ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141468781

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 758/16164/21

**У Х В А Л А**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

****

****12 листопада 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА\_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА\_2 , прокурора ОСОБА\_3 , захисника ОСОБА\_4 , обвинуваченого ОСОБА\_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100070001718 від 21 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, -

**В С Т А Н О В И В:**

****У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100070001718 від 21 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА\_5 обвинувачується у заподіянні працівнику правоохоронного органу побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв\`язку з виконанням цим працівником службових обов\`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА\_5 адвокат ОСОБА\_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА\_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у зв\`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА\_5 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв\`язку із закінченням строків давності, висловив, що розуміє правові наслідки закриття кримінального провадження з вказаних підстав, зокрема, що сплив строків давності не є реабілітуючою підставою.

Прокурор щодо задоволення клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого на підставі ст.49 КК України не заперечив, підтвердив, що спливли строки давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов\`язок розглянути відповідне питання.

Згідно з вимогами ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв\`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Як встановлено судом, ОСОБА\_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у період часу з 21.09.2021.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА\_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

Згідно з п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п\`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з\`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п\`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом не встановлено обставин і не отримано об\`єктивних доказів того, що передбачені частинами 3 ст. 49 КК України строки давності у даному кримінальному провадженні переривалися чи були зупинені, оскільки обвинувачений ОСОБА\_5 за час здійснення судового провадження до кримінальної відповідальності не притягувався, виконував покладені на нього процесуальні обов\`язки.

Таким чином, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА\_5 за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України станом на дату розгляду даного клопотання закінчилися.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання, згоду обвинуваченого ОСОБА\_5 на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст.49 КК України, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України, за яким обвинувачується останній є нетяжким злочином, та з моменту його вчинення минуло більше п\`яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення обвинуваченого ОСОБА\_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України із закриттям кримінального провадження щодо нього.

При цьому, суд враховує позицію, викладену в постанові ВС від 22.05.2025 (справа №709/2049/17), в якій Верховний Суд виснував, що якщо клопотання про закриття кримінального провадження у зв\`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності було подано в ході судового розгляду справи по суті, під час або після стадії з\`ясування обставин та перевірки їх доказами (ст. 363 КПК України), то суд за результатами розгляду цього клопотання, установивши наявність підстав для застосування положень ст. 49 КК України, у своєму рішенні може (однак не зобов\`язаний) установити факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину.

Таким чином, Верховний Суд у вказаній постанові підтвердив право суду, а не обов\`язок при закритті кримінального провадження за ст.49 КК України встановлювати факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину.

При цьому, положеннями кримінального процесуального закону не передбачено імперативних норм, які зобов\`язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК України встановлювати обставини щодо факту скоєння обвинуваченим інкримінованих йому дій та наявність в його діях складу злочину.

Крім цього, предметом розгляду в даному судовому засіданні є вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про закриття кримінального провадження у зв\`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а не встановлення факту скоєння кримінального правопорушення та наявність в діях особи складу злочину.

Суд враховує правовий висновок, викладений в постанові об\`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251 кмо 21) відповідно до якого особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв\`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності у зв\`язку із закінченням строків давності, і відповідно закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі, не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

Враховуючи вищевказану постанову об\`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висновки якої мають перевагу над висновками палати чи колегії суддів, зважаючи на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною, однак висловлюючи згоду на закриття кримінального провадження з вказаної підстави особа фактично погоджується на припинення судового розгляду щодо неї, позбавляється права на справедливий суд, тому встановлення судом факту скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину, що є тотожнім за змістом встановленню вини особи, суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини.

Щодо стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв\`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов\`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов\`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Враховуючи викладене, витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.

Питання щодо долі речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

З огляду на викладене та керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 286, 369-372 КПК України, суд,

**П О С Т А Н О В И В :**

****Клопотання захисника ОСОБА\_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА\_5 задовольнити.

Звільнити ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв\`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості щодо якого внесенодо до ЄРДР 21 вересня 2021 року за №12021100070001718 закрити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів віднести на рахунок держави.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме чотири DVD-R диски з відеозаписами від 21.09.2021 з службових нагрудних відеореєстраторів №00503, №00416 залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

**Суддя ОСОБА\_1**

****