ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141465907

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 522/3314/25

Провадження №2/523/2633/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.

за участю секретаря – Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси» в якому просила:

визнати протиправними дій КП «Теплопостачання м. Одеси» щодо нарахування вартості послуги з постачання теплової енергії в приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без врахування показників лічильника теплової енергії GROS UA WMZ заводський номер 18014915, починаючи з листопада 2021 р. по травень 2024 року;

зобов`язати КП «Теплопостачання м. Одеси» здійснити перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії ОСОБА_1 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з листопада 2021 р. відповідно до показників лічильника теплової енергії GROS UA WMZ заводський номер18014915;

зобов`язати КП «Теплопостачання м. Одеси» здійснювати ОСОБА_1 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії на підставі показників лічильника теплової енергії GROS UA WMZ заводський номер 18014915.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 та з 01.10.2018 перебуває в договірних відносинах з відповідачем з приводу постачання до приміщення теплової енергії. Облік споживання теплової енергії визначався приладом обліку, який був опломбований та прийнятий відповідачем на облік. Починаючи з жовтня 2018 по листопад 2021 ОСОБА_1 користувалась тепловою енергією, а нарахування здійснювалось за показниками лічильника. Після закінчення опалювального сезону 2021-2022 представник відповідача опломбував лічильник на літній сезон та на початку нового опалювального сезону лічильник не розопломбовувався. З того часу показники теплового лічильника не змінювалася. Водночас, відповідачем з листопада 2021 по травень 2024 незаконно було проведено нарахування боргу за використану теплову енергію без врахування показників теплового лічильника. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Представник відповідач 21.03.2025 направила до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що позовні вимоги є безпідставними.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 відкрито провадження у справі за правила загального позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.08.2025 справу передано до Пересипського районного суду м. Одеси за підсудністю, яка надійшла 21.10.2025.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 справу прийнято до провадження з призначенням розгляду справи до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження з призначенням справи до розгляду по суті спору.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач направила до суду заяву в якій підтримав позовні вимоги просила розглянути їх у її відсутність.

Представник відповідач посилаючись на заперечення, зазначені у відзиві просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи просила проводити у її відсутність.

За таких обставин, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Дослідивши матеріли справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Так, з матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частина нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 16.10.2013 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01.10.2018 між ОСОБА_1 та КП «Теплопостачання м. Одеси» укладений договір № 1238 на постачання теплової енергії. За умовами договору КП «Теплопостачання м. Одеси» взяла на себе зобов`язання поставляти в нежитлове приміщення ОСОБА_1 теплову енергію, а остання зобов`язалася оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами.

Пунктом 5.1 договору визначено, що облік споживання теплової енергії нежитлового приміщення №101 на опалення визначається по показникам приладу обліку GROS UA WMZ заводський номер 18014915, одиниця виміру – Гкал. Звіт по фактично щомісячне споживання теплової енергії споживач подає Теплопостачальної організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.

Актом приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії на облік КП «Теплопостачання м. Одеси» з 08.10.2018 був прийнятий тепловий лічильник GROS UA WMZ заводський номер 18014915 встановлений в нежитловому приміщенні 101 в будинку АДРЕСА_3 . Актом визначено дату проходження наступної повірки - ІІІ квартал 2022 року.

Документів, які б підтверджували проходження абонентом ОСОБА_1 повірки теплового приладу обліку, після ІІІ кварталу 2022 року і до 2026 року суду не надано.

Актом про відключення опалення від 05.04.2021 №954, внаслідок закінчення опального сезону, представниками КП «»Теплопостачання м. Одеси» у приміщені №101 були встановлені та опломбовані засувки №1 та №2 теплового вводу.

26.08.2026 видане свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №В260826-59 на тепловий лічильник GROS UA WMZ заводський номер 18014915. Свідоцтвом підтверджено, що за результатами повірки, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам нормативних документів підприємства-виробника ДСТУ ЕN 1334-1:2019. Клас точності 3.

Актом від 08.09.2026 засіб вимірювальної техніки лічильник GROS UA WMZ заводський номер НОМЕР_1 був опломбований КП «Теплопостачання м. Одеси», пломби № 45043001 та 45043014. На час проведення повірки та опломбування показання засобу вимірювальної техніки склали 11,269 Гкал., тобто станом на 26.08.2026 року.

З представленого розрахунку заборгованості по договору №1238 за період з 01.11.2021 по 01.06.2024 абоненту ОСОБА_1 нарахована сума боргу за спожиту теплову енергію на суму 40085,54грн.

З наданого акту звірення розрахунків №1238 слідує, що станом на 01.11.2021 дебіторська заборгованість у абонента складає 0,01грн. За період звірення з 01.11.2021 по 01.06.2024 КП «Теплопостачання м. Одеси» надало абоненту ОСОБА_1 послуги з центрального опалення теплової енергії у розмірі 7,88840 Гкал за затвердженими тарифами на загальну суму 39 632,76грн. З представленого акту також слідує, що за вказаний період нарахована сума абонентської плати яка у загальному розмірі складає 452,77грн. Загальна сума нарахованого боргу ОСОБА_1 дорівнює 40 085,54грн.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року, втратив чинність на підставі нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, який набув чинності з 01 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Як було встановлено судом та зазначено вище ОСОБА_1 перебувала в договірних відносинах з КП «Теплопостачання м. Одеси» за договором № 1238. Цей договір набув чинності 01.10.2018 року та діє по 30.09.2019 року (п. 10.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде досягнуто взаємної згоди сторін щодо його припинення (п.10.4.).

01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон № 1060).

Законом №1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Постанова опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» 2021, №190 від 01.10.2021 року. Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання м. Одеси».

Відтак з набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 №1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Вказані дії повністю узгоджуються з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - типовий Договір), виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно п. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до п 4. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

ОСОБА_1 , як власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку приєдналась до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії у спосіб, передбачений пунктом 4 договору, а саме фактом отримання послуги.

Згідно п.11 Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У відповідності до п.30 Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Відповідно до пункту 31. Типового Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктом 32 типового Договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.38. Договору, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

У розумінні статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Отже, з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29 жовтня 2021 року не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Якщо у фізичної особи, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору на поставку (купівлі - продажу) теплової енергії, укладеного відповідно до вимог Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, одночасно має житлове чи/або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, до яких поставляється теплова енергія за цим договором, такий договір вважається припиненим, в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважатиметься укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії.

Новими договорами, які вступили в дію 1 листопада 2021 року, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду №315 від 22.11.2018 року.

Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:

обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;

обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);

обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;

обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».

Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України «Про національну комісію», а з липня 2021 р. дані повноваження передані до органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1, 2 ст.11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.

У разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

Відповідно до п. 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Пунктом 2 ч. 5 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно до п.2 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (надалі МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири/нежитлового приміщення за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг , затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (далі по тексту Методика), місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо).

Пунктом 8 розділу IV Методики передбачено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.п оп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 % - власне за таким розрахунком проводяться нарахування по об`єктам споживача з 01.02.2022 року, а саме: за приміщенням промислового магазину по АДРЕСА_4 , 58/35,36 - 25%.

Відповідно до п.12 р. IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

До 01.02.2022 року нарахування проводились по об`єкту споживача відповідно до п. 2 р. III «Методики...» (в редакції від 22.11.2018 року), за нормами якого у разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: шестиповерховий та вище – 10 % та п. 2 p. V (в редакції від 22.11.2018 року) за якою обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %.

Як встановлено судом нежитлове приміщення №101 належне на праві власності ОСОБА_1 має індивідуальний лічильник, однак через не передачу показів лічильника з лютого 2022 року використаної теплової енергії, відповідачем розрахунок проводився на мінімальну частку використання теплової енергії котра передбачена відповідно до п.1 р.VІ Методики.

Посилання ОСОБА_1 на те, що після опаленого сезону у 2021 році вона не користувалась послугами тепла є безпідставними з огляду на надання нею відповідачу показів лічильника за листопад, грудень 2021 та січень 2022, за які була визначена сума боргу до сплати.

Крім того, з наданого відповідачем наряду № 1238-13.1-05-135 від 12.11.2021 та акту № 306 від 11.11.2021 було здійснено підключення до системи опалення будинок АДРЕСА_3 з 11.11.2021 року, на момент включення пломби цілі.

Таке свідчить, що вказані дії мають тимчасовий характер. Також це підтверджується наданими позивачем актом підключення від 22.11.2019 року та нарядом від 09.11.2020 року.

Відповідно до п. 1 р. IV Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 градуси С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії».

Судом встановлено та зворотного не доведено, що на виконання умов договору КП «Теплопостачання м. Одеси» надавало послуги з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , власником (споживачем) якого є ОСОБА_1 на підставі Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» за період з листопада 2021 року по травень 2024 року загальною вартістю послуг постачання теплової енергії у розмірі 39632,76 грн. та нарахована абонентська плата у розмірі 452,77грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня не допуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких неоснащені вузлами розподільного обліку.

Як було зазначено вище та не спростовано позивачем починаючи з лютого 2022 року в порушення умов договору та приписів закону, ОСОБА_1 не передавала показники лічильника тепла, у тому числі і за показниками «0», якщо в нежитловому приміщені не відбувався відбір тепла.

З огляду на вказане відповідач мав право здійснювати розрахунки протягом трьох місяців за середнім споживанням, а після закінчення тримісячного строку як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про метеорологію та метеорологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до вимог статті 3 та частини другої статті 17 Закону № 1314 Кабінетом Міністрів України затверджено Перелік № 374, яким теплолічильники віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці.

На час відсутності у споживача вузла розподільного обліку у зв`язку з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, для цілей розподільного обліку послуги відповідно до вимог пункту 25 Правил № 830 обсяг теплової енергії визначається відповідно до Методики розподілу № 315.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 розділу I. Загальні положення Методики розподілу №315 для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.

Відповідно до п.27 Типового договору заміна, обслуговування вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, зокрема його (їх) огляд, опломбування, ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) та періодична повірка засобів вимірювальної техніки, здійснюється за рахунок споживача.

Як встановлено судом датою повірки вузлу теплової енергії GROS UA WMZ заводський номер 18014915 встановленого у нежитловому приміщенні №101 є ІІІ квартал 2022 року.

Водночас, ОСОБА_1 , із закінченням ІІІ кварталу 2022 року та до травня 2024 року (період який оспорюється позивачкою), не пройшла та не надала відповідачу документів про повірку приладу обліку теплової енергії GROS UA WMZ заводський номер 18014915.

За відсутності проведення повірки у відповідача було достатньо правових підстав для знятий з абонентського обліку відповідний лічильник з липня 2022 року до часу надання відповідних документів.

Надані з збоку ОСОБА_1 проходження повірки лише у серпні 2026 року само по собі не змінює правомірності дій відповідача у період нарахування боргу зокрема з листопада 2021 по травень 2024. При цьому після проведення повірки ОСОБА_2 не обмежена у праві на звернення до КП «Теплопостачання м. Одеси» з метою проведення перерозподілу обсягу спожитої комунальної послуги в порядку та на умовах передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об`єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини у даній справі поряд із нормами права, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 в задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259, 263-265, 268,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ; відповідач:

Комунальне підприємство «Теплопостачання м. Одеси», ЄДРПОУ: 34674102, м. Одеса, вул. Балківська буд.1-Б.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 13 листопада 2026р.

Суддя