ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141465911

Озвучення тимчасово недоступне

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/25327/26

Провадження №1-кп/523/2092/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

13 листопада 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 - головного спеціаліста юридичного відділу Виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_6 , обвинувачених та їх захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в приміщенні суду, обвинувальний акт в кримінальному провадженні із звинувачення ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,

в с т а н о в и в:

11 листопада 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні із звинувачення ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, який наступного дня ухвалою судді призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_5 , кожен окремо, обвинувачують у вчиненні умисного знищення належних військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 транспортних засобів майна, вчинене шляхом підпалу в нічний час 15 серпня 2026 року на ділянках місцевості, розташованих в Пересипському районі м. Одеси.

З`ясувавши думку прокурора, який вважав можливим призначити судовий розгляд провадження в закритому засіданні (оскільки ОСОБА_5 є неповнолітньою особою), дослідивши складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт, за відсутності заперечень проти цього від сторони захисту, суд дійшов наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Пересипському районному суду м. Одеси, оскільки вмінені обвинуваченим діяння було вчинено на території Пересипського району м. Одеси.

Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві для продовження досудового розслідування судом не вбачається.

Клопотань про здійснення судового виклику інших осіб для допиту у суді та витребування певних речей чи документів не заявлено. Необхідності для виклику перекладача обвинувачені не потребують, оскільки достатньо розуміють державну мову, якою ведеться судочинство.

З`ясовуючи питання про визначення порядку судового розгляду, склад осіб, які братимуть участь в ньому, суд вважає за необхідне судовий розгляд даного провадження проводити одноособово, в який викликати прокурора, представника потерпілого, потерпілих, обвинувачених, їх захисників та законного представника неповнолітнього обвинуваченого, представників служби у справах дітей, ювенальної превенції, пробації, ювенальної пробації.

На підставі ч.3 ст.23 КПК України також слід покласти на прокурора обов`язок із забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення.

Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у разі, якщо обвинуваченим є неповнолітній. Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження (ч.2 та ч.4 ст.27 КПК України).

Згідно із ст.3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім цього, низка міжнародних документів, що стосуються дітей, залучених до кримінального процесу (як у статусі обвинуваченого, так і у статусі жертви або свідка), наголошують на потребі особливої поваги до приватного життя дитини та забезпечення її права на конфіденційність, яке превалює над принципом відкритого судового розгляду.

Так, відповідно до правила 8 Мінімальних стандартів правил ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), право неповнолітнього на конфіденційність потрібно поважати на всіх етапах, щоб убезпечити його від спричинення шкоди через непотрібну гласність або шкоди репутації. Не повинна публікуватися жодна інформація, яка може призвести до розкриття особи неповнолітнього правопорушника.

У загальному коментарі №10 про права дітей у ювенальній юстиції Комітет ООН з прав дитини рекомендує, зокрема, закрите засідання, збереження конфіденційності записів, ухвалення рішення, яке не розкриє особу дитини.

Відповідно до ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

За таких обставин судовий розгляд даного кримінального провадження необхідно здійснювати в закритому судовому засіданні.

Окрім того, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує кожного із обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання необхідно доручити представникам уповноважених органів з питань пробації скласти досудові доповіді.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби стосовно кожного із обвинувачених, обґрунтоване їх причетністю до вмінених злочинів, тяжкістю та суспільною небезпечністю вміненого, а також існуванням ризиків можливого переховування обвинувачених від суду, продовження злочинної діяльності, а також знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З`ясувавши відсутність заперечень сторони захисту колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.173 та 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Метою застосування цього заходу є запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При цьому суд зазначає, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Частиною 7 ст.194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Кожен з обвинувачених вперше притягується до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Обґрунтованість причетності кожного із обвинувачених до вмінених їм діянь була перевірена слідчим суддею при первинному застосуванні запобіжного заходу, а також в цілому не оспорюється стороною захисту.

Незважаючи на вік обвинувачених, а також наявність місця проживання в м. Одесі, оцінюючи доводи прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв`язку із тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку кожного із обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків в межах даного кримінального провадження, суд з цим частково погоджується, виходячи з наступного.

Доводи прокурора про існування ризику можливого знищення обвинуваченими, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, є припущеннями, оскільки обвинувальні докази у справі зібрані у відповідних процесуальних формах, відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, та відсутні будь-які переконливі докази можливого здійснення обвинуваченими таких дій.

Водночас, вмінені кожному з обвинувачених діяння характеризується підвищеною суспільної небезпекою, а також суворими мірами покарання, яке може бути кожному призначено у разі визнання винуватими. За таких обставин суд вважає, що до теперішнього часу стосовно кожного із обвинувачених продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як переховування від суду.

Окрім того, обвинувачені не мають жодних легальних джерел для належного матеріального існування, а інкриміновані їм діяння були обумовлені в тому числі і намаганням подолати виниклі матеріальні труднощі, а відтак необхідно визнати, що до теперішнього часу продовжує існувати ризик продовження злочинної діяльності корисливої спрямованості.

Зважаючи на існування суспільного інтересу в неупередженому судовому розгляді даного кримінального провадження, обставини вміненого діяння та особи кожного із обвинувачених, суд вважає, що раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є необхідним та достатнім для забезпечення подальшого дотримання кожним із обвинувачених раніше покладених на нього обов`язків, строк дії яких також потребує продовження.

Керуючись ст.ст.27,176-178,181,193,199,314-316,369-372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження із звинувачення ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, на 09 годину 30 хвилин 19 листопада 2026 року, у закритому судовому засіданні, в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси.

Судовий розгляд даного провадження проводити одноособово, в який викликати прокурора, представника потерпілого, потерпілих, обвинувачених, їх захисників та законного представника неповнолітнього обвинуваченого, представників служби у справах дітей, ювенальної превенції, пробації, ювенальної пробації.

Обов`язок із забезпечення явки свідків обвинувачення покласти на прокурора.

Доручити Пересипському районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , (моб. телефон № НОМЕР_2 ), яку подати до суду в строк до 12 години 00 хвилин 04 грудня 2026 року.

Доручити Сектору ювенальної пробації м. Одеси Приморського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (моб. телефон № НОМЕР_3 ), подати до суду в строк до 12 години 00 хвилин 04 грудня 2026 року.

Продовжити строк застосування стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного окремо, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - строком до 13 січня 2027 року.

Продовжити строк дії раніше покладених на кожного із обвинувачених наступних процесуальних обов`язків: заборонити залишати вищезазначене місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги для слідування до найближчого укриття; прибувати за першою вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - на строк до 13 січня 2027 року включно.

Попередити обвинувачених про наслідки ухилення від покладених на них судом обов`язків.

Роз`яснити обвинуваченим, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цих осіб, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника територіального органу поліції за місцем фактичного проживання обвинувачених.

Апеляційна скарга на ухвалу суду (в частині застосованого запобіжного заходу) може бути подана впродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1