ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141468813

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 758/1309/26

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Скитецька І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 р. у справі №758/1309/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Зачепіло З.Я. звернулася до суду із заявою, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 р. у справі №758/1309/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором №1385-4085 від 23.04.2024 в загальному розмірі 19 500 грн. та 2 662,40 грн. судового збору, а всього стягнуто 22 162,40 грн.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає, що відповідач не отримував жодної судової повістки, а тому не був належним чином повідомленим про розгляд справи, що унеможливило подачу ним відзиву на позовну заяву.

Як на підставу для скасування заочного рішення посилається на те, що відповідач не підписував договір, а сама по собі обставина про направлення одноразового паролю відповідачу, не доводить факт підписання таким паролем кредитного договору. Зазначає, що позивач не надав доказів правильності нарахування відсотків за користування кредитом, а сам по собі розрахунок є неналежним доказом, адже являє собою односторонній арифметичний розрахунок. Крім того, НБУ застосував до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заходи впливу за порушення законодавства, що регулює діяльність учасників ринків фінансових послуг, що свідчить по системність порушення прав споживачів.

Крім того, позивач застосував до відповідача надзвичайно великий розмір вартості кредиту, що ставить боржника в край невигідне становище. На підставі ч. 5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» мінімальний розмір денної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 ст.8 Закону не може перевищувати 1%. Перевищення цієї ставки свідчить про невідповідність договору нормам законодавства.

Відтак, представник просила скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду спочатку.

Ухвалою судді від 30 вересня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду заяви, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, судом встановлено, що 23 червня 2026 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_2 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №1385-4085 від 23.04.2024 в загальному розмірі 19500 грн., 24662,40 грн., а всього стягнуто 22162,40 грн.

Підставами скасування заочного рішення суду від 23.06.2026 року заявник вказує те, що ОСОБА_2 не підписував договір, а його умови суперечать вимогам ЗУ «Про споживче кредитування».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі («Ryabykh v. Russia», №52854/99, п. 52).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Згідно роз`яснень наданих у інформаційному листі Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Так, в судовому засіданні встановлено, що доводи, на які посилається представник відповідача як на підставу для скасування заочного рішення можуть бути предметом перегляду рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вищезазначеного, підстав та доказів для скасування заочного рішення заявником не надано, тому заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 р. у справі №758/1309/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя

Т. В. Войтенко