 03.03.2026; ТЗПСК серії ET №104800 від 03.03.2026.

Факти порушень даних ТЗПсК гр. ОСОБА_3 , зафіксовані поліцейськими та складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст. 173-8 КУПАП: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №207321 від 24.02.2026; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №847766 від 04.03.2026. протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №847767 від 04.03.2026; протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №205926 від 17.03.2026.

16.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява щодо систематичного вчинення домашнього насильства донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 психологічного та фізичного характеру, в присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2017 р.н., що призводить до фізичних та психологічних страждань та розладів здоров?я заявниці. 17.04.2026 було внесено відомості до Єдиного Реєстру досудових розслідувань №12026030580000630 від 17.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 ККУ, проводиться досудове розслідування.

Також 28.04.2026 були внесені відомості до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №42026035580000079 від 28.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 ККУ, проводиться досудове розслідування».

Отже, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 продовжує чинити домашнє насильство психологічного характеру щодо матері та такі її дії негативно впливають на психологічний стан ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 , який проживає разом із ОСОБА_1 .

Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон).

Пунктами 3, 4, 7, 8, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких колишнє подружжя.

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов?язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

На переконання суду та у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» , в ході розгляду даної справи знайшли своє підтвердження, що ОСОБА_1 (постраждала особа) протягом тривалого часу зазнавала зі сторони дочки ОСОБА_3 (кривдника) систематичного домашнього насильства. За вчинення таких дій кривдник вже неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, однак свою поведінку не змінила. Щодо неї виносилися термінові заборонні приписи, які вона не виконувала, за що також притягалася до адміністративної відповідальності. Крім того, щодо кривдника судом було видано обмежувальні приписи в інтересах ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_2 .

Отже, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, зокрема систематичний характер протиправної поведінки ОСОБА_3 , неодноразове вчинення нею домашнього насильства, попереднє реагування уповноважених органів та невиконання термінових заборонних приписів, суд доходить висновку про наявність реального ризику продовження чи повторного вчинення домашнього насильства як щодо заявниці, так і щодо малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якої вона також звернулася до суду.

За таких обставин застосування обмежувального припису є необхідним та пропорційним заходом, спрямованим на захист фізичного і психологічного здоров?я заявниці та малолітньої дитини, забезпечення їхньої безпеки й недопущення подальшого вчинення щодо них домашнього насильства, у зв?язку із чим заява підлягає задоволенню.

Врахувавши неприязні стосунки, які склалися між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з якою тимчасово проживає онук ОСОБА_2 , оцінивши ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, суд дійшов висновку про необхідність застосування обмежувального припису. щодо ОСОБА_3 на строк 6 (шість) місяців

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про видачу обмежувального припис підлягають до задоволення.

На підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 259, 263-265, 350-1 350-6 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Луцької міської ради, про видачу обмежувального припису задовольнити.

Видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на неї такі обов`язки:

заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближатись на відстань менше 300 метрів до місця фактичного проживання (пепребування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто чи через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вести з ними телефонні переговори, надсилати повідомлення або контактувати у будь-який інший спосіб (в тому числі через третіх осіб або соціальні мережі).

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Служба у справах дітей Луцької міської ради, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19.

Рішення у повному обсязі складено 13 листопада 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Плахтій І.Б.